Справа № 202/8107/21
Провадження № 3/202/141/2022
09 лютого 2022 року м. Дніпро
Суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Волошин Є.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від ВП№2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого столяром в ПП « ОСОБА_2 », проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.173-2 КУпАП, -
До Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшов адміністративний матеріал, відповідно до якого 20 листопада 2021 року, о 14 год. 20 хв. ОСОБА_1 за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно ОСОБА_3 домашнє насильство психологічного характеру, в ході якого висловлювався нецензурною лайкою, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні із обставинами, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення не погодився та свою вину у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення не визнав. В обґрунтування заперечень пояснив, що 20 листопада 2021 року ОСОБА_3 приїхала до нього додому з поліцією щоб забрати дитину, віддавати яку він не хотів. Нецензурною лайкою у бік потерпілої він не виражався. Наразі у суді перебуває позов про визначення місця проживання дитини, у зв'язку із чим між сторонами є неприязні стосунки.
Захисник Федорець Є.Є. також зазначив, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст.256 КУпАП, оскільки хоча і містить кваліфікуючі ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, проте вони належним чином не встановлені, що унеможливлює притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Крім того зазначив, що у вищезазначеному протоколі не зазначено суть адміністративного правопорушення, чи спричинили його дії шкоду здоров'ю потерпілої. В матеріалах справи також відсутні докази вчинення домашнього насильства, у зв'язку із чим просив провадження по справі відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
ОСОБА_3 та її представник - адвокат Полтавець Т.О. у судовому засіданні підтвердили обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення. ОСОБА_3 пояснила, що дала сина на декілька днів батьку ОСОБА_1 20 листопада 2021 року подзвонила ОСОБА_1 , щоб він надав можливість поспілкуватися із дитиною, однак останній у грубій формі відмовив, у зв'язку із чим вона викликала поліцію та разом із співробітниками поліції поїхали до ОСОБА_1 забирати сина. Коли вона забирала дитину, ОСОБА_1 почав її ображати та хапати за волосся.
Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи приходжу до висновку про закриття провадження по справі з наступних підстав.
Згідно з вимогами ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
Диспозицією ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов'язкової ознаки - можливість настання чи настання фізичної або психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України Про запобігання та протидію домашньому насильству домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно з п.14 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
З аналізу наведених вище норм Закону вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч.1 ст.173-2 КУпАП, має місце тоді, коли діяння фізичного, психологічного або економічного характеру тягнуть за собою можливість настання фізичної або психологічної шкоди.
Тобто, стаття 173-2 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності саме за вчинення домашнього насильства. Будь-яка суперечка чи конфлікт, які виникають між родичами, не можуть однозначно трактуватись, як домашнє насильство.
Разом з цим, в протоколі про адміністративне правопорушення від 23.01.2021 серії ВАБ №112681, складеного відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП не зазначено яку шкоду (фізичну або психічну) заподіяли чи могли заподіяти ці дії порушника, тобто не визначена об'єктивна сторона складу інкримінованого порушнику правопорушення.
Крім того, згідно наданих у судовому засіданні пояснень, між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є неприязні відносини, з приводу наявності спору визначення місця проживання їх дитини, що виключає статус будь-якої з цих осіб як постраждалої особи, що зазнала домашнього насильства. Умисел ОСОБА_1 саме на спричинення здоров'ю потерпілої фізичної чи психічної шкоди не доведений.
За таких обставин факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, на думку суду, є недоведеним.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі вище викладеного, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до висновку про недоведеність складу адміністративного правопорушення вчиненого ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП, а тому провадження у справі за даною статтею підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.247,283,284 КУпАП -
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП, закрити у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Волошин Є.В.