Справа № 657/1775/21
07.02.2022 року Каланчацький районний суд Херсонської області
в складі головуючого судді Ковальчук О.В.,
за участю секретаря Мєшкова Ж.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Каланчак цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів, шляхом їх зменшення,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просить змінити розмір аліментів, які стягуються з нього на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 01 серпня 2017 року прийнятого у справі № 657/ 1455/17, шляхом їх зменшення з ј частини з усіх видів заробітку, щомісяця, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, на 1/6 частину з усіх видів заробітку, щомісяця, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення донькою повноліття.
Мотивуючи свої вимоги, позивач вказує, що він перебував з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, який в подальшому було розірвано. У період шлюбу в них ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася донька ОСОБА_3 . 01 серпня 2017 року рішенням Каланчацького районного суду з нього стягнуто на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі ј частини від усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 11 липня 2017 року до досягнення дитиною повноліття. 22 березня 2018 року він уклав шлюб з ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народився син ОСОБА_5 . В 2018 році він звертався до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, однак в частині зменшення розміру аліментів на утримання в задоволенні позову було відмовлено. В 2018 році він офіційно працював інспектором Каланчацького ВП Новокаховського ВП ГУНП в Херсоньскій області. Однак, в 2019 році звільнений з лав Національної поліції України. Деякий час перебував на обліку в Каланчацькій районній філії Херсонського обласного центру зайнятості та отримував допомогу по безробіттю, проте в 2021 році виплати йому припинено та знято з обліку. Відсутність постійного місця роботи та інших доходів є погіршенням його матеріального становища та підставою для зменшення розміру аліментів.
Ухвалою суду від 10 грудня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено по справі підготовче судове засідання. Ухвалою суду від 10 січня 2022 року закрито підготовче судове засідання та призначено слухання справи до судового розгляду. Будь-які інші процесуальні дії судом не вживались.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про підтримання заявлених вимог та розгляд справи за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася надала суду заяву в якій позов не визнала в повному обсязі та просила відмовити в його задоволенні, зазначила, що позивач є особою працездатного віку та має можливість сплачувати аліменти. Крім того, у позивача є земля, своє господарство, тому він отримує додатковий дохід.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що сторони є батьками неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 01 серпня 2017 року з позивача ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі ј частини від усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 11 липня 2017 року до досягнення дитиною повноліття. 22 березня 2018 року він уклав шлюб з ОСОБА_4 .
Позивач посилався на те, що в 2019 року він був вимушений звільнитися з роботи та в даний час не працює та не має постійного доходу, тому не може сплачувати аліменти на утримання доньки у зазначеному вище розмірі.
Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 273 СК України, якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-якого з них змінити розмір встановлених аліментів або звільнити від їх сплати. Дана норма містить дві підстави для коригування аліментів:а) шляхом зміни розміру аліментів у бік зменшення або збільшення; б) шляхом звільнення платника аліментів від їх сплати. Аліментні правовідносини існують тривалий час. Тому матеріальний або сімейний стан особи, яка одержує аліменти, а також того, хто їх сплачує, протягом цього часу може істотно змінитися як убік погіршення так і у бік покращення.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України№789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного морального і соціального розвитку дитини.
Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Отже, з положень ст. 181 та ст. 192 СК України вбачається, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для вимоги про зменшення розміру аліментів.
Таким чином, із викладеного вище вбачається, що Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного рішенням суду.
У статті 192 СК України наведено перелік обставин, за яких суд може винести рішення, зокрема, про збільшення (зменшення) розміру аліментів. Такими обставинами є: зміна матеріального стану, зміна сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я як особи, з якої стягуються аліменти, так і особи, на чию користь вони стягуються, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Тому, виходячи з вимог чинного законодавства, вказані обставини повинні бути суттєвими і відігравати значну роль у житті заявника, платника аліментів та доведеними при розгляді спору про зменшення або збільшення розміру аліментів, встановлених рішенням суду.
Із зазначених норм закону також випливає, що зміна розміру аліментів, визначеного рішенням суду, є правом суду, а не його обов'язком, та може бути застосовано при наявності відповідних обставин для цього.
Згідно з пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Верховний Суд України в постанові від 05 лютого 2014 року в справі № 6-143цс13 дійшов висновку, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки). При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст.192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст.182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст.184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
З аналізу зазначених правових норм також вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів слід з'ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров'я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів.
При цьому, суд, з урахуванням встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів.
Позивач посилаючись на те, що в 2019 року він був вимушений звільнитися з роботи та в даний час не працює та не має постійного доходу, тому не може сплачувати аліменти на утримання доньки у визначеному судом розмірі просив зменшити розмір стягуваних аліментів з ј частини на 1/6 частину.
Відсутність офіційного працевлаштування не є підставою для зменшення визначеного судом розміру аліментів, який відповідає інтересам та потребам дитини і є необхідним для забезпечення належних умов для її фізичного, розумового, морального та соціального розвитку.
Позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності або відсутності у нього інших доходів, а також нерухомого або рухомого майна, що не надає суду можливості оцінити його майновий стан.
Матеріали справи не містять жодних даних про те, в якому саме матеріальному становищі знаходився позивач на час прийняття судового рішення про стягнення аліментів в 2017 році, що унеможливлює встановлення факту погіршення майнового стану в порівнянні з тим, який існує натепер.
Посилання позивача на те, що наразі він є безробітним та не може сплачувати аліменти суд оцінює критично, так як позивач є здоровою працездатною особою, оскільки даних про визнання його непрацездатним або обмежено працездатним, матеріали справи не містять, та не позбавлений можливості влаштуватися на роботу.
Батько зобов'язаний вживати всіх необхідних заходів із метою отримання законних джерел для забезпечення гідних умов проживання й розвитку дитини, оскільки він не є непрацездатною особою. Це відповідає інтересам дитини та захищає її права.
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно зі ст.ст. 18, 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Справедливість, добросовісність та розумність згідно із пунктом 6 ст. 3 ЦК України є одними із загальних засад цивільного законодавства.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. десятий п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що заявлений позивачем позов не підлягає задоволенню, оскільки зменшення розміру аліментів без будь-яких підстав суперечить інтересам малолітніх дітей.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 76-80, 133, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів, шляхом їх зменшення, відмовити в повному обсязі.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Херсонського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_1 , проживає АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_2 , проживає АДРЕСА_2 .
Суддя: Ковальчук О. В.