Справа № 656/77/22
07.02.2022
Номер провадження 3/656/53/22
09 лютого 2022 року смт. Іванівка
Суддя Іванівського районного суду Херсонської області Ференц Р.І., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції №2 Генічеського районного відділення поліції ГУ НП в Херсонській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, місце проживання АДРЕСА_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , не працевлаштований, не одружений, має на утриманні малолітню дитину 3 місяці, не є особою з інвалідністю, військовозобов'язаний, на протязі року не притягувався до адміністративної відповідальності, за вчинення правопорушення передбаченого ст. 174 КУпАП,-
Обставини справи
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.02.2022 у провадження судді Іванівського районного суду Херсонської області Ференц Р.І. передана справа № 656/77/22 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 174 КУпАП.
Згідно вимог ст. 278 КУпАП справа про адміністративне правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку підвідомча Іванівському районному суду Херсонської області. Відповідно до ст. 221 КУпАП судді районних судів розглядають справи про адміністративне правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку, передбачене ст. 174 КУпАП.
Опис обставин, установлених під час розгляду справи.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 442267 від 31.01.2022 року, складеним інспектором сектору контролю обігу зброї Генічеського районного відділу поліції ГУ НП України в Херсонській області капітаном поліції Величко О.В. вбачається, що 28.01.2022 року приблизно о 15.00 год ОСОБА_1 перебуваючи за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 здійснив два постріли з власної рушниці Almaka PS55 12 калібру 2 ствольної № НОМЕР_1 випуску в межах населеного пункту с. Першотравневе Генічеського (стара назва району - Іванівський) району Херсонської області, внаслідок чого застрелив собаку породи німецька вівчарка.
Поліцейський, в особі інспектора сектору контролю обігу зброї, складаючи відносно згаданої особи протокол про адміністративне правопорушення що посягає на громадський порядок і громадську безпеку вбачав в діях такої особи порушення.
ОСОБА_1 при складанні працівником поліції протоколу про адміністративне правопорушення передбачене ст. 174 КУпАП був присутній, йому роз'яснено права, передбачені ст.63 Конституції України, а також ст.268 КУпАП, повідомлено, що справа про адміністративне правопорушення буде розглянуто у строки, визначені ст.277 КУпАП, про що зроблено відмітка.
Зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за адміністративне правопорушення.
Згідно диспозиції ст. 174 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за стрільбу з вогнепальної чи холодної метальної зброї, пристроїв для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії або пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду в населених пунктах і в не відведених для цього місцях, а також у відведених місцях з порушенням установленого порядку.
Визначення вогнепальної, холодної метальної та пневматичної зброї містяться в Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, яка затверджена наказом МВС України від 21.08.1998 року № 622.
Так, відповідно до п. 8.2. цієї Інструкції вогнепальною вважається зброя, в якій снаряд (куля, шрот тощо) спрацьовує миттєвим звільненням хімічної енергії заряду (пороху або іншої пальної суміші). До пневматичної зброї належать пістолети, револьвери, гвинтівки калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду, в яких снаряд (куля) приводиться в рух за рахунок стиснутих газів. До холодної зброї належать пристрої та предмети, конструктивно призначені для ураження живої чи іншої цілі за допомогою м'язової сили людини чи механічного пристрою (може бути холодною ручною та холодною метальною).
Пунктом 8.8 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 року №622 передбачено, що мисливська вогнепальна зброя - вогнепальна зброя, що відповідає вимогам, установленим до мисливської зброї технічним регламентом, а за його відсутності - національним (галузевим) стандартом).
Дослідивши матеріали адміністративної справи стосовно особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, всебічно, повно і об'єктивно дослідивши всі обставини у їх сукупності, суд встановив наступні обставини справи.
Судом встановлено, що відсутні обставини, що виключають розгляд справи, оскільки протокол про адміністративні правопорушення що посягають на громадський порядок і громадську безпеку складений уповноваженою державою особою, оскільки від імені органів Національної поліції оформляти справи про адміністративні правопорушення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень, протокол про адміністративне правопорушення та інші матеріали свідчать про подію та склад адміністративного правопорушення, про осудність особи, яка вчинила протиправну дію, про вчинення дій собою не в стані крайньої необхідності.
