"11" лютого 2022 р. Справа153/2011/21
Провадження2/153/447/21-ц
Ямпільський районний суд Вінницької області
у складі головуючого судді Дзерина М.М.
за участю секретаря судового засідання Гулковської Т.Т.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ямпільської міської ради Могилів-Подільського району Вінницької області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом,
Позивач звернувся до суду із позовом про визнання права власності на спадкове майно у порядку спадкування за заповітом. Вказав, ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Вендичани Могилів-Подільського району Вінницької області померла його мати ОСОБА_2 . За життя його мати ОСОБА_2 на випадок своєї смерті зробила розпорядження (заповіт), який 27 квітня 1990 року посвідчений секретарем Клембівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області та зареєстрований в реєстрі за №110, яким усе своє майно, де б воно не було і з чого воно не складалось у тому числі все те, що буде належати їй на день смерті і на що вона матиме право за законом, заповіла йому, своєму синові ОСОБА_1 . Вказаний заповіт не змінений та не відмінений. Після смерті матері залишилось спадкове майно у вигляді житлового будинку з надвірними будівлями та господарськими спорудами по АДРЕСА_1 . З метою оформлення спадкове майно він звернувся до нотаріуса однак, йому було роз'яснено, що видати документи на спадкове майно, немає можливості у зв'язку із відсутність правовстановлюючого документу. Державний акт на земельну ділянку містить помилку на написанні імені спадкодавця, а саме вказано ОСОБА_2 , а не ОСОБА_2.
Так після смерті матері він не звертався до нотаріуса з метою прийняття спадщини, однак як видно з свідоцтва про смерть остання померла в с.Вендичани Могилів-Подільського району, тобто в його домоволодінні, так як матір була старенька та потребувала догляду, тому він забрав її до себе і останні три роки вона постійно проживала разом із ним. За час проживання однією сім'єю, разом із спадкодавцем вони були пов'язані спільним побутом, мали спільний бюджет, взаємні права та обов'язки. Він здійснював поховання матері. Відсутність реєстрації його місця проживання за місцем реєстрації його матері , не є доказом того, що він не проживав із спадкодавцем. З метою оформлення належним чином прав на спадкове майно, яке залишилось після смерті матері він змушений звернутися до суду з позовною заявою про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом.
Просить суд встановити факт його постійного проживання разом із ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт. Вендичани, Могилів-Подільського району Вінницької області. Визнати за ним право власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок з надвірними будівлями та господарськими спорудами, який знаходиться по АДРЕСА_1 , який за життя належав спадкодавцю ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт. Вендичани, Могилів-Подільського району Вінницької області.
Визнати за ним право власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку площею 0,1800 га для обслуговування житлового будинку і господарських будівель, яка знаходиться по АДРЕСА_1 , який за життя на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ВН №001086,я кий виданий 18 липня 1995 року, належала спадкодавцю ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт. Вендичани, Могилів-Подільського району Вінницької області.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився. Подав до суду письмову заяву з клопотанням справу розглянути в його відсутність, позовні вимоги підтримує, просить суд їх задоволити.
Відповідач представник Ямпільської міської ради Могилів-Подільського району Вінницької області в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за відсутності їх представника. Не заперечує щодо задоволення позову.
Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Згідно з ч.ч.3-4 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.
Судом встановлені такі обставини і визначенні відповідно до них правовідносини.
Із досліджених судом письмових доказів, що є у справі - з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_1 , батьками якого є ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (а.с.8).
З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт. Вендичани Могилів-Подільського району Вінницької області померла ОСОБА_2 (а.с.9).
З копії заповіту від 27 квітня 1990 року встановлено, що ОСОБА_2 на випадок своєї смерті все своє майно де б воно не було і з чого б воно не складалось і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті і на що вона матиме право, вона заповіла ОСОБА_1 . Заповіт не змінено і не відмінено (а.с.10).
З копії свідоцтва про право приватної власності на домоволодіння від 07 квітня 1989 року встановлено, що ОСОБА_2 належить право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 (а.с.11).
