Справа № 485/1284/21
Провадження №2/485/8/22
Рішення
іменем України
10 лютого 2022 року м.Снігурівка
Снігурівський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого - судді Соловйова О.В.,
секретар судового засідання Забаровської С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Снігурівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом адвоката Ковальчук Ірини Миколаївни, яка діє від імені ОСОБА_1 , до Снігурівської міської ради про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки (паю) в порядку спадкування,
встановив:
У вересні 2021 року позивачка через свого представника - адвоката Ковальчук І.М. звернулася до суду із позовом до Дар'ївської сільської ради Білозерського району Херсонської області про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки (паю) в порядку спадкування, в якому послалася на таке.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 - батько ОСОБА_1 . За життя, рішенням Нововасилівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області від 21 січня 2001 року за № 8, ОСОБА_2 було затверджено технічну документацію по передачі в натурі земельної частки (паю) в приватну власність, приватизацію якої за життя він розпочав, але не встиг завершити та отримати необхідні документи, що посвідчують право власності на вище вказану земельну частку (пай). На момент смерті батька ОСОБА_1 проживала та була зареєстрована за іншою адресою та у відведений шестимісячний термін до нотаріальної контори не звернулася, судом їй було відмовлено у визначенні додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, таким чином спадщину вона не прийняла.
Посилаючись на те, що ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за законом після смерті батька, просить визнати за нею право на завершення приватизації та одержання правовстановлюючого документу на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель колективної власності КСП «Інгулець» в межах території Нововасилівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області.
Ухвалою суду від 16 листопада 2021 року Дар'ївську сільську раду Білозерського району Херсонської області замінено на належного відповідача Снігурівську міську раду Миколаївської області.
У судове засідання сторони не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно.
Від позивача ОСОБА_3 надійшла заява про слухання справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала, з викладених у позові підстав, просила про його задоволення.
Представник відповідача Снігурівської міської ради Мацюта Л. С. у судове засідання не з'явилася, просила справу розглядати у її відсутність, позовні вимоги не визнала, пославшись на те, що спадкодавець ОСОБА_2 за життя скористався своїм правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та отримав державний акт на право приватної власності на земельну ділянки серії ІV-МК № 036013, виданого 12 лютого 2001 року Нововасилівською сільською Радою народних депутатів на підставі рішення № 8 від 31 січня 2001 року та зареєстрованого у Книзі реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за № 923.
На підставі ч. 3 ст. 211 ЦПК України суд розглядає справу на підставі наявних доказів.
У зв"язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснено без фіксування судового процесу.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.
Статтями 15,16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, визнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Одним із способів захисту прав, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Кірове Бериславського району Херсонської області помер ОСОБА_2 , що підтверджується даними свідоцтва про смерть, виданого за актовим записом №2, що вчинений 03 березня 2007 року, місце реєстрації смерті: Кіровська сільська рада Бериславського району Херсонської області (а.с.9).
Факт родинних відносин ОСОБА_1 з померлим підтверджується свідоцтвом про її народження серії НОМЕР_1 , виданого повторно Відділом реєстрації актів цивільного стану Бериславського районного управління юстиції Херсонської області 20 жовтня 2009 року, актовий запис №7 від 11 лютого 1969 року, де в графі батько зазначений " ОСОБА_2 "(а.с.10). На підтвердження зміни прізвища надано копію довідки Відділу ЗАГСУ від 25 вересня 1998 року № 272 про реєстрацію шлюбу з гр. ОСОБА_4 , який розірвано про що свідчить копія свідоцтва про розірвання шлюбу, серії НОМЕР_2 , виданого 18 серпня 1998 року за актовим записом №321 (а.с.11) та копію свідоцтва про одруження з чоловіком ОСОБА_5 , серії НОМЕР_3 , виданого 28 серпня 1998 року за актовим записом № 607 від 28 серпня 1998 року (а.с.12).
В 2000 році сільським головою Нововасилівської сільської ради Федоровим С.М. погоджено акт про передачу та прийом земельної частки (паю) в натурі та передачу межових знаків під охорону та зберігання, власнику сертифіката МК № 0165029 ОСОБА_2 , що мешкав в с. Кірове Бериславського району Херсонської області, здійсненого на підставі рішення загальних зборів протокол №1 від 06 лютого 1998 року та згідно з розпорядженням №149-р від 25 серпня 1998 року Снігурівської районної державної адміністрації про погодження земель колективної власності на земельні частки (паї). Вказаним актом передано власнику сертифіката земельної частки (пая) ОСОБА_2 земельну ділянку в натурі в розмірі 9,32 га ріллі богарної. Межі земельної ділянки закріплено межовими знаками довгострокового зберігання, які передано під охорону власнику земельної ділянки. Зовнішні межі погоджено суміжними власниками землі та землекористувачами (а.с.17).
