"08" лютого 2022 р. Справа № 596/1095/21
Провадження № 3/596/81/2022
Суддя Гусятинського районного суду Тернопільської області Лисюк І.О., за участю: секретаря судового засідання Федорів О.П., захисника адвоката Чернецького В.І., потерпілого ОСОБА_1 , представника потерпілого адвоката Печінки П.В.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Як вбачається із змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №498608, водій ОСОБА_2 , 23 липня 2021 року о 12 год. 45 хв. в м. Копичинці, вул. Гусятинська, керуючи автомобілем ВАЗ 21114 д.н.з. НОМЕР_1 , перед початком руху та зміною напрямку руху, не переконалася, що це буде безпечним і не створить перешкод та перед поворотом ліворуч, чим порушила вимоги п.10.1, 9.2 ПДР, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.
Від захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 адвокат Чернецький В.І. через канцелярію суду подав клопотання, просить провадження в справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні захисник адвокат Чернецький В.І. підтримав клопотання про закриття провадження в справі, посилаючись на те, що викладена в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №498608 від 23.07.2021 фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, а тому протокол не може бути належним та допустимим доказом винуватості ОСОБА_2 за ст.124 КУпАП. Суд позбавлений можливості змінити фабулу адміністративного правопорушення, тому справа підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення.
Потерпілий ОСОБА_1 , представник потерпілого адвокат Печінка П.В. заперечували щодо закриття провадження з наведених підстав, посилаючись на те, що в справі є достатньо доказів, що підтверджують винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Дослідивши матеріали по справі про адміністративне правопорушення, приходжу до наступного.
Згідно із статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11 червня 2004 року № 11, суддя згідно зі ст.245 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно й об'єктивно з'ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю необхідним справу провадженням закрити, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, з наступних підстав.
Як слідує із змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР № 498608, водій ОСОБА_2 , 23 липня 2021 року о 12 год. 45 хв. в м. Копичинці, вул. Гусятинська, керуючи автомобілем ВАЗ 21114 д.н.з. НОМЕР_1 , перед початком руху та зміною напрямку руху, не переконалася, що це буде безпечним і не створить перешкод та перед поворотом ліворуч, чим порушила вимоги п.10.1, 9.2 ПДР, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
Згідно диспозиції ст. 124 КУпАП, відповідальність за зазначеною статтею настає у випадку, порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до вимог п. 9.2 ПДР України, водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: a)перед початком руху і зупинкою; б) перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
П. 10.1 ПДР України зазначено, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Так, згідно роз'яснень, що містяться в п.26 Постанови Пленуму ВСУ від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП, може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення Правил дорожнього руху.
Як встановлено, у протоколі про адміністративне правопорушення не розкрито суті порушення, не зазначено самого факту зіткнення транспортних засобів, іншого учасника руху, пошкодження транспортних засобів, відсутні дані про можливі завдані матеріальні збитки, що вимагає диспозиція ст.124 КУпАП. Тому зазначений протокол про адміністративне правопорушення не може бути належним та допустимим доказом винуватості ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП.
На зазначені обставини суд звертав увагу в постановах від 28 вересня 2021 року, та повторно в постанові від 25 жовтня 2021 року, згідно яких матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за 124 КУпАП повернуто до Чортківського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Тернопільській області для належного дооформлення.
Як вбачається з матеріалів справи, постанови суду Чортківським РВП ГУНП в Тернопільській області не виконані та не надано інформації про причини, що перешкодили їх виконанню.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення як документ, що засвідчує факт неправомірних дій та є одним з основних джерел доказів, складається за встановленою формою і має містити дані, необхідні для вирішення адміністративної справи.
Ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку».
Стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02).
Виходячи з практики застосування Європейським судом ст. 6 Конвенції, у випадку, якщо передбачені санкції є достатньо суворими, то скоєне правопорушення має природу кримінального злочину, а отже, його судовий розгляд має відповідати принципу справедливості відповідно до статті 6 Конвенції.
Слід зауважити, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Лучанінова проти України" від 09.06.2011 р., заява N 16347/02 та Малофєєва проти Росії" від 30.05.2013 р., заява N 36673/04).
Як встановлено, викладена в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №498608 від 23.07.2021 року фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення.
Враховуючи, те, що протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №498608 від 23.07.2021 року є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення, недотримання при його складанні вимог ст. 256 КУпАП, відсутність у суду можливості змінювати фабулу адміністративного правопорушення, викладену в протоколі, тому він не може бути належним та допустимим доказом винуватості ОСОБА_2 за ст.124 КУпАП.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. (Постанова ВС/КАС від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а, Постанова ВС/КАС від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а).
Згідно з п.1 ч.1ст.247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, оскільки подію та склад правопорушення можуть підтвердити чи спростувати лише належні та допустимі докази.
З наведених вище мотивів та, враховуючи правове значення протоколу про адміністративне правопорушення, який не тільки визначає суть адміністративного правопорушення, поставленого особі у провину, а також є доказом в справі про адміністративне правопорушення відповідно дост. 251 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_2 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 7, 124, 245, 247, 251, 252, 280, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Закрити провадження в справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Тернопільського апеляційного суду через Гусятинський районний суд Тернопільської області.
Суддя Ірина ЛИСЮК