Справа № 573/147/22
Номер провадження 1-кп/573/45/22
08 лютого 2022 року м. Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля кримінальне провадження по обвинуваченню:
ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця Сумської області, Білопільського району, с. Рогізне, мешканця АДРЕСА_1 , з базовою середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, у лікаря нарколога, психіатра на обліку не перебуває, згідно зі ст. 89 КК України раніше несудимого,
за ч. 2 ст. 125 КК України,
18 січня 2022 року близько 17 години ОСОБА_4 прийшов до своєї матері ОСОБА_5 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Перебуваючи в будинку за вказаною вище адресою між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 виникла словесна сварка, під час якої на ґрунті неприязних відносин в останнього виник злочинний умисел, направлений на завдання тілесних ушкоджень матері.
Близько 23 години, що б уникнути подальшого конфлікту, ОСОБА_5 вийшла з будинку на подвір'я, а ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, наздогнав мати та силою затягнув до будинку. У той момент, коли ОСОБА_5 підіймалася на ґанок, ОСОБА_4 схопив дерев'яну колодку та наніс їй один удар по лівій гомілці. У подальшому, перебуваючи в кімнаті, де знаходиться пічне опалення, ОСОБА_4 схопив мати і штовхнув, у результаті чого вона впала на спину. У цей час ОСОБА_4 , стоячи з правого боку від матері, наніс їй один удар лівою ногою в область лобу в ділянку між бровами та один удар в область правої скроні. Коли ОСОБА_5 почала підводитися та перебувала в положенні напівлежачи, ОСОБА_4 підійшов до пічки, з якої взяв розжарену дерев'яну колодку та приклав її спочатку до правої щоки матері, а коли остання відвернула обличчя - до лівої щоки. Не зупиняючись на скоєному, тримаючи в правій руці розжарену дерев'яну колодку, ОСОБА_4 наніс ОСОБА_5 три удари в область тім'яної частини голови зліва. Після чого ОСОБА_4 взяв залізну кочергу та наніс нею по одному удару по передній поверхні лівого стегна та по поверхні правого стегна.
У результаті протиправних дій ОСОБА_4 . ОСОБА_5 були спричинені тілесні ушкодження: поверхневі рани в лобній ділянці та в лівій тім'яній ділянці, осаднення в правій і лівій тім'яних ділянках, опікові поверхні в правій та лівій щічних ділянках, синці в ділянці лівої гомілки, лівого і правого стегон.
Відповідно до висновку експертизи ушкодження у вигляді осаднень, синців поверхневих ран за ступенем тяжкості оцінюються як легкі; ушкодження у вигляді опікових поверхонь за ступенем тяжкості оцінюються як легкі, що спричинили короткочасний розлад здоров'я більше 6, але не більше 21 дня.
Виконуючи вказані дії, ОСОБА_4 розумів їх суспільну небезпечність, усвідомлював можливість настання суспільно-небезпечних наслідків від цих дій та бажав їх настання.
Допитаний у судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_4 свою вину визнав повністю та дав покази, які відповідають обставинам, викладеним в обвинувальному акті. Зокрема, показав, що ввечері 18 січня 2022 року, точної години не пам'ятає, він прийшов до своєї матері ОСОБА_5 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Близько 22 години між ними виникла сварка, під час якої мати хотіла вийти з будинку, а він наздогнав її та почав затягувати назад. Коли ОСОБА_5 підіймалася на ґанок, він схопив дерев'яну палку та наніс їй один удар по нозі. Коли вони зайшли в кімнату, він штовхнув мати, через що вона впала на спину, а він двічі вдарив її по голові. Коли ОСОБА_5 почала підводитися, він підійшов до пічки, взяв розжарену дерев'яну колодку та приклав її спочатку до однієї щоки матері, а потім до іншої. Крім того, дерев'яною колодкою він наніс матері три удари в область голови. Потім він взяв кочергу та наніс нею по одному удару по лівій і правій нозі.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
При цьому встановлено, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, а тому в суду немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій.
Також судом учасникам судового провадження роз'яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останнього, дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку при обставинах, викладених в обвинувальному акті та вироку суду, доведена повністю.
За таких обставин, суд дії ОСОБА_4 кваліфікує за ч. 2 ст. 125 КК України, оскільки він вчинив умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
При призначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, від якого тяжких наслідків не настало, особу обвинуваченого, який негативно характеризується за місцем проживання, ніде не працює, у зв'язку з чим має скрутне матеріальне становище. Обставина, що пом'якшує покарання - активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, бо він правдиво повідомив про обставини його вчинення. Обставина, що обтяжує покарання - вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.
Прокурор просила визнати обставиною, що пом'якшує покарання, щире каяття. Але суд не може визнати вказану обставину такою, що пом'якшує покарання, оскільки розкаяння передбачає, крім визнання особою факту скоєння злочинних дій, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини в скоєному кримінальному правопорушенні, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинне виражатись у визнанні негативних наслідків кримінального правопорушення для потерпілої особи, намаганні відшкодувати завдані кримінальним правопорушенням збитки, бажанні виправити наслідки скоєного. Факт щирого каяття особи в скоєнні кримінального правопорушення повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження. Однак у матеріалах кримінальної справи стосовно ОСОБА_4 відсутні дані на підтвердження того, що останній намагався будь-яким чином допомогти потерпілій оговтатися від пережитого, компенсував перенесені страждання чи полегшив душевний біль. Як визнав обвинувачений у судовому засіданні, він досі, навіть, не попросив пробачення в потерпілої, хоча не був позбавлений можливості це зробити.
Тому суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
З урахуванням наведених вище всіх обставин і того, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, а також другорядну роль кари як мети покарання, суд дійшов висновку, що необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, буде покарання у виді громадських робіт, оскільки менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення останнього та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не застосовувався.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, і призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 240 (двісті сорок) годин.
На вирок може бути подана апеляція до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя -