Справа№591/4472/21
Провадження №2-а/592/3/22
27 січня 2022 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:
головуючого: судді Бичкова І. Г. ,
за участю секретаря судового засідання: Алфімової І. В. ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Ковпаківського районного суду м. Суми адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу № 2 роти № 4 батальйону управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Ворона Пилипа Євгеновича, управління патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, свої вимоги обґрунтовує тим, що інспектором УПП в Сумській області Вороною П.Є. було винесено відносно нього постанову серії ЕАН № 4368751 від 18.06.2021 р. за нібито вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та наклав адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн. Вважає зазначену постанову незаконною та просить її скасувати. З оскаржуваної постанови вбачається, що 18.06.2021 р. о 15 год. 12 хв. у м. Суми, по вул. Роменська, поблизу буд. 97А, він керуючи транспортним засобом BMW 320 XI, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в населеному пункті позначеному дорожнім знаком 5.45 «Початок населеного пункту» рухався зі швидкістю 97 км/год., що на 47 км/год. перевищує допустиму швидкість, чим порушив вимоги п. 12.4 Правил дорожнього руху. Під час спілкування з інспектором він неодноразово заявляв клопотання про дослідження доказів та дотримання процедури розгляду справи інспектором на місці зупинки, однак інспектор проігнорував його вимогу, не дослідив жодного доказу в його присутності, не роз'яснив його права та обов'язки. Крім того, інспектор фіксував швидкість руху його автомобіля приладом LTI 20/20 TruCAM II, який не дозволений до використання органами Національної поліції. Просить суд: скасувати постанову серії ЕАН № 4368751 від 18.06.2021 р.; стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у сумі 454 грн.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився. Від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Лук'яненка О.В. надійшла заява про розгляд справи без його участі, позов підтримав, просив задовольнити.
Відповідач інспектор взводу № 2 роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції Ворона П.Є. у судове засідання не з'явився.
Представник Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції у судове засідання не з'явився, надали відзив на позов, проти задоволення позову заперечували з викладених підстав у відзиві.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ здійснюється на засадах змагальності сторін, а згідно ч.1 ст.77 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Судом було встановлено, що 18.06.2021 р. відповідачем інспектором взводу № 2 роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції Вороною П.Є. було винесено відносно ОСОБА_1 постанову серії ЕАН № 4368751 від 18.06.2021 р., якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та на позивача ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 340 КУпАП, що підтверджується копією відповідної постанови.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).
Положеннями пунктів 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Вимогами частини першої статті 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність водіїв транспортних засобів, за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 2, ч. 3 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності серія ЕАН № 4368751 від 18.06.2021 р. за ч. 1 ст. 122 КУпАП не містить повної інформації про населений пункт, в якому було виявлено адміністративне правопорушення, а саме вулицю населеного пункту, або будь-які орієнтири, не зафіксовано зона дії знаків 5.45, 5.47, або 5.46, 5.48 Правил дорожнього руху на ділянці дороги, де виявлено правопорушення, або інших дорожніх знаків, що встановлюють швидкість руху в населеному пункті та зони їх дії в кілометровій відмітці зазначеної автодороги.
Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ здійснюється на засадах змагальності сторін, а згідно ч.1 ст.77 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення зазначено наявний в матеріалах адміністративної справи відеозапис з нагрудної камери патрульного поліцейського.
Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» (далі Закону) передбачено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото - і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото - і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Тобто, положення Закону надають право поліції використовувати інформацію відеозапису в якості речового доказу наявності або відсутності факту правопорушення.
Суд звертає увагу на те, що наданий інспектором поліції до суду відеозапис не відображає відомостей про вчинення правопорушення, а лише містить процесуальну послідовність винесення оскаржуваної постанови.
Крім того, інспектором була порушена процедура розгляду справи про адміністративне правопорушення, а саме не були роз'яснені позивачу його процесуальні права, не надано можливості скористатися юридичною допомогою.
В оскаржуваній постанові також відсутні докази місцезнаходження дорожнього знаку «5.45»«населений пункт» та зони його дії в кілометровій відмітці вказаної автодороги, що позбавляє суд можливості встановити фактичні обставини щодо вчинення правопорушення.
Таким чином, посилання інспектора в оскаржуваній постанові на докази, щодо фактичної зони дії дорожнього знаку «5.45» «населений пункт» в кілометровій відмітці вказаної автодороги є ключовим для вирішення питання щодо порушення швидкісного режиму руху транспортного засобу, визначеного п. 12.4 ПДР України більш ніж на 20 км/год.
Статтею 40 Закону передбачено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото - і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото - і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання Правил дорожнього руху.
Статтею 40 Закону при проведенні фіксації швидкості певного транспортного засобу автоматична фото - і відеотехніку повинна бути розміщена в порядку визначеному вказаною нормою Закону (стаціонарно вмонтованим способом), натомість ручне розміщення засобів автоматичної фото - і відеотехніки для вимірювання та фіксації швидкості суперечить приписам ст. 40 названого Закону.
Тобто, законодавчо не визначено іншого способу та порядку використання лазерних вимірювачів TruCam працівниками патрульної поліції ніж розміщення виключно в порядку ст. 40 Закону.
Інспектор взводу № 2 роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції Ворона П.Є. діяв всупереч ст. 40 Закону, оскільки використовував лазерний вимірювач швидкості TruCam у ручному розміщенні.
Відповідно до Правил дорожнього руху знак 5.70 «Фото, відеофіксування порушень Правил дорожнього руху", інформує про можливість здійснення контролю за порушеннями Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та (або) технічних засобів.
Натомість, оскаржувана постанова не містить інформації стосовно доказу, яким підтверджувались обставини стосовно розміщення на вказаному відрізку дороги дорожнього знаку «5.70» лише за наявності якого можливе монтування/розміщення автоматичної фототехніки і відеотехніки щодо фіксації обставин порушення правил дорожнього руху в тому числі і швидкісного режиму.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Таким чином, суд погоджується з доводами позивача щодо безпідставності притягнення його до адміністративної відповідальності.
Враховуючи вищевикладене, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Матеріали вказаної адміністративної справи не містять належних доказів для притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 122 КУпАП з урахуванням вищевикладених обставин.
Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Тобто нормами чинного законодавства не передбачено при розгляді справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визнання дій незаконними та протиправними, а тому в цій частині позову необхідно відмовити.
Відповідно до ст. 139 КАС України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 454 грн. 00 коп.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 243, 251 КАС України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора взводу № 2 роти № 4 батальйону управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Ворона Пилипа Євгеновича, управління патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, задовольнити частково.
Скасувати рішення суб'єкта владних повноважень - постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАН № 4368751 від 18.06.2021 року, винесену інспектором взводу № 2 роти № 4 батальйону управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Ворона Пилипом Євгеновичем, і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути з Департаменту патрульної поліції, його місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, ідентифікаційний код юридичної особи: 40108646, за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір в розмірі 454,00 грн. .
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених КАС України.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 2 ст. 299 КАС України.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.Г. Бичков