Справа № 214/10879/21
2-а/212/24/22
10 лютого 2022 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого:Чайкіна І.Б.
секретаря судового засідання Новікової В.В.,
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної аудиторської служби України ПІВНІЧНИЙ офіс Держаудитслужби про скасування постанови та закриття провадження у справі, -
Позивачка звернулась з адміністративним позовом до Державної аудиторської служби України Північний офіс Держаудитслужби про звільнення від адміністративної відповідальності та закриття провадження у справі. В обгрунтування позову посилається на те, що її притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 на підставі протоколу про адміністративне правопорушення,. Даним протоколом було встановлено порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі відповідно до вимог законодавства, а саме на веб-порталі Уповноваженого органу звіти про виконання договорів. Процедури притягнення до адміністративної відповідальності дотримано не було, не повідомлено ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. Окрім цього, зазначає, що адміністративне стягнення було накладено з порушенням строків, передбачених ст.38 КУпАП, оскільки дане правопорушення не може вважатись триваючим. У зв'язку з чим просить суд визнати протиправними дії позивача щодо винесення відносно неї постанови про накладення адміністративного стягнення, визнати протиправною та скасувати зазначену постанову та закрити провадження по справі.
Не погоджуючись з позовом, від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, який мотивує тим, що на підставі проведеного моніторингу процедури закупівлі (інформацію опубліковано в інформаційно- телекомунікаційній системі публічних закупівель Ргоzzoro за номером UA 2020-02-20-000450-b) Комунального підприємства «Криворізька міська клінічна лікарня № 2» Криворізької міської ради встановлено порушення та недоліки, саме порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі відповідно до вимог законодавства, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.16414 КУпАП. Щодо строку накладення адміністративного стягнення зазначає, що оскільки відповідь на запит про надання персональних даних відповідальних осіб надійшла 29.10.2021 року, відтак постанова про накладення адміністративного стягнення за дане правопорушення винесена з дотриманням строків, встановлених ст.38 КУпАП. Враховуючи вищевикладене, просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Позивач у судове засідання не з'явився, про час дату та місце судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином, однак представником було подано заяву про розгляд без їх участі, позов підтримали в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.
Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до такого висновку.
17 листопада 2021 року Північним офісом Держаудитслужби складено постанову про накладення на голову тендерного комітету Комунального підприємства «Криворізька міська клінічна лікарня № 2» Криворізької міської ради ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 700 гривень від 17.11.2021 № 26-185/2021пн. (а.с. 9)
Вищевказаною постановою встановлено порушення строків оприлюднення звіту про виконання договору (інформацію про закупівлю опубліковано в електроній системі закупівель за номером UA 2020-02-20-000450-b). Порушення відображено у висновку про результати моніторінгу закупівлі від 09.08.2021 № 308.
Разом з тим, вищевказаною постановою визнано ОСОБА_1 винною за неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі.
Комунальним підприємством "Криворізька міська клінічна лікарня №2" Криворізької міської ради не оприлюднено на веб- порталі Уповноваженого органу, у термін встановлений законодавством, звіт про виконання договору та/або повідомлення про внесення змін до договору, тоді як відповідно до п. 11.1 договору строк дії договору встановлено до 31.12.2020, чим порушено норми ч.І ст.10 Закону №992-УІІІ, зокрема, Замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме звіт про виконання договору про закупівлю - протягом 20 робочих днів з дня виконання сторонами договору про закупівлю або закінчення строку дії договору про закупівлю, за умови його виконання сторонами, або його розірвання.
Оскільки, звіт про виконання договору оприлюднено 13.08.2021 року, тобто вже після оприлюднення висновку про результати моніторингу та з порушенням строків, встановлених пунктом 12 частини 1 статті 10 Закону № 922-УІІІ, Північним офісом Держаудитслужби прийнято рішення про накладення адміністративних стягнень за частиною 1 статті 16414 на осіб, відповідальних за організацію та проведення процедури закупівлі. У зв'язку з чим Північним офісом Держаудитслужби направлено письмовий запит від 11.10.2021 №262613-14/7588-2021 про надання персональних даних на відповідальних осіб. На виконання даного запиту листом від 29.10.2021 №3399 надіслано перелік, відповідальних осіб та їх персональні дані.
Постановою Північного офісу Держаудитслужби № 26-185/2021пн від 17.11.2021 року на голову тендерного комітету Комунального підприємства «Криворізька міська клінічна лікарня № 2» Криворізької міської ради ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 700 гривень
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Частиною першою статті 16414 КУпАП передбачена відповідальність за порушення порядку визначення предмета закупівлі; несвоєчасне надання або ненадання замовником роз'яснень щодо змісту тендерної документації; тендерна документація складена не у відповідності із вимогами закону; розмір забезпечення тендерної пропозиції, встановлений у тендерній документації, перевищує межі, визначені законом; неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі; неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі, що здійснюються відповідно до положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)"; ненадання інформації, документів у випадках, передбачених законом; порушення строків розгляду тендерної пропозиції.
Відповідно до ч.1 ст. 44 Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII від 25 грудня 15 року за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників, службові (посадові) особи та члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, службові (посадові) особи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), несуть відповідальність згідно із законами України.
Абз. 11 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що звіт про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель оприлюднюється відповідно до статті 19 цього Закону.
Приписами ч.2 ст. 19 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлюється, що звіт про результати проведення закупівлі автоматично формується електронною системою закупівель та оприлюднюється протягом одного дня після оприлюднення замовником договору про закупівлю в електронній системі закупівель або відміни тендеру/спрощеної закупівлі, або визнання тендеру таким, що не відбувся.
Процедура розміщення інформації про публічні закупівлі, яка оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу у складі електронної системи закупівель, подання інформації, документів, звернень та скарг, одержання повідомлень через електронну систему закупівель передбачена «Порядком розміщення інформації про публічні закупівлі», затвердженим наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 1082 від 11 червня 2020 року.
Датою та часом оприлюднення/розміщення інформації в електронній системі закупівель є дата та час унесення та заповнення її через автоматизоване робоче місце замовника/ЦЗО/учасника/постачальника/органу оскарження/ органів державного фінансового контролю.
Оприлюдненням/розміщенням інформації вважається її наявність в електронній системі закупівель в інтерактивному режимі реального часу.
Як вбачається з оскаржуваної постанови яка містить суперечності, які полягають в наступному.
З описової частини спірної постанови вбачається, що ОСОБА_1 вчинила «порушення строків оприлюднення звіту». Разом з тим з резулютивної частини постанови: ОСОБА_1 визнано винною за неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі.
Як вбачається із фабули ч.1 ст. 16414 КУпАП такі дії, як «порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі відповідно до вимог законодавства», «несвоєчасне оприлюднення інформації про закупівлі» та «неоприлюднення інформації про закупівлі» є окремими складами адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 164-14 КУпАП.
З оскаржуваної постанови з огляду на вказані протиріччя та суперечності неможливо встановити, яке насправді правопорушення відповідачем ставиться в вину ОСОБА_1 несвоєчасне оприлюднення чи не оприлюднення інформації про закупівлі.
Виходячи з положень ст. 8, ст. 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 19 Конституції України Відповідно суд, як орган державної влади, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.
Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку субєктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ч.3 ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Приписами частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших субєктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субєктів владних повноважень.
Фактично суд зв'язаний предметом і розміром заявлених особою вимог, проте може вийти за межі вимог адміністративного позову у випадках, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших субєктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субєктів владних повноважень. Вихід за межі позовних вимог можливий у випадку помилкового обрання особою неналежного способу захисту порушеного права, у цьому випадку можливо на підставі частини другої статті 9 КАС України вийти за межі позовних вимог та застосувати той спосіб захисту порушеного права позивача, який відповідає фактичним обставинам справи і відновлює порушене право особи. Фактично, необхідною передумовою застосування частини другої статті 9 КАС України є саме порушення прав позивача та необхідність захисту порушеного права шляхом його відновлення.
Отже, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного субєктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.
Таким чином, враховуючи те, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом та сприяти реальному відновленню порушеного права, беручи до уваги приписи ч. 2 ст. 9 КАС України, а також з аналізу норм чинного законодавства, суд приходить висновку про необхідність скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У разі неможливості складання протоколу за місцем вчинення адміністративного правопорушення протокол складається в органі державного фінансового контролю. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, запрошується у визначений час до органу державного фінансового контролю для складання та підписання протоколу. Запрошення надсилається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається під розписку.
Згідно п. 9 розд. ІІ Порядку №168 у разі неявки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у визначений у запрошенні час складається акт довільної форми, який засвідчує факт такої неявки. Акт підписується не менш як трьома посадовими особами органу державного фінансового контролю та реєструється у журналі реєстрації актів, що засвідчують факт неявки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (додаток 9).
Другий примірник протоколу надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом п'яти календарних днів з дня складення протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, у разі, якщо вона: відмовляється від отримання примірника протоколу під розписку; не з'являється для ознайомлення з протоколом у визначений у запрошенні час.
У разі надіслання другого примірника протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, рекомендованим листом з повідомленням про вручення уповноважена посадова особа зазначає про це у першому примірнику протоколу із зазначенням реквізитів такого листа (п. 10 розд. ІІ Порядку №168).
