Справа № 750/8774/21 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/4823/91/22
Категорія - ч.2 ст.185 КК України Доповідач ОСОБА_2
09 лютого 2022 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Чернігові кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора Чернігівської окружної прокуратури ОСОБА_6 на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 07 жовтня 2021 року, щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Чернігова, українки, громадянки України, з професійно-технічною освітою, заміжньої, має на утриманні двох малолітніх дітей 2011 та 2021 року народження, непрацюючої, яка є особою з третьою групою інвалідності, фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої:
1)08.12.2017 Деснянським районним судом м. Чернігова за ч.2 ст.15, ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ч.1 ст.70, ч.4 ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі п. «в» ст.1 ЗУ «Про амністію» звільнена від відбування покарання;
2)14.02.2017 Чернігівським районним судом Чернігівської області за ч.2 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік;
3)07.08.2017 Чернігівським районним судом Чернігівської області за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ст.71 КК України до покарання у вигляді 2 років 6 місяців позбавлення волі;
4)02.11.2017 Чернігівським районним судом Чернігівської області за ч.2 ст.185, ст.69 КК України до 1 місяця арешту;
5)04.03.2019 Апеляційним судом Чернігівської області за ч.2 ст15 ч.2 ст.185, ч.2 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до 2 років позбавлення волі;
6)08.05.2019 Деснянським районним судом м.Чернігова за ч.2 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до 2 років 2 місяців позбавлення волі;
7)02.08.2019 Новозаводським районним судом м.Чернігова за ч.2 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до 2 років 4 місяців позбавлення волі; 17.12.2020 на підставі ухвали Новозаводського районного суду м.Чернігова звільнена умовно-достроково на не відбутий строк покарання 9 місяців на підставі ч.4 ст.81 КК України,
8) 11 червня 2021 року Деснянським районним судом м.Чернігова за ч.2ст.15, ч.2 ст.185, 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст..79 КК України звільнено від покарання з випробуванням строком на 3 роки. Вироком Чернігівського апеляційного суду від 07 жовтня 2021 року даний вирок скасовано та призначено покарання за ч.2ст.15, ч.2 ст.185, 71 КК України до 1 року 1 місяця позбавлення волі.
яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_8 ,
обвинуваченої (Князь) ОСОБА_9 ,
адвоката ОСОБА_10 ,
Вироком Деснянського районного суду м.Чернігова від 07 жовтня 2021 року Наконєчну ОСОБА_11 визнано винуватою та призначено покарання за ч.2 ст.185 КК України - у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_9 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 (один) рік.
Відповідно до ст.76 КК України покладено на ОСОБА_9 наступні зобов'язання: - повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; - періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Як встановлено судом першої інстанції, 06.07.2021 о 20.00 год. ОСОБА_9 , знаходячись в приміщенні магазину «Продукти-1316» ТОВ «АТБ Маркет», що по вул. П'ятницька, 50 в м. Чернігові, діючи умисно та повторно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, шляхом вільного доступу з полиці торгового залу вказаного магазину таємно викрала три плитки молочного шоколаду «Milka» з цілими лісовими горіхами, вагою 300 г кожна, вартістю 77,28 грн за одну плитку, загальною вартістю 231,84 грн та одну упаковку пасти «Санта-Бремор з морепродуктів Антарктик - Криль класична», вагою 150 г, вартістю 27,44 грн, а всього таємно викрала товару на зальну суму 259,28 грн, що належить ТОВ «АТБ Маркет», чим спричинила останньому матеріальну шкоду на вказану суму.
Не погоджуючись з рішенням суду, прокурор Чернігівської окружної прокуратури ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та ухвалити новий, яким ОСОБА_9 призначити покарання у вигляді 3 років позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового складання покарання за цим вироком та вироком Деснянського районного суду м.Чернігова від 11.06.2021 року з урахуванням вироку Чернігівського апеляційного суду від 07.10.2021 року та остаточно призначити покарання у вигляді 3 років 3 місяців позбавлення волі. В решті вирок залишити без змін.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що не оспорюючи кваліфікацію дій та доведеність вини обвинуваченої, вважає що вирок Деснянського районного суду м.Чернігова від 07.10.2021 року підлягає скасуванню у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що потягло за собою призначення покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої через м'якість. Вказує, що судом не враховано, що фактично через 3 місяці після умовно-дострокового звільнення ОСОБА_9 вчинила новий злочин. Наголошує, що ОСОБА_9 була засуджена до покарання у виді позбавлення волі, яке належить відбувати реально, а застосування вимог ст.75 КК України не передбачене. Таким чином, вважає, що суд безпідставно і всупереч вимогам ч.4 ст.71 КК України застосував ст.75 КК України, тобто фактично звільнив обвинувачену від відбування покарання, призначеного попереднім вироком. Зазначає, що суд належним чином не мотивував, які саме обставини та дані про особу засудженої давали підстави для висновку про можливість її виправлення без відбування покарання. Наявність на утриманні обвинуваченої малолітніх дітей не завадила вчиненню низки злочинів. Також не враховано особу ОСОБА_9 , яка починаючи з 2017 року неодноразово притягувалась до кримінальної відповідальності за скоєння майнових злочинів.
