Справа № 202/1079/21
Провадження № 2/202/167/2022
09 лютого 2021 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська
в складі: головуючого судді - Бєльченко Л.А.,
при секретарі- Булгаковій Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі в порядку загального провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Щетілова Ольга Валеріївна, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем, визнання права власності на спадкове майно,
У лютому 2021 року позивач звернулась з позовом до Індустріальної районної ради та просила встановити факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 22.02.1985 року по день його смерті. Також просила визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_3 .
22.06.2021 року позивач подала до суду заявою, котрою визначила відповідачем у справі Дніпровську міську раду замість Індустріальної районної ради.
Ухвалою суду від 22.06.2021 року дана заява прийнята до провадження (а.с.87).
В обгрунтування позову позивач зазначила, що з 22.02.1985 року по 18.11.1987 року вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . Після розірвання шлюбу сімейні відносини між ними не припинилися і продовжувалися до смерті останнього. Так, з листопада 1984 року по грудень 1995 року вони проживали в отриманій нею на підставі ордеру квартирі АДРЕСА_3 , де вона з 15.03.1985 року зареєструвала свого чоловіка. Після того, як у її сина утворилася власна сім'я, у вересні 1997 року, вони з чоловіком переїхали проживати на її батьківщину, в с. Шевченкове Васильківського району Дніпропетровської області, де придбали невеликий будинок за адресою: АДРЕСА_2 . За вказаною адресою вони проживали разом з ОСОБА_2 до дня смерті останнього. В квартирі АДРЕСА_3 продовжує проживати її син з родиною.
В 1998 році всі вони - вона,позивач, чоловік та її син ОСОБА_3 приватизували вищевказану квартиру, отримавши свідоцтво про право власності на житло.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Після його смерті залишилося спадкове майно, що складається з 1/3 частки квартири АДРЕСА_3 . Заповіту останній не залишив, інших родичів в ОСОБА_2 не було. Звернувшись до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, вона, позивач, отримала відмову, оскільки відсутні документи, що підтверджують факт проживання однією сім'єю з ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу. Тому позивач просила позов задовольнити.
В судовому засіданні 15.11.2021 року представник позивача, адвокат Олійник О.А., підтримав позов і просив задовольнити.
Представник відповідача Дніпровської міської ради, будучи належним чином повідомленим, двічі поспіль в судові засідання не з'явився. Про причини неявки до суду не повідомив, відзиву на позов не направив.
Третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Щетілова О.В. в судове засідання не з'явилась, направила заяву про розгул справи без її участі (а.с.78).
За згодою представника позивача суд розглядає справу на підставі наявних у справі доказів, відповідно до положень ст. 280-282 ЦПК України, заочно.
Вислухавши представника позивача, свідків, дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, виходячи з такого.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 22.02.1985 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . 18.11.1987 року шлюб між ними був розірваний (а.с.10,67).
Встановлено, що після розірвання шлюбу ОСОБА_1 і ОСОБА_2 продовжували проживати однією сім'єю без реєстрації шлюбу. Останній були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_3 , а фактично проживали в АДРЕСА_4 до смерті ОСОБА_2 . Зазначені обставини підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер (а.с.58).
Після смерті ОСОБА_6 залишилося спадкове майно у вигляді 1/3 частини квартири за адресою: АДРЕСА_3 , що належала останньому на підставі свідоцтва про право власності на житло від 21.10.1998 року, виданого виконкомом міської ради народних депутатів (а.с.16,118).
09.09.2000 року до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Щетілової О.В. з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 звернувся уповноважений довіреністю від імені ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , який просив видати свідоцтво про право на спадщину на частину вищевказаної квартири. Постановою приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Щетілової О.В. від 09.09.2000 року відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , оскільки Шелест не було надано документів, що встановлюють належність спадкоємця до четвертої черги спадкоємців за законом (а.с.21,57).
Положенням статті 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб
(спадкоємців).
Згідно частини першої ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи.
Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадщину почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадщину у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадщину за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Отже, встановивши, що позивач ОСОБА_1 , розірвавши шлюб з ОСОБА_2 18.11.1987 року, продовжувала проживати з останнім однією сім'єю до 28.05.2000 року, тобто по день смерті ОСОБА_2 , суд вважає наявними підстави для встановлення судом цього факту, оскільки встановлення даного факту має для позивача юридичне значення, дозволяючи оформити спадкові права після смерті ОСОБА_2 , як спадкоємцю четвертої черги за законом відповідно до ст. 1264 ЦК України.
Згідно з частиною 1 статті 1270 цього Кодексу для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу він не заявив про відмову від неї.
Встановлено, що позивач у встановлений законом строк звернулась до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Щетілової О.В. з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 . Інші спадкоємці за законом або за заповітом за отриманням спадкових прав після смерті ОСОБА_2 до нотаріуса не звертались.
За таких обставин суд вважає, що наявні правові підстави для визнання за позивачем права власності в порядку спадкування за законом на 1/3 частину квартири АДРЕСА_3 .
Судові витрати у справі позивач відшкодувати не просить.
Керуючись ст.ст.4,5,10,13,81,141, 259,263-265,280-282 ЦПК України, суд-
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 18.11.1987 року по день смерті останнього, тобто по ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 на 1/3 частину квартири АДРЕСА_3 загальною площею 45,5 кв.м.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, котру може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення через суд першої інстанції.
Суддя Бєльченко Л.А.