Справа № 532/1671/21 Провадж.№ 3/481/26/2022
10.02.2022 року суддя Новобузького районного суду Миколаївської області Вжещ С.І., за участю секретаря судового засідання Юхименко Т.М., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника Коваленко П.П., розглянувши в залі суду м. Новий Буг справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з відділення № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого оператором ПК ТОВ «Альтком»,
про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
01 грудня 2021 року до Новобузького районного суду Миколаївської області з Кобеляцького районного суду Полтавської області на підставі постанови судді Макарчук С.М. від 09.11.2021 року, надійшов на розгляд адміністративний матеріал за протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 159047, складеним 25.07.2021 поліцейським СРПП ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області Ткаченком К.А., відповідно до якого ОСОБА_1 , 25 липня 2021 року о 03 годині 56 хвилин в с. Бутенки Полтавського району Полтавської області, по вул. Індустріальна, керував транспортним засобом, автомобілем марки ВАЗ-21130, номерний знак НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю, почервоніння обличчя, нестійка хода, нерозбірлива мова; при проходженні медогляду на стан сп'яніння в Кобеляцькій ЦРЛ результат становив 2,46 проміле, чим порушив вимоги пункту 2.9 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Під час розгляду справи ОСОБА_1 вину свою не визнав, заперечуючи факт вживання алкогольних напоїв та вказавши на порушення поліцейським процедури проведення його освідотування на стан сп'яніння, пояснив, що 25.07.2021 року, о 03.56 год., він на власному автомобілі ВАЗ-21130, номерний знак НОМЕР_1 , рухався по вулиці Індустріальній села Бутенки Полтавської області, де його зупинили працівники поліції, повідомивши, що він, маючи ознаки алкогольного сп'яніння, керує транспортним засобом. Не запропонувавши на місці зупинки транспортного засобу пройти освідотування на стан сп'яніння, відразу доправили його до Кобеляцької ЦРЛ, де лікар провівши медичний огляд, склав висновок про перебування його в стані алкогольного сп'яніння, з результатами якого він також не згодний.
Захисник Коваленко П.П. в судовому засіданні наполягав на закритті провадження в адміністративній справі, у зв'язку з недоведенністю складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 за допомогою доказів, залучених до протоколу про адміністративне правопорушення. Також, посилався на допущення поліцейським порушень «Порядку виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» при направленні водія до медичної установи, а також використання в медичній установі приладу "Драгер 6810" .
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, його захисника, дослідивши письмові докази, суддя приходить до такого.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Відповідно до ст. 9 КУпАП України, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Склад правопорушення це наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.
Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч.2 ст.251 КупАП).
У той же час процесуальне законодавство ґрунтується на доказах, які мають бути належними та допустимими, тобто мають містити інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Крім того обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Зі змісту ст.62 Конституції України випливає, що особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно практики Європейського суду з прав людини у справах "Лучанінова проти України" (рішення від 09.06.2011 р., заява N 16347/02), "Малофєєва проти Росії" (рішення від 30.05.2013 р., заява N 36673/04), "Карелін проти Росії" (заява N 926/08, рішення від 20.09.2016 р.), як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Вимогами ст. 252 КУпАП, передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Частиною 1 ст. 256 КУпАП визначено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення правопорушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та встановлює різні покарання для водіїв та інших осіб.
Оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП, проводиться у відповідності до КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ, Міністерства охорони здоров'я України N 1452/735 від 09.11.2015 року, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. N 1103.
Порядок проходження огляду на стан сп'яніння встановлений статтею 266 КУпАП, за положеннями частин 2, 3, 5 якої передбачено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матерали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Крім того, порядок проходження огляду на стан сп'яніння встановлений Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року за N 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 11.11.2015 року за N 1413/27858 (надалі Інструкція); - Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 08 липня 2015 року № 476, від 28 жовтня 2015 року N 888 (надалі Порядок).
