07.02.2022 Справа №607/1856/22
Провадження №2/607/1642/2022
м. Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Кунець Н.Р., при вирішенні питання про прийняття позовної заяви ОСОБА_1 до Білецької об'єднаної територіальної громади, третьої особи Тернопільської районної державної нотаріальної контори про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно, -
02.02.2022 позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача Білецької об'єднаної територіальної громади, третьої особи Тернопільської районної державної нотаріальної контори, в якому просить: встановити факт родинних відносин між фізичними особами, а саме, що ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце смерті Україна, Тернопільська область. Тернопільський район, с. Біла; визнати за ОСОБА_1 право власності на будинок з надвірними будівлями і спорудами за адресою АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце смерті Україна, Тернопільська область, Тернопільський район, с. Біла.
Згідно з частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України ( далі ЦПК України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 1 ст. 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
За умовами ч.3 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Окрім цього, згідно ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
За змістом ч.1, 2, 4 ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Під час вивчення матеріалів позовної заяви встановлено, що вони не відповідають вимогам ст. ст.175, 177 ЦПК України, зокрема:
1. В порушення п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, зміст позовних вимог ( пункт 2 прохальної частини) викладений не чітко, а саме, позивачем не вказано технічних характеристик (площі) будинку з надвірними будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 право власності на який позивач просить за нею визнати.
Водночас, як вбачається з документів долучених до позовної заяви, загальна площа будинку з надвірними будівлями і спорудами за адресою АДРЕСА_1 різниться, зокрема згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 23.12.2010, загальна площа домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_1 зазначена 73,7 кв.м., в той час як згідно технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок виготовленого Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації 03 грудня 2010 року, загальна площа житлового будинку вказана 90,3 м.кв. Відомостей, щодо площі вищезазначеного житлового будинку станом на даний час матеріали позову не містять.
2. Відповідно до п. 3 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Згідно вимог п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна.
Предметом позову з поміж іншого є визнання за позивачкою права власності на будинок з надвірними будівлями і спорудами за адресою АДРЕСА_1 .
Позивачем в позовній заяві вказано ціну позову - 93449,00.
Як вбачається із доданих до позовної заяви документів, вказана ціна позову зазначена, виходячи із вартості майна, зазначеної у технічному паспорті на садибний (індивідуальний) житловий будинок, виготовленому Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації 03 грудня 2010 року.
Разом з тим, беручи до уваги дату виготовлення вказаного технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок, відсутні підстави вважати, що вказана вартість майна є дійсною станом на момент звернення до суду із вказаним позовом.
Відтак в порушення п. 3 ч.3 ст.175 ЦПК України, позивачем не надано належних відомостей щодо дійсної вартості спірного майна станом на момент подання позову та не вказано ціну позову у відповідності до дійсної вартості нерухомого майна.
Для встановлення дійсної вартості спірного майна позивач вправі звернутись до суб'єктів оціночної діяльності або ж використовуючи інформацію друкованих засобів інформації з оголошеннями про продаж аналогічних об'єктів рухомого майна.
3. Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру - встановити факт родинних відносин та одну вимогу майнового характеру - визнати право власності на будинок з надвірними будівлями і спорудами за адресою АДРЕСА_1 .
Позивачем до позовної заяви долучено квитанцію по сплаті судового збору у сумі 1498,60 грн.
Згідно п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, справляється судовий збір в розмірі 1-го відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (992,40 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (12 405 грн.).
Відповідно до вимог п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму працездатних осіб (992,40 грн.).
Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Таким чином, за вимогу встановити факт родинних відносин, яка є вимогою немайнового характеру, позивач мав би сплатити 992,40 гривень судового збору.
Окрім цього, за вимогу майнового характеру про визнання права власності на будинок з надвірними будівлями і спорудами за адресою АДРЕСА_1 , позивач мав би сплатити 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (992,40 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (12 405 грн.).
Відтак за заявлену позивачем позовну вимогу майнового характеру мінімальний судовий збір становить 992,40 грн.
Беручи до уваги суму сплаченого судового збору при поданні цієї позовної заяви (1498,60 грн) вважаю, що позивачем не сплачено судовий збір відповідно до вимог закону. Оскільки позивачем не зазначено ціну позову у відповідності до дійсної вартості нерухомого майна, суд позбавлений можливості визначити суму судового збору, що підлягає сплаті за позовну вимогу майнового характеру.
Окрім того вважаю за необхідне зазначити, що із постанови нотаріуса про відмову у вчинені нотаріальної дії від 18.08.2021, вбачається, що підставою відмови ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 є розбіжність у документах що підтверджують родинні відносини між померлою ОСОБА_2 та особою, яка заявила про право на спадщину ОСОБА_1 . Інших підстав для відмови у вчиненні нотаріальної дії не вказано. Крім того у вказаній постанові нотаріусом встановлено, факт посвідчення 26 липня 2000 року заповіту від імені ОСОБА_2 на ім'я ОСОБА_1 . У постанові нотаріуса не зазначено про відсутність даних у спадковому реєстрі, щодо вказаного заповіту, а відтак і не відмовлено у вчиненні нотаріальної дії з цих підстав. Згідно інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», до матеріалів позову повинна бути додана обґрунтована постанова про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків позовної заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону, позовну заяву слід залишити без руху і надати позивачу строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення вищевказаних недоліків, зокрема:
1.подати позовну заяву у новій редакції у якій викласти обставини, якими позивач обґрунтовує неможливість отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом із зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини; вказати технічні характеристики будинку з надвірними будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 право власності на який позивач просить за нею визнати; зазначити відомості щодо дійсної вартості спірного майна станом на момент подання позову, вказати ціну позову у відповідності до дійсної вартості нерухомого майна.Позовну заяву подати у кількості: для суду та відповідно до наявних учасників справи із долученням до неї належним чином засвідчених копій документів, яким позивач обґрунтовує свої вимоги.
2.доплатити судовий збір відповідно до заявлених вимог майнового та немайнового характеру та подати суду оригінал платіжних документів про сплату судового збору.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Білецької об'єднаної територіальної громади, третьої особи Тернопільської районної державної нотаріальної контори про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно - залишити без руху, надавши позивачу строк десять днів з дня отримання копії ухвали суду, для усунення вказаних недоліків.
У випадку невиконання вимог даної ухвали заява буде вважатись неподаною і підлягатиме поверненню.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
СуддяН. Р. Кунець