Судом встановлено, що на момент розгляду справи не закінчилися строки, передбачені ст..38 КУпАП.
Відповідно до ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
За приписами ч.1 ст.277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
З матеріалів адміністративної справи вбачається, що з метою вжиття заходів щодо повідомлення особи про судове засідання ОСОБА_1 сповіщено про час, дату і місце розгляду справи в передбачений і дозволений спосіб, про що підтверджують повідомлення про скерування виклику.
Судові засідання по справі призначалося 09.02.2022 року.
Заяви (клопотання) учасників справи.
В судове засідання 09.02.2022 року ОСОБА_1 не прибув, через канцелярію суду подав заяву якою просив слухати справу через сімейні причини у його відсутність, провину свою визнав.
Інших заяв, клопотань від ОСОБА_1 на адресу суду не надходило.
Виклад позиції сторони по справі.
Незважаючи на прибуття ОСОБА_1 на розгляд справи, ним на адресу завчасно було скеровано заяву, зі змісту якої вбачається що він свою провину визнає, просить суворо не карати.
Встановивши дійсні обставини справи, суд вирішує адміністративні матеріали з врахуванням наступних мотивів та норм права.
Особу, відносно якої складено протокол і яку суд викликав в суд, заяв про перенесення слухання справи на адресу суду не надала, після отримання викликів в суд, не повідомила про поважність неприбуття в судове засідання,
У разі неприбуття особи, яку викликає суд, суд має право вирішити матеріали за наявними доказами і неявка у судове засідання такої особи за умови, що таку особу належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
З метою недопущення затягування і відкладення судового розгляду на строк, який перевищує строк розгляду справи встановлений законом, враховуючи практику Європейського суду з прав людини стосовно критеріїв розумних строків є правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; характер процесу та його значення для заявника (рішення у справах «Федіна проти України» від 02.09.2010 року, «Смірнова проти України» від 08.11.2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 року тощо), а також приймаючи до уваги рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» яким наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд прийшов до висновку про розгляд справи на підставі наявних у ній даних чи доказів.
Окрім цього, як зазначив ЄСПЛ у справі "Каракуця проти України" (заява N 18986/06; п.57) Суд неодноразово визначав, що це є обов'язок зацікавленої сторони виявляти особливу уважність, дбаючи про свої інтереси, та вживати необхідних заходів для отримання інформації про рух своєї справи (Teuschler v. Germany, N 47636/99; Sukhorubchenko v. Russia, N 69315/01, § 48; Gurzhyy v. Ukraine, N 326/03.)
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у п.35 рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" визначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Подібна позиція цього суду викладена, також у рішеннях у справах "Олександр Шевченко проти України" (заява N 8371/02, п.27, та "Трух проти України" заява N 50966/99), де суд наголосив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Судом при розгляді даної справи враховано позицію Верховного Суду відображену в п.34 постанови від 12.03.2019 року по справі №910/9836/18 де зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів, в силу вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 КУпАП.
За змістом ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року № 580-VIII поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Об'єктом правопорушення, передбаченого ст.174 КУпАП є суспільні відносини у сфері громадського порядку та громадської безпеки.
Громадським порядком є врегульована правовими та іншими соціальними нормами система суспільних відносин, що забезпечує захист прав і свобод громадян, їх життя і здоров'я, повагу честі та людської гідності, дотримання норм суспільної моралі. Окрім цього, громадський порядок складає система відносин, що складаються при знаходженні громадян у громадських місцях: на вулицях, площах, у садах, у громадському транспорті, видовищних заходах, підприємствах торгівлі та громадського харчування і т.п. Для громадських місць є характерним доступність їх для населення, необхідність забезпечення громадян можливістю користуватися правами, що їм належать, захисту їхнього життя і здоров'я, честі, гідності та майна.
