Справа № 212/11863/21
2/212/1478/22
11 лютого 2022 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Борис О.Н., з участю секретаря судового засідання Крівцової І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін в залі суду в місті Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодження здоров'я на виробництві,
встановив:
У грудні 2021 року представник адвокат Толстих О.Ю. звернувся в інтересах позивача ОСОБА_1 з позовом до акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (далі - АТ «Кривбасзалізрудком»), про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодження здоров'я на виробництві, посилаючись на те, що 15 березня 2017 року під час виконання трудових обов'язків на підприємстві АТ «Кривбасзалізрудком» позивача було травмовано. Факт травмування позивача комісією з розслідування нещасного випадку визнано пов'язаним з виробництвом. Висновком МСЕК від 05.07.2017 позивачу первинно встановлено 25 % втрати професійної працездатності за наслідками трудового каліцтва. Позивач вважає, що з вини підприємства, яке не створило безпечних умов праці, він втратив своє здоров'я, чим йому завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що позивач відчуває постійні фізичні страждання, наслідком якого є порушення нормальних життєвих зв'язків, позбавлення можливості реалізовувати свої звички та бажання, виникнення складнощів у побуті у зв'язку із фізичним станом викликаним наслідками трудового каліцтва. Розмір завданої моральної шкоди позивач оцінює в 120 000,00 грн., які просить суд стягнути з відповідача.
28 грудня 2021 року судом постановлена ухвала про відкриття провадження та призначення розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі доказами.
Відповідач скористався правом надання суду відзиву на позовну заяву та 02 лютого 2022 року надав його до суду. Згідно поданого відзиву, відповідач не погоджується в повні мірі з пред'явленими позовними вимогами вважаючи, що ОСОБА_1 повинен був дотримуватись вимог охорони праці на робочому місці та у нещасному випадку встановлено провину позивача. Зазначає, що вина роботодавця у настанні нещасного випадку за незабезпечення безпечних умов праці відсутня. Окрім цього, на думку відповідача, позивачем не надано належних доказів на підтвердження факту спричинення моральної шкоди. Також вважає заявлений позивачем розмір моральної шкоди необґрунтованим.
Суд, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, вважає можливим ухвалити рішення у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін на підставі наявних у справі доказів.
Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ст. 247 ч. 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 19 березня 2007 року прийнятий за переведенням підземним прохідником, зайнятий повний робочий день на підземних роботах дільниці № 1 шахти Леніна АТ «Кривбасзалізрудком». 01 квітня 2016 року шахта імені Леніна перейменована в шахту «Тернівська». 24 листопада 2020 року ОСОБА_1 звільнений за власним бажанням у зв'язку із виходом на пенсію, згідно ст. 38 КЗпП України. (а.с. 21-26).
15 березня 2017 року на дільниці № проходки шахти «Тернівська» Шахтобудівельного управління АТ «Кривбасзалізрудком» з прохідником ОСОБА_1 під час виконання трудових обов'язків стався нещасний випадок, внаслідок якого працівник дістав ушкодження пальців лівої кісті. Комісією з розслідування вказаний нещасний випадок з прохідником ОСОБА_1 визнано пов'язаним з виробництвом. Комісія з розслідування нещасного випадку дійшла висновку, що особами, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці є ОСОБА_1 , який оступився та впав на підошву виробки, не втримавши та випустивши ручний перфоратор УТ-28 собі на пальці лівої руки, чим порушив вимоги п. 2.12 «Інструкції з охорони праці № 02 (24-02-15) для прохідника». (а.с. 7-18)
Відповідно до довідки МСЕК Серії 12ААА №018912 від 05.07.2017 позивачу ОСОБА_1 первинно встановлено 25% втрати професійної працездатності за наслідками трудового каліцтва, з подальшим переоглядом. ( а.с. 38).
Відповідно до довідки МСЕК Серії 12ААА №059055 від 30.09.2020 позивачу ОСОБА_1 повторно встановлено 20% втрати професійної працездатності за наслідками трудового каліцтва, з подальшим переоглядом безстроково. ( а.с. 19).
Суд, встановив, що між сторонами склалися трудові правовідносини, оскільки трудове каліцтво отримано позивачем під час виконання ним трудових обов'язків, і наявності у зв'язку з цим підстав, передбачених ст.ст. 153, 237-1 КЗпП України, для відшкодування моральної шкоди.
Згідно статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Статтею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків.
Згідно частин 1,3 ст. 13 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Статтею 237-1 КЗпП України передбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.10.2008 року № 20-рп/2008 також роз'яснив про право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).
У зв'язку з тим, що відповідно до положень ст. 237-1 КЗпП України відшкодувати працівнику моральну шкоду у випадку, передбаченому даною статтею, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок трудового каліцтва, пов'язаного з виробництвом, і моральну шкоду йому заподіяно ушкодженням здоров'я, пов'язаним із виконанням трудових обов'язків, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, суд дійшов висновку про відшкодування на користь позивача моральної шкоди з відповідача.
У відповідності зі ст.ст.23,1167 ЦК України моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві або внаслідок профзахворювання складається, зокрема, у фізичному болі, душевних стражданнях, які він поніс у зв'язку з ушкодженням здоров'я внаслідок отримання ним професійного захворювання.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотних вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.
Суд відхиляє заперечення відповідача в частині доводів про те, що позивач не навів доказів завдання йому моральної шкоди, оскільки такі доводи не ґрунтуються на законі та спростовуються вищенаведеними висновками суду. Доводи відповідача щодо відсутності факту встановлення наявності доказу вини відповідача суд не приймає до уваги, оскільки у судовому засіданні встановлені обставини щодо наявності правових підстав для відшкодування моральної шкоди позивачу. З урахуванням викладеного, доводи відповідача про те, що позивачем не надано жодного доказу, яким би підтверджувався факт спричинення йому моральної шкоди у зв'язку з втратою працездатності, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки уже самим фактом втрати позивачем професійної працездатності за наслідками трудового каліцтва йому спричинена моральна шкода.
Вирішуючи питання про розмір відшкодування позивачеві моральної шкоди, суд враховує глибину фізичних та моральних страждань позивача, ступінь втрати ним професійної працездатності в розмірі 20%, який встановлений безстроково, потребу в проходженні курсів лікування у медичних закладах, тому виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку, що заявлений позивачем розмір моральної шкоди дещо завищений, а тому визначає розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача, у вигляді одноразового відшкодування в сумі 78 000,00 грн. без врахування податку з доходу фізичних осіб
З огляду на те, що позовні вимоги задоволено частково, враховуючи норми ст. 141 ЦПК України, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягають стягненню судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору на користь держави в сумі 992,40 грн.
Керуючись ст. ст. 153, 173, 237-1 КЗпП України, ст. ст. 23,1167 ЦК України, Законом України « Про охорону праці», ст. ст. 4, 5, 13, 19, 76-81, 89,141, 258-259, 263-265, 279, 354 ЦПК України суд, -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодження здоров'я на виробництві задовольнити частково.
Стягнути з акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 78 000 (сімдесят вісім тисяч) гривень 00 копійок, без врахування податку з доходу фізичних осіб.
Стягнути з акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь держави судові витрати в розмірі 992,40 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційної інстанції через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат», місце знаходження юридичної особи: 50029, м. Кривий Ріг, вул. Сімбірцева, 5, код ЄРДПОУ 00191307.
Рішення складено та підписано 11 лютого 2022 року.
Суддя: О. Н. Борис