Справа №173/2689/21
Провадження №2-о/173/15/2022
09 лютого 2022 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
В складі: головуючого судді - Петрюк Т.М.
при секретареві - Зубачевській О.А.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами окремого провадження, в місті Верхньодніпровську цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Вищий навчальний заклад Укркоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі» про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, -
15.12.2022 року до суду звернулася ОСОБА_1 , із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, заінтересована особа: Вищий навчальний заклад Укркоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі»
Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 16 грудня 2021 року відкрите провадження у справі та справу призначено до розгляду за правилами окремого провадження без виклику учасників розгляду справи на 09.02.2022 року.
Заінтересованою особою письмові пояснення не надані
Згідно заявлених вимог заявниця просить встановити факт належності їй правовстановлюючого документу Диплому серії УВ № 771965, виданого 30 червня 1990 року Полтавським кооперативним інститутом за реєстраційним номером 582 на ім'я ОСОБА_2 щодо присвоєння кваліфікації «економіста» за спеціальністю « Бухгалтерський облік і аналіз господарської діяльності».
В обґрунтування заявлених вимог заявниця посилається на наступне: в 1990 році вона закінчила Полтавський кооперативний інститут ( на даний час Вищий навчальний заклад Укркоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі» ).
Відповідно до диплому серії НОМЕР_1 , виданого 30 червня 1990 року Полтавським кооперативним інститутом за реєстраційним номером 582 щодо присвоєння кваліфікації «економіста» за спеціальністю « Бухгалтерський облік і аналіз господарської діяльності», її прізвище зазначене як « ОСОБА_3 » українською мовою та « ОСОБА_3 » - російською мовою.
Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 її післяшлюбне прізвище зазначене російською мовою « ОСОБА_3 ». Але відповідно до паспорту громадянина України НОМЕР_3 , виданого Лубенським МРВ УМВС України в Полтавській області 20.01.1998 року, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, свідоцтва про загальнообов'язкове соціальне страхування її прізвище українською мовою зазначене « ОСОБА_4 ».
Крім того відповідно до паспортів громадянина України, виданих на її ім'я, та ім'я її чоловіка і сина, прізвище « ОСОБА_4 » є українським перекладом з російської мови прізвища « ОСОБА_3 ».
Таким чином при видачі їй диплому серії НОМЕР_1 , виданого 30 червня 1990 року була допущена помилка (описка) в перекладі її прізвища на українську мову та невірно зазначене її прізвище українською мовою « ОСОБА_3 », замість правильного « ОСОБА_4 », що й стало підставою звернення до суду.
Справа розглядалась без виклику учасників розгляду справи.
Заінтересованою особою надані письмові пояснення не надані.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.
За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором
При цьому, предметом позову (заяви) є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом (заяви), права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред'явлений позов, тобто, законодавець пов'язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених чи невизнаних прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб'єктивних прав або законних інтересів позивача.
Суд, з'ясувавши зміст заявленої вимоги, вивчивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що заявниця народилася: ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується даними паспорта. Згідно даних паспорта прізвище, ім'я та по батькові заявниці, ОСОБА_1 .
Заявниця згідно поданої заяви посилається на те, що в 1990 році вона закінчила Полтавський кооперативний інститут ( на даний час Вищий навчальний заклад Укркоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі» ) та отримала диплом про закінчення навчання.
Відповідно до наданої суду копії диплому серії НОМЕР_1 , виданого 30 червня 1990 року Полтавським кооперативним інститутом за реєстраційним номером 582 щодо присвоєння кваліфікації «економіста» за спеціальністю « Бухгалтерський облік і аналіз господарської діяльності» встановлено, що прізвище особи, якій виданий диплом зазначене як « ОСОБА_3 » українською мовою та « ОСОБА_3 » - російською мовою. В той час як згідно паспортних даних прізвище заявниці є « ОСОБА_4 » українською мовою та « ОСОБА_3 » - російською мовою, що підтверджується копією диплому та паспортних даних. Зазначені обставини ставлять під сумнів належність заявниці даного документу.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України - Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
З дослідженого в судовому засіданні диплому серії НОМЕР_1 , виданого 30 червня 1990 року Полтавським кооперативним інститутом за реєстраційним номером 582 щодо присвоєння кваліфікації «економіста» за спеціальністю « Бухгалтерський облік і аналіз господарської діяльності» вбачається, що він виданий на ім'я ОСОБА_2 (запис вчинений українською мовою). Російською мовою зазначено, що диплом виданий « ОСОБА_2 ».
