Справа № 219/14588/21
Провадження № 2/219/1382/2022
09 лютого 2022 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Медінцевої Н.М.
за участю секретаря Посунько К.Д.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бахмут Донецької області у спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
22 грудня 2021 року ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, мотивуючи заявлені вимоги тим, що він є власником будинку АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування жилого будинку, посвідченого 06.12.2002 року державним нотаріусом Першої Артемівської нотаріальної контори Бова Т.В. Разом з позивачем в даному будинку зареєстрований, але не мешкає тривалий час, відповідач по справі, син позивача - ОСОБА_2 . З липня 2019 року відповідач не проживає в будинку, особистих речей не залишив. На даний час місце проживання відповідача позивачу не відоме. Тягар по сплаті комунальних послуг для позивача є важким. В теперішній час, через те що в будинку зареєстрований його син, він не може оформити субсидію. Відповідач не виявляє бажання знятись з реєстрації добровільно, про його місце проживання позивачу невідоме. Просить позов задовольнити.
Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 14 січня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання на 08 годину 30 хвилин 08 лютого 2022 року.
До судового засідання не з'явився позивач, який про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, однак надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримує.
Відповідач в судове засідання не з'явився за невідомою суду причиною, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Разом з тим, надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи баз його участі. Позовні вимоги визнає у повному обсязі, не заперечує щодо їх задоволення.
При таких обставинах суд вважає за можливе розглянути дану справу під час відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.
У зв'язку з неявкою сторін та у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного
Судом встановлено, що згідно копії договору дарування жилого будинку, посвідченого 06.12.2002 року державним нотаріусом Першої Артемівської нотаріальної контори Бова Т.В., ОСОБА_3 подарувала ОСОБА_1 жилий будинок з усіма надвірними спорудами та забудовами, який знаходиться в АДРЕСА_1 та розташований на земельній ділянці розміром - 771,2 кв.м. На означеній земельній ділянці міститься: один дерев'яний, обкладений цеглою та вкритий черепицею жилий будинок, жилою площею-38,7 кв.м., означений плані літерою - А-1-а, сараї - Б В, погріб - Г, уборна - Д, літня кухня - Е, Ж, огородження, водопровід (а.с.6).
Відповідно до довідки про склад сім'ї (а.с.8) за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрований позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно з актом про не проживання, складеного 26.11.2021 року головою квартального комітету № 14, головою комітету мікрорайону «Центральний» за участі сусідів, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично з липня 2019 року він мешкає в Росії (а.с.9).
Згідно зі ст. 64 ЖК Української РСР член сім'ї наймача має такі ж права у тому числі - право користування житловою площею, як і наймач, членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
Частиною 1 статті 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до частини 1 статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно з частиною 1 статті 405 ЦК України, члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.
Відповідно до ст. 129 Конституції України, ч. 1ст. 13, ч.1 ст. 81 ЦПК України, суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Беручи до уваги, що факт відсутності відповідача у вищезазначеному будинку понад рік знайшов своє підтвердження в судовому засіданні, а відповідач не надав суду доказів того, що перестав користуватися будинком з поважних причин та має право на збереження за ним права користування цим житловим приміщенням, суд вважає, що за відповідачем не може бути збережено право користування житловим приміщенням.
Суд встановив, що відповідач будинок звільнив добровільно та не проживає в ньому з липня 2019 року. Наявність реєстрації у будинку відповідача перешкоджає позивачу у отриманні державної компенсації (субсидії) на житлово-комунальні послуги, та він несе додаткові витрати за комунальні послуги, а тому з урахуванням аналізу наданих доказів, суд вважає позовні вимоги про визнання втративши право відповідача користування житловим приміщенням, обґрунтованими та вважає необхідним цей позов задовольнити.
Судові витрати за клопотанням позивача суд залишає за ним.
На підставі викладеного, ст.ст.64 ЖК Української РСР, ст. 317, 321, 391 405 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 19, 81, 141, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя Н.М. Медінцева 10.02.2022