Справа №601/175/22
Провадження № 3/601/125/2022
07 лютого 2022 року Суддя Кременецького районного суду Тернопільської області Клим Т.П., розглянувши матеріали, які надійшли з Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 164 КУпАП, -
встановив:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, 13 січня 2022 року в м. Кременець по вул. Дубенська водій ОСОБА_1 керуючи т/з ROVER д.н.з. НОМЕР_1 надав послуги з перевезення пасажирів на таксі без державної реєстрації як субєкт господарювання та без державної ліцензії вказаним видом діяльності, чим порушив п. 24 ч.1 ст. 7 ЗУ про ліцензування видів господарської діяльності.
У судовому засіданні представник Сідоров В.М. просить справу відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення не встановлено систематичності, доказів цьому факту немає в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що провадження в справі підлягає закриттю з наступних підстав.
Завданням судді при розгляді справи про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція ч. 1 ст. 164 КУпАП передбачає відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Із аналізу даної статті вбачається, що об'єктом такого адміністративного порушення є суспільні відносини у сфері державного регулювання господарської діяльності.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Господарського кодексу України (далі ГУ України) господарська діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність; господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва підприємцями.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Пунктом Постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» передбачено, що під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов'язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.
Таким чином, обов'язковими ознаками господарської діяльності є систематичність (не менш ніж три рази протягом одного календарного року) та отримання прибутку, а відтак істотними ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП є, по-перше, факт надання послуг за винагороду та, по-друге, систематичний характер таких дій, що і становить суть господарської діяльності.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення ВАБ № 476281 від 13 січня 2022року, ОСОБА_1 вів підприємницьку діяльність без державної реєстрації суб'єкта господарювання, а саме здійснював перевезення пасажирів транспортним засобом, не маючи ліцензії на право перевезення.
До матеріалів справи працівником поліції долучено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 476281 від 13 січня 2022року, в якому викладено суть правопорушення та за змістом якого ОСОБА_2 надав пояснення; відеозапис.
Однак, в матеріалах справи, окрім вказаних вище документів, відсутні будь-які докази, що підтверджують факт зайняття ОСОБА_1 господарською діяльністю з перевезення пасажирів, отримання ним доходу від такої діяльності та винність його у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення.
Слід звернути увагу, що навіть у випадку визнання одноразового перевезення ОСОБА_1 пасажирів на автомобілі за плату, такі його дії не можуть бути кваліфіковані як зайняття господарською діяльністю, бо такі дії мають носити систематичний характер, оскільки підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України) і особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення, повинна довести наявність всіх цих випадків, та їх систематичність.
Отже, будь-яких належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 систематично здійснює господарську діяльність, що є однією з основних ознак господарської діяльності, та яка потребує одержання ліцензії на провадження даного виду господарської діяльності, що було зафіксовано та відбувалось систематично, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП до протоколу про адміністративне правопорушення не додано.
Частиною 2 статті 251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» від 09.06.2011 р., заява №16347/02 та Малофєєва проти Росії» від 30.05.2013 р., заява №36673/04).
Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За вказаних обставин судом встановлено, що докази вини ОСОБА_1 у вчинені ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, а саме провадження господарської діяльності без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, в матеріалах справи відсутні, а тому в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи наведене, вважаю, що по справі немає належних доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, а тому, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
На підставі наведеного та керуючись п. 1 ст.247, ст.ст.280, 283-285, 289 КУпАП, суддя
постановив:
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 164 КУпАП закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення через Кременецький районний суд Тернопільської області.
Суддя: