Справа № 603/16/22
Провадження № 3/603/29/2022
"10" лютого 2022 р. м. Монастириська
Суддя Монастириського районного суду Тернопільської області Галіян І. М. розглянувши матеріали, що надійшли від сектору поліцейської діяльності №1 (м.Монастириська) Чортківського районного відділу поліції №2 (м.Бучач) Головного управління національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, до адміністративної відповідальності не притягувався
- за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Сектором поліцейської діяльності №1 (м.Монастириська) Чортківського районного відділу поліції №2 (м.Бучач) Головного управління національної поліції в Тернопільській області на адресу Монастириського районного суду Тернопільської області направлено матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №060057 від 11.01.2022 року, що 21.12.2021 року близько 18 год. 30 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем спільного проживання, що по АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру по відношенню до свого батька ОСОБА_2 , що виражалось в словесних образах у наслідок чого могла бути заподіяна шкода психологічному здоров'ю потерпілого.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину в інкримінованому йому адміністративному правопорушенні не визнав та суду пояснив, що у нього з батьком уже тривалий час неприязні стосунки, вони постійно конфліктують, батько його безпідставно зачіпає та провокує сварку. Так відбулося й 21.22.2021 року, а саме, близько 18 год 30 хв між ним та його батьком на ґрунті побутових проблем виникла сварка, під час якої вони обопільно лаялися, втому числі нецензурно. Разом з тим, жодних погроз та залякувань він на адресу батька не висловлював.
Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився хоча повідомлявся про день, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали адміністративної справи, перевіривши процедуру складення посадовою особою поліції протоколу про адміністративне правопорушення на предмет відповідності законодавству, суд констатує таке.
Так, відповідальність до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП настає за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій.
Відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 № 2229-VIII домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Протиправні дії за цією статтею можуть мати характер фізичного, психологічного чи економічного насильства.
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Психологічне насильство - (саме такий вид діяння домашнього насильства, інкримінований ОСОБА_1 ) - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Відповідно до п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, положенням якого кореспондує ст. 62 Конституції України, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального (адміністративного) правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Тобто, судове рішення про визнання винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення може бути постановлене судом лише в тому випадку, коли вина особи доведена поза розумним сумнівом.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і конкретна особа є винною у вчиненні цього правопорушення.
Дотримуючись засади змагальності, та виконуючи, свій професійний обов'язок, орган, що висунув особі звинувачення у протоколі про адміністративне правопорушення (поліція), має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення, щодо якого її звинувачують.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №060057 від 11.01.2022 року, що 21.12.2021 року близько 18 год. 30 хв. ОСОБА_1 умисно вчинив домашнє насильство психологічного характеру по відношенню до свого батька ОСОБА_2 , що виражалось в словесних образах у наслідок чого могла бути заподіяна шкода психологічному здоров'ю потерпілого.
Отже, задля притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 потрібно довести належними, допустимими та достовірними доказами, що дійсно мало місце психологічне насильство, а саме внаслідок протиправних дій ОСОБА_1 щодо ОСОБА_2 відбувся вплив на психіку останнього шляхом словесних образ і цим діянням умисно спричинено емоційну невпевненість, нездатність потерпілого захистити себе, і як наслідок це могло завдати шкоди його психічному здоров'ю.
В судовому засіданні з пояснень ОСОБА_1 установлено, що з ОСОБА_2 у нього тривалі неприязні стосунки, вони завжди з батьком конфліктують, часто лихословлять, ображаючи та погрожуючи одне одному.
Окрім цього, із письмових пояснень потерпілого ОСОБА_2 та особи яка притягується до адмінвідповідальності ОСОБА_1 слідує, що між батьком та сином уже тривалий час існують неприязні стосунки і вони завжди конфліктують між собою, ображаючи та погрожуючи одне одному. 21.12.2021 року у вечірній час, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виникла обопільна сварка, оскільки в обох на ґрунті побутових проблем виникли суперечки. Під час конфлікту вони сварилися між собою ображаючи одне одного.
Отже, судом встановлено, що у сім'ї ОСОБА_3 між батьком та сином склалися стійкі неприязні стосунки, вони завжди конфліктують між собою, нецензурно лаються, образи та погрози для них обох є звичною формою спілкування, що виходять за межі цивілізованого та загальноприйнятого стандарту, а тому, жодного впливу на психіку потерпілого ОСОБА_2 , яка б могла викликати у нього, за встановлених судом обставин, емоційну невпевненість та/або, нездатність себе захистити, і як наслідок завдати шкоди психічному здоров'ю, не могло бути заподіяно.
Саме до такого висновку, суд дійшов, у тому числі, заслухавши в судовому засіданні пояснення ОСОБА_1 , який підтвердив факт того, що між ним та батьком часто на ґрунті побутових проблем виникають сварки.
Також, надані суду письмові матеріали справи не містять об'єктивних доказів, які б вказували на вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства відносно ОСОБА_2 , а підтверджують наявність лише факту сварки між батьком та сином, що також було встановлено у судовому засіданні з письмових пояснень.
Сам лише факт сварки під час конфлікту між сторонами, який носить тривалий характер, не свідчить про наявність психологічного насильства з боку ОСОБА_1 по відношенню до батька ОСОБА_2 .
Таким чином, наведені в протоколі обставини правопорушення не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п. 1 ст. 247, ст.ст. 283, 284, 287, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
Адміністративне провадження відносно ОСОБА_1 про вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках передбачених КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду через Монастириський районний суд Тернопільської області.
Суддя І. М. Галіян