Справа № 203/4692/21
Провадження № 3/0203/93/2022
09 лютого 2022 року м. Дніпро
Суддя Кіровського районного суду м. Дніпропетровська Вусик Є.О., розглянувши у судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -
До Кіровського районного суду м. Дніпропетровська надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , дії якого кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 228587 від 22 жовтня 2021 року, ОСОБА_1 22 жовтня 2021 року о 14.40 год., за адресою: АДРЕСА_1 , умисно погрожував нанести тілесні ушкодження та фізичною розправою до своєї сестри ОСОБА_2 , що проживає разом із ним за адресою: АДРЕСА_1 , чим спричинив психологічне насильство, чим порушив ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
У судове засідання ОСОБА_1 та потерпіла ОСОБА_2 не з'явилися, про слухання справи повідомлені належним чином, шляхом направлення судових повісток у виді смс-повідомлення, доставка яких є в матеріалах справи.
Суд, розглянувши матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Між тим, згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язані з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства - це умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Пунктом 3 частини 1статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" від 07.12.2017 року визначено, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Пункт 14 вказаного закону визначає, що психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП передбачає існування обов'язкової ознаки - можливість настання чи настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.
Але, як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення, судом встановлено, що відсутні посилання на наслідки від адміністративного правопорушення, тобто не встановлено чи могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілої, що свідчить про відсутність у діях ОСОБА_1 однієї з складових об'єктивної сторони адміністративного правопорушення.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП суб'єктивна сторона зазначеного адміністративного правопорушення характеризується умисною формою вини і передбачено наявність прямого умислу правопорушника на спричинення страждань потерпілій стороні.
Тобто, згідно вказаної норми закону, обов'язковим елементом об'єктивної сторони є умисна дія, тобто умисне вчинення домашнього насильства.
Викладені в протоколі обставини фактично ґрунтуються виключно на поясненнях ОСОБА_2 та не підтверджуються доказами, які б давали правові підстави для висновку про вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства відносно неї, та внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю.
Тому, з урахуванням вищезазначеного є підстави вважати, що такі дії ОСОБА_1 не були вчинені з метою завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю ОСОБА_2 .
У відповідності до положень ст.251КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є фактичні дані, які, зокрема, встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, форма та зміст якого має відповідати вимогам ст. 256 КУпАП.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Підставою притягнення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.
Жодного доказу в розумінні ст. 251 КУпАП щодо вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства надано не було та матеріали справи таких доказів не містять, пояснення свідків відсутні.
Наявна у матеріалах справи заява ОСОБА_2 не перевірена працівниками поліції належним чином, а тому, не може бути єдиним доказом для визнання ОСОБА_1 винуватим за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Таким чином, дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 не охоплюються диспозицією ч. 1 ст. 173-2КУпАП і не становлять складу адміністративного правопорушення, передбаченого вказаною статтею, оскільки встановленим є лише факт існування тривалого конфлікту між ОСОБА_1 та його сестри ОСОБА_2 , з приводу сумісного проживання.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Зважаючи на наведене, доходжу до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП підлягає закриттю через відсутність в його діях події і складу даного правопорушення.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, ст.ст. 283,284 КУпАП, суддя, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, закрити за відсутності в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Є.О. Вусик