Провадження № 11-сс/4823/60/22 Слідчий суддя ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
08 лютого 2022 рокум. Чернігів
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_5
з участю прокурора - ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції)
захисника - ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 14 січня 2022 року,
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.298 КК України - до 20 лютого 2022 року, та визначено розмір застави у розмірі 1500000 грн. У разі внесення застави, на підозрюваного ОСОБА_8 покладені обов'язки, визначені п.п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України. Слідчий суддя вказав на обґрунтованість підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_8 кримінального правопорушення, доведеність та наявність ризиків, передбачених у ч.1 ст.177 КПК України, які на час розгляду клопотання не зменшилися та не зникли, а досудове розслідування у даному кримінальному провадженні не завершено з об'єктивних причин. На даний час підстави для обрання ОСОБА_8 іншого, більш м'якого запобіжного заходу, відсутні.
Не погодившись із рішенням суду, захисник ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_8 з підстав незаконності та необґрунтованості судового рішення, не доведення прокурором належними та допустимими доказами наявності будь-якого ризику, зазначеного у клопотанні, а слідчим суддею при постановленні оскаржуваної ухвали порушено принцип законності, справедливості, обґрунтованості та вмотивованості. Вказує на необґрунтованість висунутої підозри ОСОБА_8 та наявність у нього міцних соціальних зв'язків. Апелянт зазначає, що слідчий суддя усунув його як захисника від участі у судовому засіданні та провів розгляд клопотання про продовження строків тримання під вартою без участі ОСОБА_7 , чим грубо порушив право підозрюваного на захист. Також вказує, що розмір застави є непомірним для ОСОБА_8 та не обґрунтованим. Крім того, слідчий звернувся з клопотанням про продовження строків тримання під вартою підозрюваного з пропуском строку, передбаченого ч.1 ст.199 КПК України.
Заслухавши доповідь судді; захисника підозрюваного, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; думку прокурора, котрий просив ухвалу слідчого судді залишити без змін; дослідивши матеріали кримінального провадження та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як убачається з матеріалів справи, слідчим відділенням Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12021270330001203 від 20 листопада 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.289 КК України.
21 листопада 2021 року, о 21.00 год., ОСОБА_8 був затриманий в порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 289 КК України.
В рамках проведення досудового розслідування 21 листопада 2021 року та 13 січня 2022 року ОСОБА_8 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.289 КК України.
Ухвалою слідчого судді Прилуцького міськрайонного суду від 23 листопада 2021 року підозрюваному ОСОБА_8 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 18 січня 2022 року.
Постановою керівника Прилуцької окружної прокуратури продовжено строк досудового розслідування в даному кримінальному провадженні на строк до трьох місяців, а саме до 20 лютого 2022 року .
Відповідно до ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Зі змісту ст.183 КПК України убачається, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно вимог ч.3 ст.197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовженим слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч.3 ст.199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Поняття «обґрунтованість підозри» включає існування фактів чи інформації, які надають підстави суду вважати, що підозрювана особа ймовірно вчинила правопорушення, та оголошення підозри у вчиненні злочину.
На початковій стадії досудового розслідування кримінально-процесуальний закон не вимагає від сторони обвинувачення доведення усіх елементів кримінального правопорушення. Факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для засудження особи та ухвалення обвинувального вироку.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею враховано, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, та тяжкість покарання, що загрожує у разі його визнання винуватим, а тому дійшов висновку про необхідність продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що сприятиме виконанню підозрюваним процесуальних обов'язків, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим у кримінальному провадженні ризикам щодо підозрюваного ОСОБА_8 , з чим погоджується і колегія суддів.
Доводи апелянта, що слідчий суддя усунув його як захисника від участі у судовому засіданні, є неспроможними.
Відповідно до ч.1 ст.53КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд залучають захисника для проведення окремої процесуальної дії в порядку, передбаченому статтею 49 цього Кодексу, виключно у невідкладних випадках, коли є потреба у проведенні невідкладної процесуальної дії за участю захисника, а завчасно повідомлений захисник не може прибути для участі у проведенні процесуальної дії чи забезпечити участь іншого захисника або якщо підозрюваний, обвинувачений виявив бажання, але ще не встиг залучити захисника або прибуття обраного захисника неможливе.
Як убачається з матеріалів справи, в зв'язку з неможливістю прибути захисника ОСОБА_7 до місцевого суду та відсутності технічної можливості провести судове засідання в режимі відеоконференції (наслідки кібератаки на державні установи України), слідчий суддя розглянув справу з участю захисника ОСОБА_9 , який був призначений Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Чернігівській області для проведення окремої процесуальної дії, що не є порушенням прав підозрюваного.
Посилання апелянта на порушення слідчим строку для подання клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбаченого ч.1 ст.199 КПК України, є непереконливими.
Як убачається з матеріалів справи, клопотання про продовження ОСОБА_8 запобіжного заходу було подано до суду 14 січня 2022 року, хоча слідчий мав би подати таке клопотання до 21.00 год. 13 січня 2022 року, що на думку колегії суддів, не є суттєвим порушенням.
Враховуючи що, ч.1 ст.199 КПК України встановлює строк на звернення з клопотанням про продовження строків тримання під вартою, носить виключно процедурний (організаційно-забезпечувальний) характер і ч.5 ст.199 КПК України не пов'язує обов'язок суду відмовити у продовженні строку тримання під вартою у зв'язку з його недотриманням.
Наявність міцних соціальних зв'язків у підозрюваного: одружений, має двох малолітніх дітей, батьків похилого віку, не може бути підставою для скасування ухвали слідчого судді та обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, оскільки дані обставини не завадили останньому вчинити особливо тяжкий злочин.
Отже, слідчим суддею обґрунтовано враховані наявні ризики та правильно оцінені в сукупності усі обставини, на підставі яких був продовжений строк раніше обраного запобіжного заходу.
За таких підстав, порушень вимог кримінального процесуального закону, які б ставили під сумнів законність та обґрунтованість постановленого у справі слідчим суддею рішення, не вбачається.
Керуючись ст.ст. 407, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 14 січня 2022 року про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_8 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4