Справа № 487/2397/21
Провадження № 1-кс/487/461/22
02.02.2022 м. Миколаїв
Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Миколаєва клопотання прокурора Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12021152030000246 від 18.03.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України, про арешт майна,-
Прокурор Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді з клопотанням, в якому просила накласти арешт у рамках розслідування кримінального провадження №12021152030000246 від 18.03.2021 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України, на речові докази, а саме: паперовий згорток, в середині якого наявна рослинна речовина зеленого кольору та поліетиленовий пакет з zip-застібкою, в середині якого наявна речовина зеленого кольору, які запаковано до паперового конверту з позначкою № 1; саморобний пристрій для куріння та верхня частина від пластикової пляшки з залишками рідини невідомого походження, які запаковано до сейф пакету № KIV 6106772; предмет, зовні схожий на кастет, який запаковано до паперового конверту з позначкою № 2.
Клопотання обґрунтоване тим, що вказані речі могли зберегти на собі сліди вчиненого кримінального правопорушення, предмети будуть в подальшому оглянуті, направлені на відповідну експертизу та використані в якості речових доказів для встановлення істини по справі, а також враховуючи те, що при поверненні володільцю він зможе їх знищити або приховати, тим самим не дати органу досудового розслідування довести вину.
В судовому засіданні прокурор не була присутня, надала до суду заяву про розгляд клопотання за її відсутності.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до такого висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.
Частиною 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Частиною 1 ст. 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з п. п.1, 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Частиною 3 статті 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Як передбачено ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 КПК України. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
При розгляді клопотання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (ч. 2 ст. 173 КПК України).
Частиною 3 ст. 173 КПК України визначено, що відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Встановлено, що слідчим відділом Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021152030000246 від 18.03.2021 за ч.2 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України.
Як слідує з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.01.2022 року були винесенні відомості до реєстру про кримінальне правопорушення №12022152030000114 за ч. 1 ст. 263 КК України за таким фактом: 17.01.2022 під час проведення санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем мешкання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявлено та вилучено предмет, зовні схожий на підривач до ручних гранат типу УЗРГМ з маркувально-клеймувальним позначенням на важелі 157-77 УЗРГМ 583 - за зовнішніми ознаками відноситься до ІІ категорії.
19.01.2022 року прокурором Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_3 було винесено постанову, відповідно до якої кримінальне провадження №12021152030000246 від 18.03.2021 за ч.2 ст. 307 КК України та кримінальне провадження №12022152030000114 за ч. 1 ст. 263 КК України об'єднане в одне провадження за №12021152030000246.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 17.03.2021 до Миколаївського РУП надійшли матеріали про виявлення факту збуту невстановленими особами наркотичних засобів та психотропних речовин на території м. Миколаєва через мережу Інтернет.
Слідчим суддею Заводського районного суду м. Миколаєва 21.12.2021 постановлено ухвалу, відповідно до якої надано дозвіл на проведення обшуку в гаражному приміщенні № НОМЕР_1 , яке розташовано за адресою: м. Миколаїв, Автогаражний кооператив «Прогрес», яким користується ОСОБА_4 , з метою виявлення та вилучення наркотичних засобів, рослин конопель, психотропних речовин, аналогів, прекурсорів, сильнодіючих лікарських засобів, приладдя для їх зберігання та виготовлення.
На підставі зазначеної ухвали слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва 17.01.2022 слідчим слідчого відділу Миколаївського районного управління поліції в Миколаївській області ОСОБА_5 було проведено обшук в зазначеному володінні.
Як слідує зі змісту протоколу обшуку від 17.01.2022 в ході обшуку в гаражному приміщенні № НОМЕР_1 , яке розташовано за адресою: м. Миколаїв, Автогаражний кооператив «Прогрес», було виявлено та вилучено паперовий згорток, в середині якого наявна рослинна речовина зеленого кольору та поліетиленовий пакет з zip-застібкою, в середині якого наявна речовина зеленого кольору, які запаковано до паперового конверту з позначкою № 1; саморобний пристрій для куріння та верхня частина від пластикової пляшки з залишками рідини невідомого походження, які запаковано до сейф пакету № KIV 6106772; предмет, зовні схожий на кастет, який запаковано до паперового конверту з позначкою № 2.
Враховуючи те, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні здійснюється за фактом збуту наркотичних та психотропних речовин, існує обґрунтоване припущення, що вилученні паперовий згорток, в середині якого наявна рослинна речовина зеленого кольору та поліетиленовий пакет з zip-застібкою, в середині якого наявна речовина зеленого кольору, саморобний пристрій для куріння та верхня частина від пластикової пляшки з залишками рідини невідомого походження є предметами та знаряддями вчинення злочину та підлягають подальшому експертному дослідженню, інші вилученні в ході обшуку предмети підлягають подальшому огляду та можуть містити відомості про факти та обставини, що підлягають встановленню у кримінальному провадженні.
А за такого, слідчий суддя приходить до висновку, що зазначене вище майно відповідає критеріям, які визначенні в ст. 98 КПК України, може бути використано як доказ факту та обставин, які встановлюються у кримінальному провадженні, підлягають подальшому експертному дослідженню та огляду.
Слідчий суддя вважає, що в разі не застосування запобіжного заходу у виді арешту на вказане майно, існують ризики знищення, передачі вилучених речей, які мають значення для даного досудового розслідування, а втручання у володіння майном, виходячи з визначених КПК України засад кримінального провадження, виправданим.
А за такого, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 98, 170-173 КПК України, -
Клопотання прокурора задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 17.01.2022 в ході обшуку в гаражному приміщенні № НОМЕР_1 , яке розташовано за адресою: м. Миколаїв, Автогаражний кооператив «Прогрес», яким користується ОСОБА_4 , а саме: паперовий згорток, в середині якого наявна рослинна речовина зеленого кольору та поліетиленовий пакет з zip-застібкою, в середині якого наявна речовина зеленого кольору, які запаковано до паперового конверту з позначкою № 1; саморобний пристрій для куріння та верхня частина від пластикової пляшки з залишками рідини невідомого походження, які запаковано до сейф пакету № KIV 6106772; предмет, зовні схожий на кастет, який запаковано до паперового конверту з позначкою № 2.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1