справа № 208/8097/21
№ провадження 2/208/930/22
Іменем України
24 січня 2022 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:Головуючого судді Похвалітої С.М., за участю секретаря судового засідання - Грищенко О.Л.,
Учасники справи:
Позивач ОСОБА_1 ,
Відповідач ОСОБА_2 ,
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Департамент комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно,
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Департамент комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визнання право власності на майно,-
І.Стислий виклад позиції позивача.
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визнання право власності на майно.
У своїм позові позивач просить суд встановити факт належності їй правовстановлюючого документу - договору купівлі - продажу, посвідченого 19 вересня 1996 року приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Шаповаловим В.М. за реєстровим № 4354, згідно з яким ОСОБА_3 продав, а вона придбала квартиру АДРЕСА_1 ; визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
В позові посилається на те, що в договорі купівлі - продажу від 19 вересня 1996 року посвідченого приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Шаповаловим В.М. за реєстровим № 4354, згідно з яким ОСОБА_3 продав, а вона ОСОБА_1 придбала квартиру АДРЕСА_2 , та через помилку нотаріуса в договорі не зазначений проспект на якому розташована квартира, а саме: АДРЕСА_3 . В той же день право власності на квартиру АДРЕСА_1 було зареєстровано ОКП «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації», в книзі № 164 за реєстровим № 22390. 07 жовтня 1997 року вона була зареєстрована в квартирі і фактично проживає 25 років. Наданий нею договір купівлі - продажу для розгляду до Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно не був прийняти до розгляду, в зв'язку з тим, що є розбіжності в написанні її прізвища, а саме в договорі зазначено як « ОСОБА_4 », а в паспорті « ОСОБА_5 », а також в договорі не зазначена вулиця чи проспект на якому розташована квартира. Тобто на даний час вона позбавлена право вільно розпоряджатись своїм майном. Продавець квартири помер.
ІІ. Заяви, клопотання позивача, відповідача та процесуальні дії суду:
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась надала заяву про розгляд справи за її відсутністю, заявлені вимоги підтримує, посилалась на обставини зазначені в позові.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, причини не явки до суду не повідомила.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно в судове засідання не з'явився.
13 жовтня 2021 року ухвалами суду відкрито провадження по справі, також витребувані докази по справі.
30 листопада 2021 року ухвалою суду замінено відповідача з ОСОБА_6 на ОСОБА_2 .
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, від яких надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає положенням ч. 3 ст. 211 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши надані суду докази, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
IV. Фактичні обставини, встановлені судом, зміст правовідносин з посиланням на докази.
Як вбачається з матеріалів справи, між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 укладений договір купівлі - продажу від 19 вересня 1996 року квартири АДРЕСА_4 (а.с.8), але в договорі не зазначено на якій вулиці чи проспекті знаходиться квартира.
Але в технічному паспорті виданого на ОСОБА_8 зазначено, що квартира АДРЕСА_1 , тобто визначене місця знаходження нерухомого майна, а саме: за проспектом Комсомольський (а.с.9,10).
Згідно до довідки ОКП «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації» з 1996 року власником квартири АДРЕСА_5 є ОСОБА_9 відповідно до договору купівлі - продажу від 19.09.1996 року, посвідченого приватним нотаріусом Шаповаловим В.М. № 4354 (а.с.11), а також ОСОБА_9 зареєстрована в квартирі АДРЕСА_5 з 1997 року, що підтверджується довідкою про склад сім'ї № 001129567 (а.с.13).
Продавець квартири ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.15).
Згідно до паспорта громадянина України, позивач записана як « ОСОБА_1 », та зареєстрована на АДРЕСА_6 (а.с.22).
V. Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування.
Відповідно ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Як роз'яснено в Постанові Пленуму Верховного Суду України у п.1 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Згідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Враховуюче зазначене та встановлено в судовому засіданні, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_5 , але як встановлено судом в договорі купівлі - продажу від 19.09.1996 року помилково зазначено прізвище позивача, як « ОСОБА_4 », а тому вимоги позивача щодо встановлення факту належності правовстановлюючого документу підлягають задоволенню.
Щодо вимог позивача визнання право власності на квартиру АДРЕСА_1 суд вважає таким, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав, а саме: право власності на квартиру вже зареєстровано в реєстрі прав власності на нерухоме майно.
Керуючись ст. 392 ЦК України, ст.ст. 7, 19, 141, 268, 272, 280, 284, 289, 315, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Департамент комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визнання право власності на майно, задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 правовстановлюючого документу - договору купівлі - продажу, посвідченого 19 вересня 1996 року приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Шаповаловим В.М. за реєстровим № 4354, згідно з яким ОСОБА_3 продав, а ОСОБА_1 придбала квартиру АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто до Дніпровського Апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Суддя Похваліта С. М.