Справа № 598/1995/21
провадження № 1-кп/598/60/2022
іменем України
"09" лютого 2022 р. Збаразький районний суд
Тернопільської області в складі :
головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , сторін кримінального провадження: прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , потерпілого ОСОБА_6 та обвинуваченої ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Збаражі Тернопільської області кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021216090000135 від 04 вересня 2021 року по обвинуваченню
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Кременець Тернопільської області, зареєстрованої АДРЕСА_1 , мешканки АДРЕСА_2 , та АДРЕСА_3 , громадянки України, з середньою освітою, неодруженої, не працюючої, раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,
встановив:
31 липня 2021 року приблизно о 14 годині 00 хвилин ОСОБА_7 , перебуваючи у лісопосадці, що поблизу вул.Данила Галицького у м.Збаражі Тернопільського району Тернопільської області переконавшись, що за нею ніхто не спостерігає та її дії не будуть помічені сторонніми особами, усвідомлюючи їх протиправність та настання суспільно-небезпечних наслідків, шляхом вільного доступу, діючи з корисливим мотивом та метою, умисно, таємно, викрала мобільний телефон торгової марки «Ulefone» моделі Armor X2 з об'ємом пам'яті 2/16 GB, який належить ОСОБА_6 .. В подальшому ОСОБА_7 отримала реальну можливість розпоряджатись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинила ОСОБА_6 майнову шкоду на загальну суму 2659,30 грн.
Суд приходить до висновку, що ОСОБА_7 є винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
З реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що 27 жовтня 2021 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України.
28 жовтня 2021 року між підозрюваною ОСОБА_7 та потерпілим ОСОБА_6 , у даному кримінальному провадженні на підставі ст.ст.468, 469, 471 КПК України укладено угоду про примирення, за змістом якої обвинувачена ОСОБА_7 ознайомлена і їй зрозумілий, зобов'язується беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України. Потерпілий ОСОБА_6 до обвинуваченої ОСОБА_7 ніяких претензій, в тому числі матеріального і морального характеру, не має. Сторони узгодили, що покарання обвинуваченій ОСОБА_7 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, призначається у виді 100 годин громадських робіт.
Заслухавши сторони кримінального провадження, перевіривши угоду на відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України та закону, суд приходить до висновку, що угода може бути затверджена з таких мотивів.
Відповідно до положень ч.ч.1, 3 ст.469 КПК України угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді). Угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Частиною 5 ст.469 КПК України передбачено, що укладення угоди про примирення може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Судом встановлено, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.185 КК України у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 відповідно до ч.2 ст.12 КК України є кримінальним проступком, правову кваліфікацію кримінального правопорушення органами досудового розслідування здійснено правильно, угоду про примирення укладено після повідомлення ОСОБА_7 про підозру, узгоджене сторонами покарання у виді громадських робіт передбачене санкцією ч.1 ст.185 КК України, зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст.471 КПК України та її умови не суперечать іншим вимогам закону, не порушують права, свободи чи інтереси сторін, інших осіб.
Також судом з'ясовано, що обвинувачена ОСОБА_7 цілком розуміє права, визначені ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якої вона визнає себе винуватою та вид покарання.
Обґрунтованих і достатніх підстав вважати, що укладення угоди між сторонами не було добровільним, тобто є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, а також, що обвинувачена не має можливості виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, судом встановлено не було, що не заперечували у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 і обвинувачена ОСОБА_7 ..
Умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.
З огляду на вказане суд приходить до висновку про наявність в даному випадку передбачених законом підстав для затвердження угоди і призначення узгодженого сторонами покарання.
Судові витрати за проведену по справі технічну експертизу в сумі 858,10 грн., які підтверджуються довідкою вартості проведеної експертизи, підлягають стягненню з ОСОБА_7 ..
Питання про речові докази вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України, а саме: мобільний телефон торгової марки «Ulefone Armor X2», з об'ємом пам'яті 2/16 GB підлягає поверненню потерпілому, як власнику.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.94, 100, 369-371, 373-374, 394, 471, 473-475 КПК України, суд,-
засудив:
Затвердити угоду про примирення, укладену 28 жовтня 2021 року між потерпілим ОСОБА_6 та підозрюваною ОСОБА_7 у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021216090000135 від 04 вересня 2021 року.
Визнати винуватою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України призначивши їй узгоджене сторонами покарання у виді 100 (ста) годин громадських робіт.
Стягнути з ОСОБА_7 в користь держави 858,10 грн (вісімсот п'ятдесят вісім гривень десять копійок) вартості проведеної у даній справі товарознавчої експертизи №СЕ-19/120-21/9671-ТВ від 19.10.2021.
Речові докази по справі, а саме: мобільний телефон торгової марки «Ulefone Armor X2», з об'ємом пам'яті 2/16 GB, - повернути за належністю ОСОБА_6 як власнику.
На даний вирок може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду через Збаразький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч.3 ст.394 КПК України.
Даний вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Даний повний вирок суду складений, підписаний і проголошений суддею 09 лютого 2022 року.
Суддя ОСОБА_8