Під громадською безпекою розуміється сукупність суспільних відносин, пов'язаних з попередженням чи усуненням різних за характером загроз для життя і здоров'я людей їх майна, які можуть виникнути внаслідок дій людей або негативного прояву джерел підвищеної небезпеки.
Поняття джерела підвищеної небезпеки на рівні закону (легальна дефініція) закріплено в ст.1187 ЦК, відповідно до якої під джерелом підвищеної небезпеки розуміють діяльність, пов'язану з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для осіб, які цю діяльність здійснюють, та інших осіб.
Основні ознаки джерела підвищеної небезпеки також наведено у п.4 постанови Пленуму ВС «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.92 року №6, відповідно до якого «джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність з використання, транспортування, зберігання предметів, речовин й інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості».
Об'єктивною стороною цього правопорушення є протиправне діяння у вигляді стрільби з вогнепальної чи холодної метальної зброї, пристроїв для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії або пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду в населених пунктах і в не відведених для цього місцях.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його вчинення.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу.
Із аналізу зазначеної норми закону слідує, що однією з обов'язкових ознак, які утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 174 КУпАП є протиправне діяння у вигляді стрільби, під якою необхідно розуміти здійснення хоча б одного пострілу із зазначених у цій статті видів зброї в населеному пункті.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 припустився до порушення у сфері громадського порядку та громадської безпеки.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 припустився до порушення вимог ст..174 КУпАП, оскільки його дії підпадають під дію диспозиції даної статті.
В діях ОСОБА_1 відобразилася об'єктивна сторона такого виду правопорушення - вмисна стрільби з мисливської зброї, як джерела підвищеної небезпеки, в населеному пункті.
Суд в даній справі про адміністративне правопорушення встановив наявність адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 .
Провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 174 КУпАП доводиться в повному обсязі і підтверджується доказами, з врахуванням обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
31.01.2022 року інспектором сектору контролю обігу зброї Генічеського районного відділу поліції ГУ НП України в Херсонській області капітаном поліції Величко О.В відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 442267 з приводу того, що в цей день 28.01.2022 року приблизно о 15.00 год ОСОБА_1 перебуваючи за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 здійснив два постріли з власної рушниці Almaka PS55 12 калібру 2 ствольної № НОМЕР_1 випуску в межах населеного пункту с. Першотравневе Генічеського (стара назва району - Іванівський) району Херсонської області, внаслідок чого застрелив собаку породи німецька вівчарка, за що передбачена відповідальність згідно ст. 174 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення з приводу виявленого адміністративного правопорушення був складений в присутності ОСОБА_1 порушник відмовився підписати протокол.
Відтак, вбачаючи в діях ОСОБА_1 ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 174 КУпАП, уповноваженою особою складено протокол про адміністративне правопорушення, в якому зафіксовано виявлені факти.
Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою державою особою і дії такої посадової особи, що його складала в порядку, передбаченому чинним законодавством, не оскаржувалися. Протокол не містить жодних зауважень з боку правопорушника. Відтак, з урахуванням викладеного, суд приймає протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 442267 від 31.01.2022 року як належний і допустимий доказ.
В дотримання вимог ст.. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення сладався і був складений в присутність правопорушника.
Під час складення протоколу про адміністративне правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права й обов'язки, передбачені ст..63 Конституції України, ст..ст.256, 268 КУпАП, повідомляється, що справу про адміністративне правопорушення буде розглянуто судом у строки, визначені ст.. 277 КУпАП, про що робиться відмітка та ставиться підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від проставлення підпису про ознайомлення з правами й обов'язками у протоколі про адміністративне правопорушення робиться запис про це. Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, пропонується надати по суті вчиненого адміністративного правопорушення письмове пояснення за її підписом. Пояснення може додаватися до протоколу про адміністративне правопорушення окремо, про що робиться запис у протоколі про адміністративне правопорушення.
Суд вважає, що виявлені факти і зафіксовані в протоколі відображають об'єкт суспільних відносин в сфері громадського порядку і громадської безпеки, оскільки об'єктивна сторона таких правопорушеннь полягає у стрільби з мисливської зброї, як джерела підвищеної небезпеки, в населеному пункті, і об'єктивна сторона такого діяння полягає виключно в активних діях.
Місце й факти, зазначені у протоколах про адміністративні правопорушення, відповідають фактичним обставинам справи.
Дії працівника поліції в частині правомірності та підставності складання протоколу про адміністративні правопорушення порушник не оскаржував в передбаченому законом поряду. Заперечень до адміністративного матеріалу по складеному протоколу про адміністративне правопорушення така особа не подавала. Відсутність в матеріалах справи наданих ОСОБА_1 доказів оскарження дій працівників поліції вказує на погодження ОСОБА_1 зі складеними відносно нього протоколом про правопорушення.
До матеріалів справи долучено рапорт помічника чергового чергової частини ВП №2 Генічеського районного відділу поліції ГУ НП України в Херсонській області з якого вбачається, що 29.01.2022 року отримано заяву та зареєстровано в ЄО за №332 віл 29.01.2022 року про те, що 29.01.2022 року о 12.37 год надійшло повідомлення зі служби 102 що громадянка ОСОБА_2 повідомила, що вранці громадянин ОСОБА_1 застрелив її собаку.
Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 29.01.2022 року з якого вбачається, що ОСОБА_2 повідомила, що 29.01.2022 року приблизно о 12.00 год вбили її собаку.
Поясненням від 29.01.2022 року ОСОБА_2 з якого вбачається, що ОСОБА_2 повідомила, що 29.01.2022 року приблизно о вбили її собаку.
Поясненням від 29.01.2022 року ОСОБА_2 з якого вбачається, що ОСОБА_2 повідомила, що 29.01.2022 року приблизно о вбили її собаку. Підозрює що це міг зробити ОСОБА_1 .
Поясненням від 29.01.2022 року ОСОБА_1 з якого вбачається, що 28.01.2022 року приблизно о 15.00 год він почув, що на території його подвір'я гавкають собаки. Коли він вийшов, побачив невідому собаку схожу на породу німецької вівчарки. Собака на нього кидалася, він зайшов в будинок за рушницею, здійснив два постріли, після чого собаку з території подвір'я виніс на територію колишнього млина.
Квитанцією №3 від 31.01.2022 року про прийняття зброї і боєприпасів, виданої інспектором сектору контролю обігу зброї Генічеського районного відділу поліції ГУ НП України в Херсонській області капітаном поліції Величко О.В. вбачається, що було прийнято рушницю Almaka PS55 12 калібру 2 ствольної № НОМЕР_2 1989 року випуску.
Досліджені докази послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності їхнього розуміння обставин, з приводу яких вони отримані, добровільності та істинності позиції, оскільки вони достатньо вагомі (переконливі), чіткі (точні), узгоджені між собою (без суперечностей), а тому достовірні і відповідають критеріям якості доказів, встановленим п.150 рішення ЄСПЛ в справі «Нечипорук і Йонкало проти України» та п.57 рішення ЄСПЛ в справі «Яременко проти України» в частині дати ДТП, відмови від проходження освідування на стан сп'яніння.
Джерела права застосовані судом.
Відповідно до ст.ст. 1,8 Основного Закону Україна є правовою державою, де визнається і діє принцип верховенства права.
Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Саме суди є останньою правовою інстанцією в державі, в якій кожен громадянин за необхідності шукає захисту своїх прав, свобод та інтересів.
Ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права.
Згідно з положеннями ст.129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність (пункт 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004).
За ст. 9 Конституції України та ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права. Також передбачається, що якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. Тобто в такому випадку міжнародно-правові норми мають пріоритетне значення.
У відповідності до ст.1 КУпАП завданням Кодексу про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.
Притягнення до адміністративної відповідальності має відбуватись у відповідності до встановленого законодавством порядку. Як зазначено у ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Особа, стосовно якої складено адміністративні протоколи, згідно вимог ст.. 12 КУпАП підлягає відповідальності, оскільки на момент вчинення адміністративного правопорушення досягла віку, з якого настає відповідальність.
Відсутні згідно вимог ст..17 КУпАП обставини, що виключають адміністративну відповідальність, оскільки особа, не діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони і не була в стані неосудності, у зв'язку з чим підлягає адміністративній відповідальності.
Відповідно до ст..245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
В дотримання вимог ст. 280 КУпАП судом з'ясовано, що ОСОБА_1 було вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ст.. 174 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 складено протокол винен у вчиненні адміністративного правопорушення, така особа підлягає адміністративній відповідальності з врахуванням обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, немає підстав згідно вимог ст..21 КУпАП для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, майнову шкоду третім особам не заподіяно.
Відтак, з аналізу наведених вище норм законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів, в сукупності доказів вбачається, що ОСОБА_1 є суб'єктом правопорушення, в його діях є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 124 КУпАП, адміністративне правопорушення було вчинене саме ним, ОСОБА_1 винен у вчиненні даного адміністративного правопорушення, його дії розкривають об'єктивну сторону ст.. 124 КУпАП у стрільбі з мисливської зброї, як джерела підвищеної небезпеки, в населеному пункті, а тому підлягає адміністративній відповідальності, і його дії правильно кваліфіковані за ст.. 174 КУпАП.
В дотримання вимог ст.. 33 КУпАП суд накладає стягнення за адміністративне правопорушення у межах, установлених КУпАП та іншими законами України.
У відповідності до ст.34 КУпАП обставини, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, не встановлено.
Обставиною, що обтяжує відповідальність, у відповідності до ст.35 КУпАП обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, не встановлено.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При накладенні адміністративного стягнення, відповідно до ст.ст. 33-35 КУпАП, враховано характер вчиненого правопорушення ОСОБА_1 , його особу, який до адміністративної відповідальності раніше не притягувався, ступеня його вини, який визнав себе винним, оскільки формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого правопорушення. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого правопорушення, що значно ускладнює його дослідження, не визнає свою вину для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим, справжнім.
Судом враховано також майновий стан, відсутність обставини, що пом'якшують відповідальність і відсутність обставини, що обтяжує відповідальність, відсутність підстав для застосування іншого адміністративного стягнення, ніж передбаченого санкцією ст.. 174 КУпАП, майнової шкоди третім особам не заподіяно, суд приходить до висновку про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 174 КУпАП та застосовує до такої особи в дотримання вимог ст.. 24 КУпАП один з видів адміністративного стягнення, оскільки згідно вимог ст..23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
17.07.1997 року Україна ратифікувала Європейську Конвенцію "Про захист прав людини і основоположних свобод", а також Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невід'ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.
Так, відповідно до ст. 32 Конвенції питання тлумачення та її застосування належить до виключної компетенції ЄСПЛ, рішення якого є невід'ємною частиною Конвенції, як практика її застосування і тлумачення.
Так, за практикою ЄСПЛ, у випадку, якщо санкції за адміністративні правопорушення є достатньо суворими, то скоєне правопорушення має природу кримінального злочину, а отже, вимоги до його судового розгляду мають відповідати гарантіям та стандартам, встановленим Конвенцією, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» від 09.06.2011).
Крім того, ЄСПЛ зауважив, що з огляду на загальний характер законодавчого положення, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, провадження у таких справах є кримінальними для цілей застосування Конвенції (рішення у справах «Езтюрк проти Німеччини» від 21 лютого 1984 року (пп. 52-54), «Лауко проти Словаччини» від 02 вересня 1998 року (пп. 56-59), ухвала щодо прийнятності у справі «Рибка проти України» від 17.112009 року).
Так, відповідно до п. 21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15.05.2008 року уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Системний аналіз вищезазначеної практики ЄСПЛ свідчить про те, що гарантії ст. 6 Конвенції поширюються також на осіб, які вчинили діяння, що відповідно до національного законодавства хоч і не є злочинами, але визнаються кримінальними у конвенційному значенні.
Отже, розглядаючи справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.174 КУпАП, судовий процес має відповідати загальним засадам кримінального провадження, а суд має забезпечити гарантії і принципи законності щодо особи, яка притягається до відповідальності, оскільки санкція вказаної статті, при встановленні факту скоєння правопорушення і вини, передбачає штраф, розмір якого значно перевищує прожитковий мінімум для осіб працездатного віку в Україні.
За наведених обставин, суд приходить до висновку, що громадянина ОСОБА_1 має бути визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.174 КУпАП, та з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, майнового стану, із застосуванням ч.2 ст.36 КУпАП, на нього має бути накладено стягнення в межах санкції ст..174 КУпАП.
Стосовно відшкодування шкоди.
Якщо при вирішенні питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення органами (посадовими особами), переліченими у п.п.1-4 ст.213 КУпАП одночасно вирішується питання про відшкодування винним майнової шкоди, то в постанові по справі зазначаються розмір шкоди, що підлягає стягненню, порядок і строк її відшкодування.
В даній справі суд не вирішує питання про відшкодування винним майнової шкоди, що підлягає стягненню, порядок і строк її відшкодування, оскільки, на думку суду, така шкода не заподіяна по причині відсутності в матеріалах справи доказів заподіяння такої шкоди.
Стосовно вирішення питання про вилучені речі і документи.
Частиною 4 ст. 283 КУпАП передбачено, що постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи.
Судом вирішується питання вилучених документів, оскільки санцією статті передбачено конфіскацію зброї, пристроїв для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії і бойових припасів. Оскільки у ОСОБА_1 згідно квитанції №3 від 31.01.2022 року про прийняття зброї і боєприпасів, виданої інспектором сектору контролю обігу зброї Генічеського районного відділу поліції ГУ НП України в Херсонській області капітаном поліції Величко О.В. було вилучено рушницю Almaka PS55 12 калібру 2 ствольної № НОМЕР_3 року випуску, суд вирішує таке питання і застосовує стягнення, передбачене санкцією статті стосовно конфіскації зброї.
Стосовно стягнення судового збору.
Згідно із ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір, розмір і порядок сплати, якого встановлюється законом.
Відповідно до ст. 4 ч. 2 п. 5 Закону України "Про судовий збір", судовий збір стягується у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення.
Згідно з п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VІ від 08.07.2011 року (зі змінами), особою, на яку накладено адміністративне стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, який станом на 01.01.2022 року становить 2481,00 грн. З 01.01.2022 року цей розмір судового збору становить 496,20 грн (2481 х 0,2 = 496,20).
Оскільки суд прийшов до висновку про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.. 174 КУпАП із застосування до нього адміністративного стягнення у виді штрафу, то з такої особи підлягає стягненню судовий збір у сумі 496,20 грн.
Керуючись ст.ст. 33,36,40-1, ч.2ст.130, ст. ст. 221, 280, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 174 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00 грн (одна тисяча сімсот гривень) з конфіскацією рушниці Almaka PS55 12 калібру 2 ствольної № НОМЕР_2 1989 року випуску.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що згідно зі ст.. 307 КУпАП штраф ним має бути сплачений не пізніше ніж через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення адміністративного стягнення, а в разі оскарження такої постанови не пізніше ніж через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про накладення адміністративного стягнення буде надіслана для примусового виконання до органу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна.
Отримувач: ГУК у Херсонській обл/Генічеський район/21081100, УК в Іванівському районі /Іванівський район/21081100, Код отримувача (код ЄДРПОУ): 37959517, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку: UA628999980313090106000021112, Код класифікації доходів бюджету: 21081100.
У разі сплати штрафу у строки, передбачені ст. 307 КУпАП, копію платіжного документу необхідно подати до Іванівського районного суду Херсонської області.
З урахуванням ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати ОСОБА_1 штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, при примусовому виконанні цієї постанови органами державної виконавчої служби з правопорушника стягнути подвійний розмір штрафу, що становить 3400,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, місце проживання АДРЕСА_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , судовий збір за ухвалення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (код отримувача 37993783, рахунок №UA908999980313111256000026001, назва отримувача: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ суду 02886806, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) у сумі 496,20 грн.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Херсонського апеляційного суду через Іванівський районний суд Херсонської області прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
Суддя Р. І. Ференц