Інструкція визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду (п.1). Огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану (п.2). Згідно п.3 Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Пунктами 6, 7 Інструкції визначено, що огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Розділ ІІ чітко визначає процедуру проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським і оформлення його результатів. В тому числі згідно п.6 розділу ІІ огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Згідно п.5 Порядку результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп'яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп'яніння. Підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.
Аналізуючи зазначені положення Кодексу у взаємозв'язку між собою, а також з положеннями відомчих інструкцій, які регулюють питання проходження огляду на стан сп'яніння та оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення в даних випадках (Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджений постановою КМУ № 1103 від 17.12.2008 року; Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 року), можна прийти до висновку, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, повинен проводитися співробітниками поліції у певній послідовності, що встановлена в Законі, а саме починатися з відсторонення водія, щодо якого є підстави вважати, що він знаходиться в стані сп'яніння, після, запропонування проходження огляду на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу і, тільки в разі відмови особи від освідчення на місці або незгоди з результатами такого огляду, направлення правопорушника в заклад охорони здоров'я. Вказані норми закону мають імперативний характер, а тому, порушення зазначеного порядку, зокрема, послідовності його проведення або не проведення у точній відповідності з законом, тягне за собою недійсність результатів такого огляду.
Крім того, на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП матеріали адміністративної справи містять протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №159047 від 25.07.2021 року, висновок № 44 від 25.0.2021 року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного, чи іншого сп'яніння…, відеозаписи зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 ,та продуття ним в медичному закладі газоаналізатора Драгер 6810.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, він має ряд недоліків, які не можливо усунути в судовому засіданні, та які впливають на характер та обсяг обвинувачення особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а саме, у ньому не зазначений підпункт пункту 2.9 Правил дорожнього руху України, який був порушений водієм ОСОБА_1 , що вказує на неконкретність норми закону(Правил дорожнього руху), яку порушив водій та за яку передбачена відповідальність за певною статтею КУпАП.
Крім того, в протоколі зазначено, що до нього додається акт медичного огляду, але такий акт не доданий. Також в протоколі вказано, що до нього додається відео, натомість не зазначено технічний носій, на який здійснювався такий відеозапис.
З відеозапису № VID2107525-035601F з фіксацією події від 25.07.2021 року о 03.56.06, вбачається факт зупинки поліцейським транспортного засобу ВАЗ 21130, номерний знак НОМЕР_1 під керування ОСОБА_1 . Натомість з наданого відеозапису не вбачається алгоритму дій поліцейського, визначеного Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року за N 1452/735, а саме пропозиції проходження, або самого проходження освідування на місці зупинки транспортного засобу, відмови водія від такого освідування, або незгода з результатами освідування на місці, направлення до медичного закладу для проведення медичного огляну на стан сп'яніння.
Разом з тим, згідно п.3.5 розділу III Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції НП України від 03.02.2016 №100, після активації нагрудної відеокамери (відеореєстратора) все спілкування повинно бути записане безперервно. Отже, якщо із відеозапису нагрудної камери (відеореєстратора) працівників поліції, що здійснюють оформлення адміністративного правопорушення вбачається, що він є не безперервним, тобто переривається, то його не можна вважати належним та допустимим доказом. Аналогічне вказано і в пункті 5 розділу II та пункті 2 розділу III Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженій наказом МВС України від 18.12.2018 року № 1026, де вказано, що включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка (відеозапис) ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
З наданого відео вбачається, лише зупинка транспортного засобу та спілкування з водієм з приводу необхідності оформлення адміністративного протоколу, натомість пропозиції пройти огляд на місці, відеозапис не містить, тому він не може слугувати належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.
Тобто, переглянуте відео не містить доказів того, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або був незгодний з результатами огляду, проведеного поліцейським, таким чином у поліцейського були відсутні підстави для забезпечення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння в найближчому закладі охорони здоров'я.
З відеозапису № VID210725-051530F вбачається, як водій ОСОБА_1 в медичному закладі продуває газоаналізатор «Драгер 6810» 25.07.2021 року о 05:16, який показує 2,63 проміле алкоголю. При цьому присутня працівник медичного закладу жіночої статі, яка передає ОСОБА_1 газоаналізатор. Лікар, ОСОБА_2 , що склав висновок № 44 від 25.07.2021 року, про те, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння, на даному відео не зафіксований. Крім того, на відео не зафіксований увесь процес освідування особи, за результатами якого спочатку повинен складатись акт медичного огляду на стан сп'яніння, а в подальшому - висновок лікаря про перебування чи не перебування особи у стані сп'яніння.