З довідки виданої Клембівським старостинським округом Ямпільської міської ради Могилів-Подільського району Вінницької області від 11.11.2021 року встановлено, що рішенням сесії сільської ради №55 від 29.01.2016 року було перейменовано АДРЕСА_1 (а.с.13).
З копії державного акту на право приватної власності на землю серії ВН №001086 встановлено, що ОСОБА_2 належить право власності на земельну ділянку площею 0,1800 га, яка розташована на території Клембівської сільської ради з цільовим призначенням обслуговування житлового будинку і господарських будівель (а.с.12).
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об'єктивно та всебічно з'ясувавши обставини справи, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення, з огляду на наступне.
Згідно із ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
За таких обставин, суд приймає визнання відповідачем позову, оскільки воно не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідачів).
Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2007 року «Про судову практику у справах про спадкування» при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на час відкриття спадщини проживав разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт.Вендичани Могилів-Подільського району Вінницької області. Суд вважає доведеною цю обставину, яка підтверджена дослідженими письмовими доказами, що не суперечать між собою щодо фактичних обставин і підтверджують вказаний факт.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість даної заявленої вимоги і має підстави для її задоволення, оскільки встановлення цього факту має для позивача юридичне значення, так як необхідне для реалізації його спадкових прав після смерті матері.
Відповідно до ст.1216 ЦК України, права та обов'язки фізичної особи, яка померла (спадкодавець), переходять до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до положень ст.ст. 1216, 1217, 1218, 1220, 1222, 1223 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу). Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2 цього Кодексу). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
За змістом ст.ст. 1233, 1234 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.
Згідно ст.ст. 1235, 1236 ЦК України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. Заповідач може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом. У цьому разі ця особа не може одержати право на спадкування. Заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині. Чинність заповіту щодо осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині, встановлюється на час відкриття спадщини. Заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини. Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини.
Судом встановлено, що станом на час відкриття спадщини чинним був заповіт, складений ОСОБА_2 , яким остання заповіла своєму синові ОСОБА_1 все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, у тому числі все те, що буде належати їй на день смерті і на що вона матиме право за законом.
Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Позивач ОСОБА_1 відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України вважається спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті матері, так як постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Згідно із вимогами ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Ті обставини справи, які визнані сторонами, у порядку ч.1 ст.82 ЦПК України не підлягають доказуванню, суд вважає встановленими обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх позовних вимог.
Враховуючи викладене, а також той факт, що позивач є спадкоємцем за заповіт, що прийняв спадщину, та інших осіб, які заявили про своє право на спадщину немає, належне померлому майно обтяжено не було, обставини, які б свідчили про усунення позивача від спадкування, судом не встановлені, обраний спосіб захисту цивільного права відповідає вимогам закону, тому суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На стягненні судових витрат позивач не наполягає. Користуючись принципом диспозитивності визначеним ч.1 ст.13 ЦПК України, суд не виходить за межі заявлених позовних вимог, а тому підстав для стягнення судових витрат із відповідача на користь позивача не вбачається.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 77, 78, 81, 82, 89, 95, 206, 263, 264, 265, 315, 352, 354 ЦПК України і на підставі ст.ст.15, 16, 1216, 1217, 1222, 1223, 1235, 1236, 1268 ЦК України, суд
Позовні вимоги задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом із ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт.Вендичани, Могилів-Подільського району Вінницької області.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок з надвірними будівлями та господарськими спорудами, який знаходиться по АДРЕСА_1 , який за життя належав спадкодавцю ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт. Вендичани, Могилів-Подільського району Вінницької області.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку площею 0,1800 га для обслуговування житлового будинку і господарських будівель, яка знаходиться по АДРЕСА_1 , яка за життя на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ВН №001086, який виданий 18 липня 1995 року, належала спадкодавцю ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт.Вендичани, Могилів-Подільського району Вінницької області.
Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду через Ямпільський районний суд Вінницької області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач:ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , житель АДРЕСА_2 ,реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Відповідач: Ямпільська міська рада Могилів-Подільського району Вінницької області, місцезнаходження вул. Замкова 94/2 м.Ямпіль Могилів-Подільський район, Вінницької області, код ЄДРПОУ 03772660.
Суддя: М.М. Дзерин