Справа № 654/3787/21
Провадження №3/654/167/2022
09 лютого 2022 р.
Суддя Голопристанського районного суду Херсонської області Третьякова І.В., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , не працює,
за ст.184 ч.1 КУпАП, -
ОСОБА_1 , будучи матір'ю неповнолітніх доньок: ОСОБА_2 , 2007 р.н. та ОСОБА_3 2011 р.н., ухилилася від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов навчання своїх дітей, оскільки останні під час дистанційного навчання не навчалися в он-лайн режимі з 18.10.2021р. по 05.11.2021р. без поважних причин.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, причини неявки суду не повідомив.
Як вбачається з матеріалів справи, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення порушник вказав адресу свого проживання: АДРЕСА_1 . Про судове засідання порушниця повідомлялася судовою повісткою, яку було направлено за вищевказаною адресою, однак поштове відправлення повернулось до суду без вручення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Вважаю за необхідне, згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», взяти до уваги рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України», яким наголошено, що сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Також, суд зазначає, що у рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» вказано, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Тобто ЄСПЛ наголосив на необхідності дотримання особою належної процесуальної поведінки, спрямованої на отримання інформації щодо ходу розгляду справи відносно неї.
Однак, процесуальна поведінка ОСОБА_1 не була спрямована на її безпосередню участь у розгляді справи, оскільки вона не з'явилася в судове засідання достовірно знаючи, що справа щодо неї перебуває на розгляді у суді.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є матір'ю неповнолітніх доньок: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвами про народження дітей.
Відповідно до ст.. 53 Конституції України, кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов'язковою.
Згідно ст. 4 ЗУ «Про повну загальну середню освіту» (далі Закон) повна загальна середня освіта здобувається на таких рівнях:
початкова освіта - перший рівень повної загальної середньої освіти, що передбачає виконання учнем вимог до результатів навчання, визначених державним стандартом початкової освіти;
базова середня освіта - другий рівень повної загальної середньої освіти, що передбачає виконання учнем вимог до результатів навчання, визначених державним стандартом базової середньої освіти;
профільна середня освіта - третій рівень повної загальної середньої освіти, що передбачає виконання учнем вимог до результатів навчання, визначених державним стандартом профільної середньої освіти.
2. У закладах освіти:
початкова освіта здобувається протягом чотирьох років;
базова середня освіта здобувається протягом п'яти років;
профільна середня освіта здобувається протягом трьох років.
Тривалість здобуття повної загальної середньої освіти на кожному її рівні може бути змінена (подовжена або скорочена) залежно від форми здобуття освіти, результатів навчання та/або індивідуальної освітньої траєкторії учня.
Тривалість здобуття повної загальної середньої освіти на кожному її рівні особами з особливими освітніми потребами у закладах загальної середньої освіти встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Повна загальна середня освіта може здобуватися за очною (денною), дистанційною, мережевою, екстернатною, сімейною (домашньою) формами чи формою педагогічного патронажу, а також за очною (вечірньою), заочною формами (на рівнях базової та профільної середньої освіти). Профільна середня освіта професійного спрямування може здобуватися за дуальною формою здобуття освіти.
Частинами 1-3 ст. 6 Закону передбачено, що в Україні створюються рівні умови для здобуття повної загальної середньої освіти. Кожному забезпечується доступність та якість повної загальної середньої освіти. Кожному громадянину України, іншим особам, які перебувають в Україні на законних підставах, а також кожній дитині незалежно від підстав її перебування в Україні гарантується безоплатне здобуття у державних та комунальних закладах освіти повної загальної середньої освіти на кожному її рівні за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів один раз протягом життя.
На батьків учнів, а також керівників закладів освіти, які виконують обов'язки опікунів дитини у випадках, визначених законом, покладається відповідальність за здобуття ними повної загальної середньої освіти (ч.2 ст. 25 Закону).
Крім цього, згідно ч.3 ст. 150 СК України, батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Згідно довідки директора Бехтерського опорного закладу повної загальної середньої освіти від 09.11.2021 №01-16/200, під час дистанційного навчання в період часу з 18.10.2021р. по 05.11.2021р. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не виходили на зв'язок з вчителями, внаслідок чого ОСОБА_3 пропустила 36 уроків, а ОСОБА_2 - 28 уроків.
В письмових поясненнях, особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, причини пропуску навчання її доньками не зазначені.
Таким чином, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.184 ч.1 КУпАП, а саме ухилення батьків від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов навчання неповнолітніх дітей.
Обираючи вид і міру адміністративного стягнення до правопорушника, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушниці, ступінь її вини, майновий стан. Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність судом не встановлено. На підставі викладеного, суд вважає, що відносно ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особою на яку було накладено таке стягнення сплачується судовий збір, розмір якого встановлено законом. Відповідно до ст. 4 ч.2 п. 5 ЗУ «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір сплачується у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.24, 184 ч.1, 283, 284 КУпАП, -
Притягнути до адміністративної відповідальності за ст. 184 ч.1 КУпАП ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , наклавши на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (вісімсот п'ятдесят гривень 00 коп.)
На підставі ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів з метою примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 судовий збір на користь держави в розмірі 496,20 (чотириста дев'яносто шість гривень 20 коп.).
Постанова суду може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Голопристанського районного суду Херсонської області протягом десятиденного строку з дня винесення постанови.
Суддя І. В. Третьякова