Заслухавши доповідача, прокурора, який просив апеляційну скаргу задовольнити з вказаних у ній обставин, думку обвинуваченої та її захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_9 05 січня 1993 року та ОСОБА_12 уклали шлюб і після реєстрації шлюбу прізвище дружини - ОСОБА_13 .
Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Суд першої інстанції розглядав кримінальне провадження відповідно до ч.3 ст.349 КПК України та визнав недоцільним досліджувати докази стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував, що обвинувачена та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні зазначеного у вироку діяння за обставин, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, підтверджується сукупністю зібраних у кримінальному провадженні і досліджених в судовому засіданні доказів, яким судом першої інстанції дана оцінка в сукупності з іншими доказами і на підставі яких прийнято законне та обґрунтоване рішення суду.
Дії ОСОБА_7 судом вірно кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
Обставини вчинення кримінального правопорушення та кваліфікація дій обвинуваченої не оспорюються, тому в цій частині вирок суду не переглядається. Разом з тим, заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги прокурора з приводу неправильного застосування судом закону України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ст.50, ч.1 п.3 ст.65 КК України, п.1 постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Суд першої інстанції врахувавши обставини вчинення кримінального правопорушення та особу обвинуваченої призначив останній покарання у виді позбавлення волі, звільнивши ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України.
Проте, з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може, оскільки вважає, що судом першої інстанції безпідставно застосовано до обвинуваченої положення ст.75 КК України.
Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченій, суд першої інстанції належним чином не врахував того, що ОСОБА_9 в період невідбутого покарання знову вчинила умисний злочин проти власності.
Так, за попереднім вироком Новозаводського районного суду міста Чернігова від 02.08.2019 року ОСОБА_9 було засуджено до 2 років 4 місяців позбавлення волі та умовно-достроково звільнено 17.12.2020 року на підставі ухвали Новозаводського районного суду міста Чернігова на невідбутий строк покарання - 9 місяців. Вже 20.03.2021 року ОСОБА_9 вчинила новий злочин.
Також судом не в повній мірі надано оцінку тому факту, що за попереднім вироком ОСОБА_7 була засуджена до позбавлення волі, а застосувавши відносно неї вимоги ст.75 КК України, суд фактично звільнив обвинувачену від відбування покарання, призначеного попереднім вироком.
Згідно п.26 постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», у разі, коли особа була звільнена від відбування покарання умовно-достроково і в період іспитового строку або строку умовно-дострокового звільнення вчинила новий злочин, суд зобов'язаний визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі, зокрема й тоді, коли останнім за часом вироком призначаються більш м'які види покарання.
Не повне врахування цих обставин справи потягло за собою призначення покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого і є явно несправедливим через м'якість.
Згідно ч.2 ст.409 КПК України підставами для скасування вироку суду при розгляді справи в апеляційному суді є невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
З огляду на наведене, вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині призначеного покарання з ухваленням нового вироку.
Колегія суддів, призначаючи покарання за новим вироком враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу винної - її вік, сімейний стан, перебування у неї на утриманні двох малолітніх дітей, стан здоров'я, а саме, що вона є особою з третьою групою інвалідності, соціальну характеристику, обставини, які пом'якшують покарання - щире каяття та активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення, за відсутності обставин, що його обтяжують та доводи досудової доповіді про високий ризик вчинення обвинуваченою повторного кримінального правопорушення та середній ризик небезпеки для суспільства.
Також, з урахуванням того, що обвинувачена вчинила кримінальне правопорушення 06.07.2021 року, тобто після вироку Деснянського районного суду м.Чернігова від 11.06.2021 року, скасованого в частині покарання вироком Чернігівського апеляційного суду від 07.10.2021 року, яким вже приєднано покарання за вироком від 02.08.2019 року, необхідно застосувати положення ст.71 КК України вже до цього покарання та призначити покарання у виді позбавлення волі.
На думку колегії суддів, таке покарання буде справедливим та достатнім і сприятиме досягненню превентивної мети покарання, визначеної у ст.50,65 КК України.
Керуючись ст. ст.404, 418, 420 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора Чернігівської окружної прокуратури ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 07 жовтня 2021 року, щодо ОСОБА_7 - скасувати в частині призначеного покарання.
Ухвалити новий вирок, яким визнати винною ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
На підставі ч.1 ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Деснянського районного суду м.Чернігова від 11.06.2021 року з урахуванням вироку Чернігівського апеляційного суду від 07.10.2021 року та остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у вигляді 2 (двох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.
Строк відбуття покарання обчислювати засудженій з моменту її затримання за попереднім вироком, тобто з 05 листопада 2021 року.
В решті вирок суду залишити без змін.
Вирок суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржений в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженою, яка тримається під вартою - в той самий строк з дня вручення їй копії судового рішення.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4