Таким чином у виданому дипломі запис українською мовою прізвища « ОСОБА_3 » не співпадає з паспортними даними заявниці - « ОСОБА_4 ». А російською мовою запис власного імені « ОСОБА_5 (е)» не співпадає з паспортними даними заявниці, де її власне ім'я зазначене « ОСОБА_5 »
З копії трудової книжки заявниці ОСОБА_6 , вбачається, що заявниця 01.09.1985 року зарахована студенткою першого курсу економічного факультету Полтавського кооперативного інституту. Та з 1.07.1990 року відрахована з числа студенів в зв'язку із закінченням навчання в інституті. Таким чином факт навчання заявниці підтверджується записами в її трудовій книжці.
Факт навчання заявниці та видачі їй диплому підтверджується також повідомленням вищого навчального закладу Укркоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі» № 29-19/209 від 04.11.2021 року. З якої вбачається, що Полтавський кооперативний інститут з 21.05.2001 року перейменований в Полтавський університет споживчої кооперації України, а з 22 квітня 2010 року у Вищий навчальний заклад Укркоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі». В даному повідомленні зазначено дата вступу заявниці до навчального закладу. Відомості про надання академічної відпустки та дата відрахування з навчального закладу в зв'язку з закінченням та видачі їй диплому серії НОМЕР_1 , виданого 30 червня 1990 року Полтавським кооперативним інститутом за реєстраційним номером 582 щодо присвоєння кваліфікації «економіста» за спеціальністю « Бухгалтерський облік і аналіз господарської діяльності».
З наданої суду характеристики, виданої виробним структурним підрозділом «Верхівцевський центр механізації колійних робіт» від 16.11.2021 року № 345, також встановлено, що заявниця закінчила Полтавський кооперативний інститут за спеціальністю «Економіст», факультет «Облік і аудит»
Відповідно до копії свідоцтва про народження встановлено, що ОСОБА_7 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до копії свідоцтва про укладення шлюбу судом встановлено. що ОСОБА_7 , 29.08.1987 року одружилась з ОСОБА_8 та після укладення шлюбу їй присвоєне прізвище, « ОСОБА_4 » - « ОСОБА_3 » запис вчинений російською мовою.
Оцінюючи надані заявником докази, суд вважає за можливе встановити факт належності заявниці диплому, серії НОМЕР_1 , виданого 30 червня 1990 року Полтавським кооперативним інститутом за реєстраційним номером 582 щодо присвоєння кваліфікації «економіста» за спеціальністю « Бухгалтерський облік і аналіз господарської діяльності», оскільки прізвище зазначеної в дипломі особи є співзвучним із прізвищем заявниці, та розцінюється як його неправильний переклад на українську мову, а власне ім'я та по батькові повністю відповідає паспортним даним заявниці.
Крім того диплом серії НОМЕР_1 , виданий 30 червня 1990 року Полтавським кооперативним інститутом за реєстраційним номером 582 щодо присвоєння кваліфікації «економіста» за спеціальністю «Бухгалтерський облік і аналіз господарської діяльності», виданий саме заявниці, а не іншій особі, що також підтверджує факт його належності саме заявниці .
Відповідно до записів в трудовій книжці та інших наданих заявницею документів вбачається. що остання працювала за спеціальністю, яку отримала в результаті закінчення вищевказаного навчального закладу.
В іншому порядку встановити факт належності диплому про навчання заявниця немає можливості, оскільки навчальний заклад, який закінчила заявниця, змінив свою назву. Крім того заявниця намагалась вирішити дане питання в позасудовому порядку, але отримала відповідь з вищевказаного навчального закладу, що правильність даних про особу, на ім'я якої виданий диплом, підтверджений підписом особи, яка його отримала. Тобто заявниця не має іншої можливості одержати документ зазначенням її особистих даних, які відповідають даним, зазначеним в її паспорті.
Відповідно до п. 7 ст. 294 ЦПК України понесені заявницею судові витрати по сплаті судового збору в сумі 454.00 грн., покладаються на заявницю і поверненню не підлягають.
Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 293-294, 315-316 ЦПК України, суд,-
Вимоги за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Вищий навчальний заклад Укркоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі» про встановлення факту належності правовстановлюючого документу - задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_1 , диплому серії НОМЕР_1 , виданого 30 червня 1990 року Полтавським кооперативним інститутом за реєстраційним номером 582 на ім'я ОСОБА_2 щодо присвоєння кваліфікації «економіста» за спеціальністю « Бухгалтерський облік і аналіз господарської діяльності.
Понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 454.00 грн. покласти на заявницю, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного тексту рішення .
Повний текст рішення складений: 09.02.2022 року
Суддя Петрюк Т.М.
Направлене до ЄДРСР: 11.02.2022 року
Дата набрання законної сили: 12.03.2022 року