Справа № 742/3175/21 Головуючий у 1 інстанції Ільченко О. І.
Провадження № 33/4823/38/22
Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП
09 лютого 2022 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - Оседача М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові апеляційну скаргу захисника-адвоката Денисенка С.В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 02 грудня 2021 року, -
Цією постановою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, не працюючий, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) з накладенням стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454 грн.
Як встановив суд, 10 серпня 2021 року, близько 00 год. 48 хв., в м. Прилуки по вул.1-го Травня, ОСОБА_1 керував мопедом «Хонда Діо», без д.н.з., з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження у встановленому порядку медичного огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків та на відеофіксацію бодікамери, чим порушив п.2.5 ПДР України.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду стороною захисту в інтересах особи, що притягується до адміністративної відповідальності була подана апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та закриття провадження по справі.
Вважає, що вказане рішення винесено з порушенням законодавства про адміністративні правопорушення, оскільки судом в основу оскаржуваної постанови покладено пояснення працівника поліції щодо факту керування ОСОБА_1 мопедом, які не можна було приймати до уваги, виходячи з правових висновків Верховного Суду.
На думку апелянта, в матеріалах справи відсутні докази того, що саме його підзахисний керував транспортним засобом. Звертає увагу на те, що свідок ОСОБА_2 , розповідаючи хронологію подій вказав, що ОСОБА_1 не були роз'яснені його права.
Вважає, що протокол про адміністративне правопорушення не можна вважати належним та допустимим доказом по справі виходячи з того, що він складений тим же працівником та у той же час, що і була складена постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, що свідчить про неправомірність його дій та прийнятих ним рішень.
Зауважує, що на даний час постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП оскаржується в Шостому апеляційному адміністративному суді, під час розгляду якої буде вирішуватись питання щодо керування мопедом ОСОБА_1 , що має вирішальне значення для винесення постанови по справі за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності та захисника-адвоката Денисенка С.В. в попередньому судовому засіданні, які висловились на підтвердження викладених в апеляційній скарзі вимог, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції під час розгляду справи забезпечив у відповідності до вимог ст. ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП всебічне, повне та об'єктивне дослідження обставин вчиненого адміністративного правопорушення та навів докази, на основі яких у визначеному законом порядку встановив наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, що передбачено п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Не зважаючи на заперечення як ОСОБА_1 , так і його захисником, під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції на факт порушення п. 2.5 ПДР України, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі.
Зокрема, відомостями, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення від 10 серпня 2021 року серії ДПР18 №473744, відповідно до якого о 01 год. 31 хв. в м. Прилуки по вул.1-го Травня, ОСОБА_1 керував мопедом «Хонда Діо», без д.н.з., з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження у встановленому порядку медичного огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння водій відмовився під відеофіксацію та в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР (а.с.2).
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від дачі пояснень, проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, підписання протоколу (а.с. 2).
Протокол про адміністративне правопорушення, щодо ОСОБА_1 складений за фактом відмови останнього від проходження медичного огляду на стан наркотичного чи іншого сп'яніння під час керування транспортним засобом.
Таким чином, склад правопорушення в його діях є закінченим вже з моменту відмови від проходження медичного обстеження.
Даний протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій особою правопорушником, і є одним з джерел доказів, по факту вчинення адміністративного правопорушення.
Факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, також підтверджується письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які вказали, що ОСОБА_1 в їх присутності відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння як на місці, так і в медичному закладі (а.с. 3). Також, свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні суду першої інстанції підтвердив, що ОСОБА_1 на вимогу працівників поліції відмовився пройти відповідний огляд на стан алкогольного спяніння.
Крім того, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення міститься відеоматеріал, який був досліджений судом апеляційної інстанції, згідно якого вбачається факт керування транспортним засобом та те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного спяніння у встановленому законом порядку, що є ще одним підтвердженням наявності в його діях інкримінованого адміністративного правопорушення. Слід зазначити і те, що із даного відеозапису видно, як ОСОБА_1 знаходився біля мопеду та намагався залишити місце події, чим уникнути відповідальності за вчинене правопорушення.
На думку апеляційного суду, одночасне винесення працівником поліції двох різних процесуальних документів хоча і має місце, однак не спростовує обґрунтованості висновків суду в частині доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке полягає у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на вимогу працівника поліції. Дана обставина не може братися до уваги при вирішенні питання щодо наявності чи відсутності складу даного правопорушення.
Доводи сторони захисту щодо неправомірності дій працівників поліції, в частині не роз'яснення прав ОСОБА_1 також є безпідставними, оскільки відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 10 серпня 2021 року серії ДПР18 №473744 останньому були роз'яснені його права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, проте від пояснень та підпису у протоколі він відмовився.
Окрім того, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять жодних відомостей щодо протиправності дій працівників поліції, зокрема, на час складання протоколу, та оскарження таких дій і їх результатів.
В апеляційній скарзі, сторона захисту звертає увагу на оскарження постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, однак факт наявності чи відсутності у особи, яка керує транспортним засобом відповідних документів на право керування ніяким чином не впливає на встановлення саме факту керування транспортним засобом.
Наявним у справі про адміністративне правопорушення доказам суд надав правильну оцінку та вірно встановив фактичні обставини справи щодо відмови особи, що притягується до адміністративної відповідальності від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння за наявності підозри знаходження особи в такому стані.
Судом апеляційної інстанції були перевірені доводи апеляційної скарги сторони захисту щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення і визнані такими, що не знайшли свого фактичного підтвердження.
У зв'язку з викладеним, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст.130 КУпАП, а позицію апелянта розцінює як захисну та направлену на уникнення від притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
Порушень закону, що тягнуть скасування постанови суду, як про це йде мова в поданій апеляційній скарзі, при апеляційному розгляді справи не було встановлено.
Адміністративне стягнення ОСОБА_1 накладено судом першої інстанції у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, його особи, ступеня вини та в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як ОСОБА_1 , так і іншими особами.
Враховуючи, що при розгляді справи судом першої інстанції не допущено порушень вимог ст. 280 КУпАП, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність особи, що притягується до адміністративної відповідальності у вчиненому правопорушенні, кваліфікацію дій та необґрунтованість накладеного стягнення, підстав для скасування, або зміни постанови суду не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу захисника-адвоката Денисенка С.В. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 02 грудня 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддяМ. М. Оседач