Справа № 202/35011/13-ц
Провадження № 6/202/48/2022
Іменем України
10 лютого 2022 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Мачуського О.М.
за участю секретаря Ситника С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення строків для його пред'явлення до виконання,-
03 лютого 2022 року до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшла заява від представника АТ КБ «Приватбанк», в якій останній просить: видати АТ КБ «Приватбанк» дублікат виконавчого листа у цивільній справі № 202/35011/13-ц та поновити строк пред'явлення його виконання.
На обґрунтування заяви вказує, що в провадженні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська перебувала цивільна справа №202/35011/13-ц, за позовом АТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки
26.05.2015 судом ухвалено рішення, яким у задоволенні позовних вимог АТ КБ "ПриватБанк" відмовлено у повному обсязі, у зв'язку з чим, банк звернувся до Апеляційного суду Дніпропетровської області.
Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровській області від 29.12.2015 року позовні вимоги АТ КБ "ПриватБанк" задовлено частково. Рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетрвоська від 26.05.2015 року скасовано, та ухвалено нове рішення, за яким в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №DNI0GA00000152 від 08.11.2007 року в розмірі 196998,52 доларів США, звернути стягення на належну на праві приватної власності ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (іпн. НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (іпн. НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 (іпн. НОМЕР_4 ) та ОСОБА_5 (іпн. НОМЕР_5 ) квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 69,7 кв.м., житловою площею 46,8 кв.м.
Представником банку 09.02.2016 отримано виконавчі листи за вищезазначеною справою, однак у зв'язку з дією Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", на примусове виконання виконавчі листи не пред'являлись, у зв'язку з чим строк пред'явлення пропущено.
З урахуванням наведеного просив поновити пропущений строк для пред'явлення до виконання виконавчого листа у цивільній справі № 202/35011/13-ц.
Крім того, оскільки оригінал виконавчого листа у цивільній справі № 202/35011/13-ц було втрачено під час передачі з одного структурного підрозділу до іншого, просив видати дублікат виконавчого листа.
Боржник ОСОБА_3 надала до суду заяву, згідно якої просила розглядати справу без її участі, у задоволенні заяви просила відмовити.
Заявник та інші сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили.
З метою уникнення затягування розгляду справи, суд розглядає заяву за відсутності учасників справи.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вивчивши заяву, додані до неї документи та матеріали цивільної справи № 202/35011/13-ц, суд вважає, що заява задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що рішенням Апеляційного суду Дніпропетровській області від 29.12.2015 року позовні вимоги АТ КБ "ПриватБанк" задовлено частково. Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетрвоська від 26.05.2015 року скасовано, та ухвалено нове рішення, за яким в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №DNI0GA00000152 від 08.11.2007 року в розмірі 196998,52 доларів США, звернути стягення на належну на праві приватної власності ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (іпн. НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (іпн. НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 (іпн. НОМЕР_4 ) та ОСОБА_5 (іпн. НОМЕР_5 ) квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 69,7 кв.м., житловою площею 46,8 кв.м.
Представником ПАТ КБ «Приватбанк» 09.02.2016 отримано виконавчий лист за вищезазначеною справою.
Згідно відповіді, наданої Індустріальним відділом державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Дніпро) від 27.01.2022 року, виконавчі листи від 29.12.2015 року по справі 202/35011/13-ц від 29.12.2015 року до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки на примусове стягнення до відділу не надходили.
Відповідно до приписів ч.3 ст.431 ЦПК України та ч. 1, 2 ст.12 Закону України "Про виконавче провадження" строк пред'явлення виконавчого листа від 29.12.2015 р. по справі №202/35011/13-ц до примусового виконання сплив 29.12.2018 р.
Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання є одним із видів процесуальних строків, які передбачені ст.120 ЦПК України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Суд при вирішенні, відповідно до ст. 433 ЦПК України, питання про поновлення строку повинен з'ясувати причини пропуску строку звернення виконавчого документа до виконання, та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність.
Виходячи з положень ч. 3 ст. 2 ЦПК України, а саме обов'язковості судових рішень, як однієї з засад цивільного судочинства, строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання має бути поновлений, як такий, що пропущений з поважних причин.
Поважність причин пропуску строку є оціночним поняттям та має встановлюватися в кожному окремому випадку на підставі відповідних доказів, які у свою чергу оцінюються судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Поважними причинами пропуску строку можуть бути визнані лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії, та підтверджені належними доказами.
Разом з тим, суд зазначає, що поважністю причин пропуску строку є оціночним поняттям та має встановлюватись у кожному окремому випадку на підставі відповідних доказів, які у свою чергу оцінюються судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. При цьому, поважними причинами пропуску строку можуть бути визнані лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії та підтверджені належними доказами.
При цьому, поважність причин пропуску строку підлягає доказуванню за допомогою доказів, у відповідності до глави 5 параграфу 1 Розділу І ЦПК України.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Так, банк, який є юридичною особою, зобов'язаний забезпечити належну організацію роботи всіх своїх підрозділів, у тому числі і щодо контролю за судовими та виконавчими документами.
На посилання поважності причин пропуску представник ПАТ КБ «Приватбанк», зазначає, що виконавчий лист не було подано для виконання у зв'язку з дією Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".
Відповідно до положень вказаного закону з 07.06.2014 р. по 21.09.2021 р. встановлювалась заборона на примусове звернення стягнення (відчуження без згоди власника) на майно, що віднесене до об'єктів житлового фонду, що є предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення виконання зобов'язань фізичної особи (позичальника або майнового поручителя) за кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті.
Разом з тим, згідно п. 9 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.
При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
Отже, пред'явлення стягувачем виконавчого документа до виконавчої служби, та подальше повернення його з підстав встановлення заборони щодо звернення стягнення на майно боржника є підставою для переривання строків пред'явлення виконавчого листа до виконання. Що в подальшому, після скасування мораторію, є підставою для повторного пред'явлення до виконання виконавчого листа.
Разом з тим, в даному випадку представниками стягувача ПАТ КБ «Приватбанк» з часу отримання виконавчих листів (09.02.2016 р.) по дату закінчення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання (29.12.2018 р.) не було вчинено жодної дії щодо реалізації свого права на виконання судового рішення.
Також стягувач не вчиняв жодних дій направлених на реалізацію судового рішення й після 29.12.2018 р., а також після спливу строку дії заборони, встановленої Законом України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".
Так, вказаний вище закон втратив чинність 21.09.2021 р., тоді як до суду з заявою про поновлення пропущеного строку представник стягувача звернувся лише 03.02.2022 р.
Зазначена тривала бездіяльність стягувача в даному випадку не може бути визнана судом об'єктивною причиною для поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
З огляду на вказане, суд вважає що вимога про поновлення строків для пред'явлення до виконання виконавчого листа у цивільній справі № 202/35011/13-ц задоволенню не підлягає.
Згідно пункту 17.4 перехідних положень ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
Враховуючи те, що судом відмовлено у задоволенні вимоги про поновлення строків для пред'явлення до виконання виконавчого листа у цивільній справі № 202/35011/13-ц, вимога про видачу дубліката вказаного виконавчого листа також задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 81,89, 260, 261 433, 442, п. 17.4 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви представника Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення строків для його пред'явлення до виконання - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду в 15-ти денний строк з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.М. Мачуський