Крім того, порівнюючи показники газоаналізатора «Драгер 6810», зображені на відео (2,63 проміле) з показниками зазначеними у протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , де вказано 2,46 проміле, вбачається, що вони відрізняються, і це не є опискою.
Крім того, порівнявши час продуття газоаналізатора «Драгер 6810» ОСОБА_1 на відео( 05:16) з часом огляду зазначеним у висновку лікаря № 44 від 25.07.2021 року( 5:25), також вбачається суттєва різниця.
Суддя зауважує, що за відсутності акту медичного огляду на стан сп'яніння, що складається лікарем медичної установи, який не долучений поліцейським до матеріалів адміністративної справи, де повинно бути вказане, серед іншого, поведінка обстежуваної особи, стан її свідомості, орієнтування на місці, у часі та власній особистості, мовна здатність, вегетативно-судинні реакції,рухова сфера, відомості про останнє вживання алкоголю або наркотичних речовин чи лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, використання технічних засобів для визначення наявності або вимірювання вмісту етилового спирту у видихуваному повітрі (відповідно до встановленого рівня), час обстеження, назва спеціального технічного засобу, за наявності ? його номер, дата останньої повірки, результат обстеження, лабораторна діагностика з метою уточнення наявних речовин впливу, час проведення лабораторних тестів, заключний діагноз (за результатами огляду та тестів), не можливо однозначно стверджувати, що медичне освідування водія ОСОБА_1 відбулось відповідно до вимог Закону, а його результати відповідають фактичним обставинам.
Крім того, є незрозумілим, чому поліцейський ОСОБА_3 , маючи висновок № 44 про наявність алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 від 25.07.2021 року в протоколі про адміністративне правопорушення, не посилається на його (висновку) зміст, а зазначає показник 2,46 проміле, який жодним доказом не підтверджений.
Звідси, суддя встановив, що відомості, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідають фактичним обставинам та доказам, долученим до нього, що не дає можливості “поза розумним сумнівом” встановити, чи дотриманий працівниками поліції встановлений порядок проведення огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичній установі.
Отже, протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду, що в даному випадку відсутнє.
Як роз'яснив Верховний Суд в правовій позиції, що викладена в постанові від 26.06.2019 року в справі № 536/1703/17, адміністративне провадження № К/9901/3839/17, при розгляді справ про вчинення адміністративних правопорушень необхідно врахувати, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а непідтвердження здійснення водієм правопорушення відповідними доказами, не породжує правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності
Допущені помилки при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та зібранні доказів по адміністративній справі, а також вищенаведені факти та протиріччя, встановлені в судовому засіданні, у відповідності до ст.62 Конституції України тлумачаться судом на користь ОСОБА_1 , та не дають змоги суду однозначно оцінити дії останнього, як такі, що містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За таких обставин, суд приходить до висновку про недоведеність працівниками поліції факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані сп'яніння 25.07.2021 року о 03 годині 56 хвилин в с. Бутенки Полтавського району Полтавської області, по вул. Індустріальна.
Наявність в протоколі про адміністративне правопорушення письмових пояснень ОСОБА_4 про вживання пива та керування, після цього транспортним засобом, суддя не може використати як доказ винуватості особи, виходячи з принципу безпосередності судового розгляду, під час якого особа себе винуватим не визнала.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
З наведених мотивів та враховуючи те, що особою яка притягується до відповідальності заперечується вчинення правопорушення, той факт, що належних, допустимих та несуперечливих доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення суду не надано, на підставі положень п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, справа підлягає закриттю.
Керуючись п.1 ч.1 ст.247,283-285 КУпАП, суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанову може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду особою, щодо якої її винесено, його захисником, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя С.І.Вжещ