Справа № 663/317/22
Провадження № 2/663/527/22
09 лютого 2022 року м. Скадовськ Херсонської області
Суддя Скадовського районного суду Херсонської області Пухальський С. В., перевіривши додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), по позовній заяві ОСОБА_1 да Акціонерного товариства «Херсонобленерго», про визнання протиправним наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,
Позивач звернулася до Скадовського районного суду Херсонської області з позовом до відповідача про визнання протиправним наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Зазначену позовну заяву необхідно залишити без руху, оскільки вона подана з порушенням вимог статті 177 ЦПК України, виходячи з наступних підстав.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Так, відповідно до частини 4 статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Тобто, у разі відсутності документів, які є підставою для звільнення позивача від сплати судового збору, позивачем має бути сплачено судовий збір відповідно до вимог та в порядку, встановленому Законом України «Про судовий збір».
Так, згідно з пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Як зазначено у п.п. 57, 58 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №910/4518/16, за змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати. Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
У постанові Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року у справі №6-1121цс16 зроблено висновок, що починаючи з 01 вересня 2015 року, позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.
Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях. Указаний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №910/4518/16 (провадження №12-301гс18). Дана позиція знайшла своє підтвердження в ухвалі Верховного Суду від 05.11.2019 (справа №554/4854/19).
Таким чином, визначена, пільга щодо сплати судового збору при розгляді трудових спорів, не поширюється на позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
За змістом пункту 10 постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік» з 01 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2481,00 грн.
Таким чином, позивачці необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1984,80 грн. (одна тисяча дев?ятсот вісімдесят чотири гривні 80 коп.) за вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди (992,40 х 2 = 1984,80).
Відповідно до частин 1, 2 статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 177-178, 185 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 да Акціонерного товариства «Херсонобленерго», про визнання протиправним наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, - залишити без руху.
Встановити позивачці для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині ухвали, строк - 10 (десять) днів з дня отримання нею копії ухвали.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачці.
Роз'яснити позивачці, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Скадовського районного суду
Херсонської області Пухальський С. В.