Справа № 654/1191/21
Провадження №2/654/209/2022
04 лютого 2022 року м. Гола Пристань
Голопристанський районний суд Херсонської області у складі:
головуючої судді - Ширінської О.Х.,
за участю секретаря - Синевид І.І.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Голопристанського районного суду Херсонської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа: Голопристанський відділ державної виконавчої служби у Скадовському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про стягнення пені за несплаченими аліментами, -
ОСОБА_3 , через свого представника - адвоката Коваленко В.В., звернулася до суду з вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначила, що вона та ОСОБА_2 мають спільних дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 16.02.2016 року у справі 654/4164/15-ц стягнуто з ОСОБА_2 на її користь на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі 1/2 частини заробітку (доходів) відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 03.12.2015р. і до повноліття дитини.
На теперішній час рішення суду перебуває на примусовому виконанні у Голопристанському відділі державної виконавчої служби у Скадовському районі (ВП № 50495603).
Відповідно до розрахунку ВП № 50495603 заборгованості зі сплати аліментів за виконавчим листом № 654/4164/15-ц, наданий їй державним виконавцем, станом на 01.02.2021 р. за період з 03.12.2015 року по 01.02.2021 року заборгованість ОСОБА_2 по сплаті аліментів на її користь складає 114506,23 грн.
З моменту винесення судом рішення про стягнення аліментів з ОСОБА_2 до моменту звернення до суду останній частково здійснював сплату аліментів. Проте, тих коштів, що сплачує відповідач не вистачає, враховуючи, що вона не має стабільного заробітку, більшість витрат лягає на плечі її другого чоловіка.
За здійсненим нею розрахунком неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, з врахуванням п. 1 ст. 196 Сімейного кодексу України, розмір пені за несплату аліментів складає 114506,23 грн.
Просила стягнути з відповідача на її користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 114506,23 грн.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги визнав та не заперечував щодо їх задоволення.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
За змістом статті 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій сумі, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.
Тобто, у разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.
17 травня 2017 року Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» внесено зміни до ч. 1 ст. 196 СК України та викладено її у наступній редакції: «у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості».
При визначенні порядку нарахування неустойки за несплату аліментів Верховний Суд в Постанові від 25 квітня 2018 року у справі №572/1762/15-ц (Провадження № 14-37цс18) встановив, що неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності.
У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Отже загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:
?p=(A1*1%*Q1)+(A2*1%*Q2)+……….(An*1%*Qn), де:
?p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;
A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;
Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;
A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;
Q2 - кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;
An - нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;
Qn - кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.
Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
Зазначений висновок висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 25 квітня 2018 року, винесеній у справі № 572/1762/15-ц.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться у пункті 22 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", передбачена статтею 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема: у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.
Аналіз зазначеної правової норми свідчить, що у даному випадку слід виходити з презумпції вини особи, яка прострочила виконання зобов'язання, а тому саме на неї покладено тягар доказування протилежного. Відповідно, суд повинен встановити факт заборгованості по аліментам й наявність чи відсутність вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду у її виникненні, та залежно від цього вирішити питання про наявність чи відсутність у одержувача аліментів права на стягнення неустойки (пені).
Судом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 16 лютого 2016 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі 1/2 частини заробітку (доходів) відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 03.12.2015 р. і до повноліття дитини.
На підставі вказаного рішення Голопристанським районним судом Херсонської області було видано виконавчий лист № 654/4164/15-ц, який перебуває на виконанні в Голопристанському відділі державної виконавчої служби у Скадовському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (ВП № 50495603).
Відповідно до розрахунку заборгованості по аліментам Голопристанського відділу державної виконавчої служби у Скадовському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), станом на 01.02.2021 року у відповідача перед позивачем існує заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 114506,23 грн.
Як випливає з розрахунку заборгованості по аліментам, відповідач свої аліментні зобов'язання належним чином не виконував, аліменти на користь позивача на утримання дітей сплачував нерегулярно та не в повному обсязі.
Даний розрахунок складено державним виконавцем у відповідності до вимог статті 71 Закону України "Про виконавче провадження" і сторонами не оспорюються. Доказів протилежного суду не надано.
Судом також встановлено, що відповідач винний у виникненні даної заборгованості по аліментах, оскільки доказів на спростування своїх дій по несплаті аліментів суду не надав, заборгованість утворилася з незазначених ним причин та не пов'язана з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками тощо.
Боржник був обізнаний зі змістом рішення суду про стягнення з нього аліментів на утримання дітей та знав про свій обов'язок їх сплати, доказів на підтвердження неможливості сплачувати аліменти, у зв'язку з чим заборгованість утворилась з незалежних від нього причин, відповідач не надав та судом їх не здобуто.
Оскільки факт наявності заборгованості зі сплати аліментів за період з 03.12.2015 року по 01.02.2021 року підтверджується належними доказами - розрахунком заборгованості, і відповідачем не спростовано вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів позивачу за вказаний період, суд приходить до висновку, що заборгованість виникла з вини відповідача і вимоги позивача про стягнення пені є обґрунтованими.
Позивачем проведено розрахунок пені за прострочення сплати аліментів, згідно якого загальний розмір пені за прострочення сплати аліментів за період з 03.12.2015 року по 01.02.2021 року, з врахуванням п. 1 ст. 196 Сімейного кодексу України, становить 114506,23 грн.
Проте, суд перевіривши розрахунок пені за несплату аліментів, наданий позивачкою, не приймає його до уваги, оскільки він не відповідає вимогам чинного законодавства, а саме: порядку обрахування пені, наведеному Верховним Судом України у постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 572/1762/15-ц.
З урахування правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 25.04.2018 року по справі № 572/1762/15-ц, загальний розмір пені за прострочення сплати аліментів за розрахунком суду за період з 03.12.2015 року по 01.02.2021 року складає 785622,69 грн. та обраховано виходячи з наданої позивачем довідки про заборгованість по аліментам.
Разом із тим, враховуючи положення ч. 1 ст. 196 СК України, за якими з відповідача може бути стягнута пеня за прострочення сплати аліментів у розмірі не більше 100 відсотків заборгованості, тобто в даному випадку у сумі не більше 114506,23 грн., оскільки відповідно до розрахунку заборгованості по сплаті аліментів Голопристанського відділу державної виконавчої служби у Скадовському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - заборгованість відповідача по сплаті аліментів на утримання дітей складає 114506,23 грн., тому оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, шляхом стягнення з відповідача пені за прострочення сплати аліментів у межах суми заборгованості у розмірі 114506,23 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 263-265, 279-283 ЦПК України, ст.ст. 180, 184, 196 СК України, суд , -
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа: Голопристанський відділ державної виконавчої служби у Скадовському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про стягнення пені за несплаченими аліментами - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 )неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 114506 (сто чотирнадцять тисяч п'ятсот шість) гривень 23 копійок.
Рішення може бути оскаржено до Херсонського апеляційного суду через Голопристанський районний суд протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення складений 09.02.2022 року.
Суддя О. Х. Ширінська