Поряд з іншим, судд звертає увагу, що згідно ч. 1 ст. 268 КпАП України особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1 - 279-4 цього Кодексу.
Аналогічні за змістом норми викладені у п. 2 розд. ІІІ Порядку №168.
Повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи (ч. 1 ст. 277-2 КпАП України).
Статтею 278 КпАП України передбачено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Суд зауважує, що закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КпАП України містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.
Обов'язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду, зокрема, від 21.03.2019 року у справі №489/1004/17, від 30.01.2020 року у справі №308/12552/16-а та у справі №482/9/17, від 06.02.2020 року у справі №205/7145/16-а, від 31.03.2021 року у справі №676/752/17.
Всупереч твердження Апелянта, матеріали справи не містять належних і допустимих доказів, що ОСОБА_1 була повідомлена Держаудитслужою в установлений строк про розгляд справ про адміністративне правопорушення. Викладене безумовно свідчить про те, що на час розгляду справи про адміністративне правопорушення Відповідач був обізнаний про те, що Позивач про відповідну подію повідомлений не був.
Щодо повідомлення про дату, час та мічце розгляду справи про адміністративне правопорушення повідомлення про розгляд надійшло до місця роботи особи, що притягається до адміністратиіної відповідальності 23 листопада 2021 року (а.с. 12 вхідний штамп), а розгляд справи проведено 17 листопада 2021 року. Слід звернути увагу, що у постанові зазначено: "що ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав та дав згоду на розгляд справи без його участі". Проте доказів щодо цього субєктом владних повноважень не надано.
Факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури. Як наслідок, позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КпАП України, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.03.2018 року у справі №522/20755/16-а, від 30.09.2019 у справі №591/2794/17, від 06.02.2020 року № 05/7145/16-а та від 21.05.2020 року у справі №286/4145/15-а.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що Позивача неправомірно та з порушенням процедури притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 16414 КпАП України, що свідчить про необхідність скасування спірного індивідуального акту із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
Принцип «належного урядування» не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу.
Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Крім того, Європейський суд у справі «Black Clawson Ltd. v. Papierwerke AG» (1975, AC 591 at 638) вказав, що сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.
Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.
Як зазначив Європейський суд у справі «Yvone van Duyn v. Home Office», принцип правової визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатись на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться в законодавчому акті, якій загалом не має автоматичної прямої дії.
Така дія названого принципу пов'язана із іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатись на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності.
На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах «Лелас проти Хорватії», «Тошкуце та інші проти Румунії») і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (рішення у справах «Онер'їлдіз проти Туреччини» (п. 128), та «Беєлер проти Італії» (п. 119).
Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (п. 74 рішення ЄСПЛ у справі «Лелас проти Хорватії»).
З урахуванням наведеного, а також зважаючи на те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення проведений за відсутності належних і допустимих доказів повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи суд приходить до висновку про наявність правових підстав для скасування оскаржуваного індивідуального акту як такого, що прийнятий суб'єктом владних повноважень поза межами правового поля з порушенням процедури розгляду.
Відтак, зважаючи на суттєві суперечності у змісті оскаржуваної постанови, з котрої неможливо встановити, який саме склад адміністративного правопорушення ставиться у вину ОСОБА_1 , порушення під час складання постанови, в тому числі і на захист, беручи до уваги ст. 8, ст. 62 Конституції України така підлягає скасуванню.
Враховуючи, що відповідачем не доведена правомірність процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, тому вважає за необхідне постанову № 26-185/2021пн від 17.11.2021 року, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700,00 гривень скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Згідно абз. 1 ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, на користь держави слід стягнути судовий збір в розмірі 454,00 грн, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.2,77,205,241-246,255,295,297 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.251,288,289,293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної аудиторської служби України ПІВНІЧНИЙ офіс Держаудитслужби про скасування постанови та закриття провадження у справі - задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення № 26/185/2021пн від 17.11.2021 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.16414 КУпАП - визнати протиправною та скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.16414 КУпАП - закрити.
Стягнути на користь держави за рахунок бюджетних асигнувань Північного офісу Державної аудиторської служби (04053, м. Київ, вул. Січових стрільців, 18, код ЄДРПОУ 40479560) судовий збір у розмірі 454 гривні.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги в порядку та строки передбачені ст.286, 293, п. 15.5 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Північний офіс Державної аудиторської служби адреса місцезнаходження 04053, м. Київ, вул. Січових стрільців, 18, код ЄДРПОУ 40479560)
Повний текст рішення виготовлено 10.02.2022 року.
Суддя: І. Б. Чайкін