Справа № 487/582/22
Провадження № 1-кс/487/678/22
10.02.2022 м. Миколаїв
Слідчий суддя Заводського районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання слідчого СВ Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12022152030000208 від 08.02.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 ,-
Слідчий слідчого відділення Миколаївського районного управління поліції Головного Управління Національної поліції в Миколаївській області ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що в провадженні СВ Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022152030000208 від 08.02.2022 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України. 08.02.2022 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, тобто, у спричиненні тяжких тілесних ушкоджень.
Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду; впливу на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні; вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення. Слідчий вважає, що застосування до підозрюваного інших запобіжних заходів не забезпечить виконання процесуальних обов'язків.
В судовому засіданні прокурор клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 підтримала, наполягаючи на його задоволенні, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні проти задоволення клопотання слідчого заперечував, пояснив, що 07.02.2022 прийшов до колишньої дружини додому, де також були його брат ОСОБА_7 та зять ОСОБА_8 , усі вони розпивали спиртні напої. Між ним, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 почалася сварка, в ході якої останні почали наносити йому тілесні ушкодження, на що він вдарив ножем ОСОБА_8 . Додав також, що умисно спричиняти тілесні ушкодження наміру не мав, а лише захищався.
Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення вказаного клопотання заперечував, посилаючись на недоведеність ризиків, просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч.1 ст. 177 КПК України).
Згідно з ч.2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини, зазначені у ст.178 КПК України.
Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Пунктом 4 ч. 2 ст. 183 КПК України встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України").
Так, судом встановлено, що слідчим відділенням Миколаївського районного управління поліції Головного Управління Національної поліції в Миколаївській області, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022152030000208 від 08.02.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що 07.02.2022 близько 22.40 годин, більш точного часу встановити в ході досудового розслідування не виявлялося можливим, ОСОБА_5 разом з потерпілим ОСОБА_9 знаходились у приміщенні домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , де у них під час спільного вживання алкоголю на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин виник конфлікт.
В ході словесного конфлікту між вищевказаними особами, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_9 .
Перебуваючи у вказаному місці та у вказаний час, ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_9 , на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків, що виникли під час сварки, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та маючи можливість передбачати їх суспільно-небезпечні наслідки, знаходячись навпроти ОСОБА_9 , використовуючи предмет у вигляді ножа, наніс один удар в область грудної клітини потерпілого, в результаті чого спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини зліва, закритий гемопневмоторекс зліва, які, відповідно до наказу МОЗ №6 від 17.01.1995 «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень.
Після спричинення тілесних ушкоджень потерпілого ОСОБА_9 у тяжкому стані було госпіталізовано до КНП ММР «Лікарня швидкої медичної допомоги».
Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, складеного 08.02.2022, 08.02.2022 року о 09:20 год. за адресою: АДРЕСА_1 , було затримано ОСОБА_5 .
08.02.2022 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, тобто у спричиненні тяжких тілесних ушкоджень.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя, на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року).
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного ОСОБА_5 із інкримінованим йому кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні, достатніми на даному етапі розслідування, доказами, це, зокрема, дані заяви ОСОБА_9 про вчинення кримінального правопорушення від 08.02.2022 та прококолу його допиту від 08.02.2022; протоколи огляду місця події від 07.02.2022 та 08.02.2022; протоколи допиту свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ; виписка №130, складена слідчим СВ Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_13 ; протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 08.02.2022 за участю потерпілого ОСОБА_9 .
ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, відповідальність за який передбачена у виді позбавлення волі строком від 5 до 8 років, а тому, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим за ч. 1 ст. 121 КК України, відсутність стійких соціальних зв'язків, які б могли стримувати підозрюваного за місцем проживання, останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, таким чином, наявний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України.
Крім того, встановлений ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 , будучи обізнаний про місце проживання потерпілого та свідків, маючи статус підозрюваного за вчинення насильницького злочину, може незаконно впливати на них з метою зміни показів шляхом підкупу, умовляння, погроз.
Суд також вважає, що слідчим у клопотанні та прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КПК України. Оскільки підозрюваний ОСОБА_5 не працює, не має законного джерела доходу, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за злочини проти життя та здоров'я особи, зараз також підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, пов'язаного з спричиненням тілесних ушкоджень потерпілому, а тому він може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Крім наявності зазначених ризиків, вагомості наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкості покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні за ч. 1 ст. 121 КК України, слідчий суддя враховує вік підозрюваного, його задовільний стан здоров'я; наявність у підозрюваного постійного місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 ; те, що підозрюваний неодружений, неповнолітніх дітей не має; не працює і не має законного джерела доходу; відповідно до ст. 89 КК України визнається таким, що не має судимості; наявність ризику повторення протиправної поведінки.
Таким чином, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, тяжкість покарання, особу підозрюваного, суд приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки слідчий в клопотанні і прокурор в судовому засіданні в повному обсязі довели суду обставини, які виправдовують обмеження права підозрюваного ОСОБА_5 на свободу.
Слідчий суддя, керуючись положеннями ч. 4 ст. 183 КПК України, приходить до висновку про відсутність підстав для визначення розміру застави, оскільки злочин, у вчиненні якого підозрівається ОСОБА_5 , посягає на здоров'я особи, яке за ч. 3 Конституції України визнається найвищою соціальною цінністю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 193, 194, 376 КПК України,-
Клопотання слідчого задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 08.04.2022 включно, з утриманням підозрюваного в ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали оголошений 11.02.2022.
Слідчий суддя ОСОБА_1