На підставі рішення 14-ї сесії 23-го скликання Нововасилівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області від 31 січня 2001 року № 8, ОСОБА_2 затверджено технічну документацію по передачі в натурі земельної частки (паю) в приватну власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розроблена земельно-кадастровим бюро при Снігурівському відділі земельних ресурсів в 2000 році з кадастровим номером 4825782700, загальною площею 9,32 га, грошова оцінка земельної частки (паю) складає 24556,71 грн (а.с. 15, 16, 18).
Згідно довідки виконкому Лиманецької сільської ради Бериславського району Херсонської області від 16 жовтня 2018 року за № 2095, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , був зареєстрований та проживав за адресою АДРЕСА_1 . Разом з ним на момент смерті та протягом шести місяців після смерті за вказаною адресою ніхто не був зареєстрований та не проживав (а.с. 13).
З інформації завідувача Бериславської державної нотаріальної контори Херсонської області Третьякової О.М. вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилась за відсутності спадкоємців (а.с.33).
Рішенням Снігурівського районного суду Миколаївської області від 22 червня 2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовлено за відсутності поважності причин такого пропуску (а.с.20-22).
Відповідно до положень ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті.
Згідно з ч. 1 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі і на земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством порядку.
У Перехідних положеннях Земельного Кодексу України визначено, що у разі коли спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно до ст. 125 Земельного кодексу України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено у завершені процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання права на завершення приватизації та одержання державного акту про право власності на землю на ім'я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.
Відповідно до правової позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування", якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім'я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку. Згідно п. 3.5 правової позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" визначено, що правильною є практика судів, які у випадку не завершення процедури приватизації земельної ділянки яку розпочав за життя спадкодавець, та не встиг закінчити, визнають за спадкоємцем таке право.
Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
В постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 р. "Про судову практику у справах про спадкування" вказано, що спадкоємець є таким, що спадщину не прийняв, якщо свідомо, за відсутності будь-яких перешкод своєчасно не вчиняв дії з прийняття спадщини протягом шести місяців з моменту її відкриття.
Відповідно до ст. 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Таким чином, як встановлено, ОСОБА_1 на день смерті спадкодавця була зареєстрована та проживала за іншою адресою, заяву про прийняття спадщини протягом шестимісячного строку до нотаріальної контори не подала, рішенням суду останній відмовлено у визначенні додаткового строку для прийняття спадщини, тому вона вважається такою що спадщину у встановленому законом порядку не прийняла.
Окрім того, суд звертає увагу на те, що предметом спору у цій справі є визнання права на завершення приватизації земельної ділянки у порядку спадкування, приватизація якої була розпочата, проте не завершена за життя спадкодавця.
Позивачка порушує питання про визнання майного права на завершення приватизації земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 9,32 га в межх згідно з планом на території Нововасилівської сільської ради після смерті батька ОСОБА_2 .
Як встановлено судом під час розгляду справи і це вбачається з наданого відповідачем державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-МК № 036013, виданого 12 лютого 2001 року Нововасилівською сільською Радою народних депутатів на підставі рішення № 8 від 31 січня 2001 року та зареєстрованого у Книзі реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за № 923, спадкодавець ОСОБА_2 набув за життя право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 9,32 га в межах згідно з планом на території Нововасилівської сільської ради. Вказане підтверджено і витягом з Книги реєстрації державних актів на право приватної власності на землю, де за № 923 значиться власником земельної ділянки ОСОБА_2 , який під особистий підпис отримав правовстановлюючий документ.
Таким чином, спадкодавець ОСОБА_2 завершив процедуру приватизації земельної ділянки та набув права власності на нерухоме майно згідно зі ст. 125 ЗК України, отримавши за життя державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, а тому визнання за позивачкою права на закінчення приватизації після смерті батьтка ОСОБА_2 є безпідставним, оскільки це право ним уже було використане, що в свою чергу свідчить про відсутність предмету спору в даній цивільній справі.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З урахуванням викладеного вище, підстав для визнання за ОСОБА_1 права на завершення приватизації та одержання правовстановлюючого документу на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель колективної власності КСП «Інгулець» в межах території Нововасилівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області у порядку спадкування після смерті її батька ОСОБА_2 судом не встановлено, а тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
За відмови у задоволенні позовних вимог, понесені позивачкою судові витрати залишаються покладеними на неї ж.
Керуючись ст. ст. 4, 13, 81, 263-265, 141, 268 ЦПК України, суд
ухвалив:
В задоволенні позову адвоката Ковальчук Ірини Миколаївни, яка діє від імені ОСОБА_1 , до Снігурівської міської ради про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки (паю) в порядку спадкування - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного тексту рішення 10.02.2022.
Суддя О.В. Соловйов