Справа № 658/4234/21
(провадження № 2/658/80/22)
08 лютого 2022 року м.Каховка
Каховський міськрайонний суд Херсонської області в складі судді Под'ячевої І.Д., при секретарі Фокіній О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м. Каховка Херсонської області позовну заяву ОСОБА_1 до Каховської міської державної нотаріальної контори про звільнення майна з під арешту та зняття заборони на його відчуження,
Позивач звернулась до суду з вищевказаним позовом в якому просила зняти арешт з належного їй майна, житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, розташованого в АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позову зазначається, що позивачу на праві власності належить будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 .
На даний час вона має намір подарувати будинок, у зв'язку з чим звернулася до нотаріуса, однак під час реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було виявлено наявність заборони відчуження на цей об'єкт, обтяження за реєстраційним № 2499303. Реєстратором обтяження є Каховська міська державна нотаріальна контора.
Підставою обтяження був договір застави без номера від 25.05.1970 р. Власником будинку був " ОСОБА_2 ", АДРЕСА_1 .
Будинок був побудований позивачем та ОСОБА_2 в 1968 р..
29.11.1990 р. на її ім'я було видано свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя, посвідченого державним нотаріусом Каховської державної нотаріальної контори 29.11.1990 р. № 3063, а 12.12.1990 р. за реєстром 3252 державним нотаріусом посвідчено від імені ОСОБА_2 на її ім'я договір дарування 1/2 частки будинку АДРЕСА_1 .
При видачі свідоцтва на право власності на частку в спільному майні подружжя, при посвідчені договору дарування, нотаріусами перевірялась заборона на будинок. Будинок під забороною не перебував, що є доказом того, що позика, яка надавалася ОСОБА_2 в 1970 р. була погашена, а заборону з будинку не знято.
В зв'язку з тим, що іншим шляхом зняти заборону не має можливості, а наявність заборони відчуження майна перешкоджає їй в розпорядженні своєю власністю, то з даним позовом змушена звертатися до суду.
Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні на позовних вимогах наполягала та просила їх задовольнити з підстав зазначених в позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, в якій проти задоволення позову не заперечує, у зв'язку з великою навантаженністю на роботі просив справу розглянути за його відсутністю.
Розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи представника позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Так, судом встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя, виданого Каховською державною нотаріальною конторою 29.11.1990 р., за реєстром № 3063 та договору дарування, посвідченого Каховською державною нотаріальною конторою 12.12.1990 р. за реєстром № 3252 належить житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.5-6, 10).
З відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається заборона відчуження будинку на підставі договору застави від 25.05.1970 р. Реєстратором обтяження є Каховська міська державна нотаріальна контора (а.с.7-9).
Попереднім власником частки будинку був " ОСОБА_2 ". Підставою обтяження був договір застави без номера від 25.05.1970 р., контора зв'язку, реєстраційний номер 2499303.
Згідно архівної довідки встановлено, що документи Херсонської контори зв'язку і радіонавігації до архівного відділу Каховської міської ради не надходило (а.с.11).
При видачі свідоцтва на право власності на частку в спільному майні подружжя, при посвідченні договору дарування, нотаріусами перевірялась заборона на будинок. Будинок під забороною не перебував, що свідчить про погашення позики, яка була надана ОСОБА_2 в 1970 р., а заборону з будинку не знято.
Запис в Єдиному реєстрі заборон на відчуження позбавляє власника можливості вільно розпоряджатись нерухомістю.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, а згідно ст. 5 Кодексу, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. ст. 321 та 391 ЦК України).
Судом встановлено, що наявністю в Єдиному Реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомостей про обтяження вказаного будинку, порушуються права позивачана розпорядження належним їй майном, а тому її право підлягає судовому захисту у спосіб, визначений законом, а саме ст.34 Закону України «Про нотаріат» - шляхом зняття заборони щодо відчуження нерухомого майна.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії зокрема накладають та знімають заборону щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно), що підлягає державній реєстрації.
Існування заборони на відчуження нерухомого майна перешкоджає позивачу оформити на нього право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до ст. 41 Конституції України, ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з ч. 5 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.
Пункт 5 ч. 2 ст.27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначає, що державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі: визначеного законодавством документа, на якому нотаріусом вчинено напис про накладення заборони щодо відчуження нерухомого майна.
Згідно п.5 глави 15 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. № 296/5 нотаріус знімає заборону відчуження майна за рішенням суду. Якщо заборону знімає нотаріус, який її не накладав, він направляє за місцем зберігання справи, що містить відомості про накладання заборони, повідомлення про зняття заборони.
Таким чином, накладення заборони на нерухоме майно та внесення відповідного запису до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна протягом 50 років, за відсутності виконавчого провадження, обмежує права позивача та позбавляє можливості в повній мірі користуватися, володіти та розпоряджатися належним їй майном, що є неприпустимим.
З урахуванням зазначених вище норм законодавства та встановлених обставин справи, позовні вимоги щодо зняття арешту з майна, яке належить позивачу, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 19, 274, 279, 265 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Каховської міської державної нотаріальної контори про звільнення майна з під арешту та зняття заборони на його відчуження - задовольнити.
Зняти з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна заборону за реєстраційним номером обтяження 2499303 на будинок АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: І. Д. Под'ячева