Справа № 686/17276/21
Провадження № 2/686/1495/22
31 січня 2022 року Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судді Бондарчука В.В.,
секретаря Слободян Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому за правилами загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна,
встановив:
16 липня 2021 року позивач звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, посилаючись на те, що з 18 травня 1986 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 06 квітня 2018 року. За час шлюбу сторонами було набуто у власність дві земельних ділянки по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , кадастрові номери 681010000:27:002:0164 та №6810100000:27:002:0165. Сторони не можуть дійти згоди щодо поділу наявного майна, а тому позивач з огляду на положення ст.ст.69, 70, 71 СК України, просить поділити спільне майно та визнати за ним право власності на Ѕ частину кожної із вищезазначених земельних ділянок.
Позивач подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, вимоги викладені у позові підтримав в повному обсязі, у випадку неявки відповідачки не заперечив, щодо заочного розгляду справи.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.
Із згоди представника позивача суд ухвалив здійснити заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів відповідно до ст.ст.280, 281 ЦПК України.
Суд, дослідивши наявні у справі докази, вважає, що позов слід задовольнити з огляду на наступне.
Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 18 травня 1986 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 06 квітня 2018 року у справі №686/2023/18.
В період шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі двох договорів купівлі-продажу від 11 серпня 2016 року набули у власність земельні ділянки із кадастровими номерами №6810100000:27:002:0164 та №6810100000:27:002:0165, площею 0,05 га., що розташовані по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 .
В силу ст.ст.60, 61 СК України, ч.3 ст.368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Об'єктами права спільної сумісної власності подружжя можуть бути будь-які речі, за винятком тих, які виключені з цивільного обороту.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.
Згідно п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 21.12.2007, № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» звернуто увагу судів на те, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов'язальними правовідносинами, тощо.
Майно, яке належало одному з подружжя, може бути віднесено до спільної сумісної власності укладеною при реєстрації шлюбу угодою (шлюбним договором) або визнано такою власністю судом з тих підстав, що за час шлюбу його цінність істотно збільшилася внаслідок трудових або грошових затрат другого з подружжя чи їх обох.
п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 21.12.2007, № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» до складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї (ч. 4 ст. 65 СК) ( 2947-14 ).
Відповідно до ч.1 ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
За загальним правилом застосування презумпції згідно зі ст. 60 СК України майно, одержане одним із подружжя як набувачем за договором, що укладений під час перебування набувача в шлюбі, є об'єктом спільної сумісної власності подружжя. Той із подружжя, який порушує питання про спростування зазначеної презумпції, зобов'язаний довести обставини, що її спростовують. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18).
Враховуючи, що в судовому засіданні було встановлено, що земельні ділянки сторонами придбано під час шлюбу, суд приходить до висновку, що вони є об'єктом спільної сумісної власності та вважає за необхідне визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частку кожної із них.
Керуючись ст.ст.60, 61, 70, 71 СК України, ст.ст. 76, 258, 264, 265, 354 ЦПК України,суд,-
ухвалив:
Позов задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) право власності на Ѕ частину земельної ділянки кадастровий номер 6810100000:27:002:0164, площею 0,05 га, із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована по АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) право власності на Ѕ частину земельної ділянки кадастровий номер 6810100000:27:002:0165, площею 0,05 га, із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована по АДРЕСА_2 .
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку для подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його виготовлення.
Рішення суду набирає чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи.
Позивач ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач ОСОБА_2 , місце проживання АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Повний текст рішення виготовлено 31 січня 2022 року.
Суддя: