Справа № 658/2177/21
07 лютого 2022 р. м.Каховка
Каховський міськрайонний суд Херсонської області у складі:
головуючого судді: Рахімової О.В.,
секретаря судового засідання: Сурікової А.Є.,
прокурора: Капустіна М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Каховка клопотання представника позивача ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_3 до Херсонської обласної прокуратури, Головного Управління Національної поліції в Херсонській області, Державної Казначейської служби України про відшкодування шкоди,
Рішенням Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 07.12.2021 року позовну заяву ОСОБА_2 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_3 до Херсонської обласної прокуратури, Головного Управління Національної поліції в Херсонській області, Державної Казначейської служби України про відшкодування шкоди - задоволено частково . Стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державною казначейською службою України на користь ОСОБА_2 ( РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, судове розслідування, прокуратури та суду в розмірі 174 000 гривень.
Ухвалою Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 07.02.2022 року постановлено про виправлення арифметичної помилки в рішенні Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 07.12.2021 року, а саме: розмір стягнення змінено на "188 500,00 гривень".
26.01.2022 року на адресу Каховського міськрайонного суду Херсонської області надійшло заперечення на клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу від Херсонської обласної прокуратури, в якому зазначають, що пунктом 4.1 договору про надання правничої допомоги, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 01.07.2021 року, клієнт сплачує адвокату винагороду у розмірі , визначеному в додатках до цього договору. За замістом доповнення № 1 до договору про надання правничої допомоги від 01.07.2021 року, клієнт сплачує адвокату винагороду у розмірі 100 00,00 гривень. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Посилається, що до клопотання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, долучено опис наданої правничої допомоги відповідно до договору від 01.07.2021 року, за змістом якого наведено види наданих адвокатом послуг та тривалість витраченого ним часу. Проте, не містить відомостей про вартість наданих адвокатом послуг. Натомість зазначено, що розмір винагороди адвокату складає 3% від первинної ціни позову. Окрім цього, вказує, що рішенням Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 07.12.2021 року позовні вимоги задоволено частково. На вказане рішення внесено апеляційну скаргу. Окрім цього, до клопотання не долучено доказів фактичного здійснення позивачем витрат на правничу допомогу . Вважає, що вирішення питання про розподіл витрат на правничу допомогу є передчасним.
28.01.2022 року на адресу суду надійшло клопотання ГУНП в Херсонській області про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги, відповідно до якого просять зменшити розмір витрат на правничу допомогу, оскільки її розмір є явно завищеним, мотивуючи тим, що відповідно до ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Зазначає, що пунктом 4.1 договору про надання правничої допомоги, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 01.07.2021 року, клієнт сплачує адвокату винагороду у розмірі , визначеному в додатках до цього договору. За замістом доповнення № 1 до договору про надання правничої допомоги від 01.07.2021 року, клієнт сплачує адвокату винагороду у розмірі 100 00,00 гривень, а в доповнення до договору , розмір винагороди адвокату становить 3% від первинної ціни позову ( 323 901,00 гривень). Згідно опису та акту прийняття наданої правничої допомоги визначено, що дана справа є складною, з чим не можна погодитись, враховуючи усталену судову практику у подібних правовідносинах.
Позивач, представник позивача, представники відповідачів Головного Управління Національної поліції в Херсонській області, Державної Казначейської служби України в судове засідання не з'явились, про дату та місце слухання справи належним чином сповіщені, про причини неявки суд не повідомили. Заяв про відкладення розгляду справи не надходило.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання з підстав, зазначених у запереченні.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши думку прокурора приходить до наступного.
Відповідно до ст.220 ЦПК України, суд ухвалює додаткове рішення після розгляду питання в судовому засіданні з повідомленням сторін. Їх присутність не є обов'язковою. Отже неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином судом повідомлені, не перешкоджає розгляду питання про ухвалення додаткового рішення.
Судом встановлено, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 01.07.2021 року укладений договір про надання правничої допомоги ( а.с. 157).
Відповідно до пункту 4.1. зазначеного договору , клієнт сплачує адвокату винагороду у розмірі, визначеному в додатках до цього договору.
Відповідно до доповнення № 1 до договору про надання правничої допомоги від 01.07.2021 року, за правничу допомогу згідно п. 1.1. договору ( адвокат зобов'язується представляти інтереси клієнта у цивільній справі з приводу стягнення моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратур та суду) клієнт сплачує адвокату винагороду у розмірі 10 000,00 гривень ( а.с. 158).
Відповідно до доповнення №2 до договору про надання правничої допомоги від 01.07.2021 року, оплата винагороди адвокату відбувається на протязі 5-ти днів з моменту фактичної виплати відповідачами клієнту визначеного судом розміру компенсації витрат на професійну правничу допомогу відповідно до винесеного судового рішення по справі ( а.с. 159).
До матеріалів справи долучено опис наданої правничої допомоги відповідно до договору про надання правничої допомоги від 01.07.2021 року , де значаться послуги та час витрачений на надання вказаних послуг ( а.с. 160), що відповідає переліку, який зазначений в акті прийняття наданої правничої допомоги відповідно до договору про надання правничої допомоги від 01.07.2021 року, в якому міститься підпис ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ( а.с. 161).
Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Згідно частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Пунктами 1,2 частини другої статті 141ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3ст.137 ЦПК України).
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Так, ОСОБА_2 07 липня 2021 року звернувся до Каховського міськрайонного суду Херсонської облапсті з позовом до Херсонської обласної прокуратури, Головного Управління Національної поліції в Херсонській області, Державної Казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури та суду в розмірі 323901,00 гривень. ( а.с. 1) Тобто , предмет позову ( ціна позову) більший в 33 рази витрат на правову допомогу, про повернення якої якої просить позивач та його представник. Тому твердження відповідачів - ГУ Національної поліції в Херсонській області та Херсонської обласної прокуратури, що витрати на правову допомогу є завищеними, суд до уваги не приймає.
Окрім того, представниками вищезазначених відповідачів у клопотанні про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги у зазначеній справі, вказується, що згідно опису та акту прийняття наданої правничої допомоги визначено, що дана справа є складною, з чим вони не погоджуються, враховуючи усталену судову практику у подібних правовідносинах, незмінювану протягом тривалого часу та враховану судами першої і апеляційною інстанціями висновків ВС зі спірного питання( а.с.172 -176, 177-179) . В той же час представником ГУНП в Херсонській області 26.07.2021 року на адресу суду було надіслано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв"язку з тим, що відзив не встигають підготувати на направити, хоча представник "ознайомлений з незмінюваною протягом тривалого часу та враховану судами першої і апеляційною інстанціями висновків ВС зі спірного питання" (а.с. 47), що також враховуєт ься судом.
Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідачами не надано суду доказів, що вищезазначена справа не має значення для позивача та не вплинула на репутацію останнього, в той же час позивачем та його представником надано суду докази щодо обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, що підтверджується актами виконаних робіт ( а.с. 160-161) ; .
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.
Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.
При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).
Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Це підтверджується і такими нормами ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
Постановою ВС КАС від 21.01.2021 року у справі за № 280/2635/20 вказав, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Отже, докази оплати послуг адвоката подавати не обов'язково. Тому суд не приймає до уваги твердження представника позивача відсутності надання суду доказів оплати відповідачем правничої допомоги.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (про що, зокрема, визначено у п. 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004) заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. А у рішенні Європейського суду у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
За таких обставин, враховуючи складність справи, принципи співмірності та розумності судових витрат, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат, часу розгляду справи, те, що вказані витрати пов"язані з розглядом справи, з урахуванням ціни позову, який в 33 рази більший за вартість правничої допомоги наданої позивачу, значення справи для сторін ( а саме позивача, життя якого було докорінно змінено, в результаті кримінального переслідування ) , тому суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог та про стягнення з ДКСУ на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 гривень.
У зв'язку з чим, судом ухвалюється додаткове рішення щодо стягнення судових витрат.
На підставі викладеного та керуючись ст. 81, 133, 134, 137, 141, 142, 257, 258, 264, 270, 352, 354 ЦПК України, суд
Клопотання представника позивача ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_3 до Херсонської обласної прокуратури, Головного Управління Національної поліції в Херсонській області, Державної Казначейської служби України про відшкодування шкоди - задовольнити.
Ухвалити додаткове рішення по справі за № 2177/21 за позовом ОСОБА_2 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_3 до Херсонської обласної прокуратури, Головного Управління Національної поліції в Херсонській області, Державної Казначейської служби України про відшкодування шкоди, вказавши наступне:
« Стягнути з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державною казначейською службою України на користь ОСОБА_2 ( РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 гривень.»
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення додаткового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього додаткового рішення.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя:О. В. Рахімова