Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"06" липня 2007 р. Справа № 47/285-07
вх. № 6603/5-47
Суддя господарського суду Усатий В.О.
при секретарі судового засідання Мазуренко А.О.
за участю представників сторін:
позивача - Ткаченко О.А. за довіреністю б/н від 14.06.2007р. відповідача - Ципін О.З., дов. № 711 від 04.07.2007 р.
розглянувши справу за позовом ЗАТ "Інфузія", м. Київ
до ПП "Кардіо Фарм", м. Харків
про стягнення 256262,96 грн.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 256262,96грн., яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов"язань за договором купівлі-продажу №0123/06-01-Д від 23.01.2006р.
Позивач у позовній заяві заявив клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача у межах позовних вимог, в задоволенні якого судом було відмовлено з підстав ненадання позивачем доказів того, що невжиття таких заходів може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.
13.06.2007 р. позивач через канцелярію господарського суду надав зміни до позовної заяви, в якій він просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу у розмірі 250358,99 грн., які були прийняті судом в судовому засіданні 18.06.2007 р. в порядку ст. 22 ГПК України.
Відповідач в судове засідання 18.06.2007 р. не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав, у зв"язку з чим розгляд справи було відкладено на 26.06.2007 р.
В судове засідання 26.06.2007 р. позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив суд стягнути з відповідача на користь позивача 176857,32грн. основної заборгованості, 29933,68 грн. пені, 32480,50 грн. інфляційних та 8855,49 грн. 3% річних, яка була прийнята судом в порядку ст.22 ГПК України.
Відповідач в судове засідання знов не з'явився, відзиву на позовну заяву та витребувані судом документи не представив.
Враховуючи необхідність витребування у сторін додаткових документів, розгляд справи був відкладений на 04.07.2007 р.
27.06.2007 р. ухвалою заступника голови господарського суду Харківської області у зв"язку з щорічною відпусткою судді Светлічного Ю.В., справу до розгляду передано судді Усатому В.О.
В судове засідання 04.07.2007 р. відповідач з"явився, проти позову заперечував повністю, проте відзиву на позовну заяву не надав та просив суд відкласти розгляд справи для надання можливості підготовки відзиву та надання документів в підтвердження своїх заперечень.
Усне клопотання відповідача судом було задоволено та в судовому засіданні 04.07.2007 р. оголошувалося перерву до 05.07.2007 р. для необхідності надання відповідачем витребуваних документів.
В судове засідання 05.06.2007 р. відповідач надав суду акт звірки між сторонами станом на 01.12.2006 р., який на його думку підтверджує відсутність заборгованості перед позивачем.
Представик позивача пояснив, що цей акт відноситься до іншого договору, який не стосується суті спору.
В даному судовому засіданні оголошувалося перерву до 06.07.2007 р. для необхідності надання сторонами додаткових доказів.
Після перерви в судове засідання 06.07.2007 р. позивач надав відзив на заперечення відповідача, в якому пояснив про існування договору №3, укладеного між позивачем та відповідачем, за яким заборгованість між сторонами відсутня, в підтвердження чого представив належні докази, в тому числі акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.12.2006 р., на який посилається відповідач в якості доказу відсутності заборгованості перед позивачем за договом купівлі-продажу № 0123/06-01-Д від 23.01.2006 р.
Відповідач в даному судовому засіданні наполягав на відсутності заборгованості, посилаючись на вищезазначений акт звірки, однак інших доказів не представив.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.
23.01.2006 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу № 0123/06-01-Д (далі - Договір), відповідно умов якого позивач зобов'язувався передати у власність відповідачу товари медичного призначення, в кількості, асортименті та ціні зазначеній у накладних, сертифікатах та інших відвантажувальних документах, а відповідач зобов'язувався прийняти їх та оплатити їх вартість на умовах передбачених цим Договором.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої договірні зобов'язання виконав у повному обсязі, передав відповідачу товари медичного призначення на загальну суму 350309,60 грн., а відповідач отримав зазначений товар, що підтверджується видатковими накладними ЦФ-0000020 від 26.01.2006р.; ДТ- 0000075 від 11.04.2006р., ДТ-0000086 від 20.04.2006р., ВП-0000122 від 15.05.2006р., ВП-0000123 від 15.05.2006р., ДТ-0000105 від 15.05.2006р. та довіреностями на отримання. Однак відповідач оплату за отриманий товар здійснював з порушенням строків, що підтверджується виписками банку.
Таким чином, станом на 25.01.2007 р. заборгованість відповідача перед позивачем складала 199985,32 грн., про що 25.01.2007 р. між сторонами була укладена додаткова угода №1 до Договору, відповідно до п.2 якої відповідач зобов"язався сплатити зазначений борг до 01.05.2007 р.
Однак, у встановлений додатковою угодою №1 до Договору строк, відповідач здійснив оплату заборгованості тільки частково, що також підтверджується виписками банку.
Таким чином, на момент порушення провадження у справі заборгованість відповідача перед позивачем складала 184995,32 грн.
Враховуючи, що суму основного боргу в розмірі 8138,00 грн. була погашена відповідачем після звернення позивача з позовом до суду, провадження у справі по позовних вимогах в сумі 8138,00 грн. основного боргу підлягає припиненню відповідно до п.1.1 ст.80 ГПК України, в зв'язку з відсутністю предмету спору.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 176857,32 грн.
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно ст..43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини,які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що пред»явлений відповідачем в якості доказу відсутності заборгованості перед позивачем акт звірки взаєморозрахунків між сторонами відноситься до іншого договору, який не стосується суті даного спору.
Враховуючи, що сума боргу відповідачем не спростована, відповідач не надав суду жодного доказу про погашення залишку суми боргу, а також, враховуючи, що відповідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, позовні вимоги позивача в сумі 176857,32 грн. обґрунтовані, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.
Пунктом 6.1 Договору сторонами була встановлена відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань в виді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожен день прострочення. Враховуючи, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов'язок по оплаті в термін, встановлений Договором, нарахована позивачем пеня в сумі 29933,68 грн. відповідає вимогам Договору та діючому законодавству України та підлягає стягненню.
Відповідно до ст..625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми. За таких обставин позовні вимоги в сумі 32 480,50 грн. інфляційних та 3% річних в сумі 8855,49 грн. відповідають вимогам чинного законодавства та підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 ГПК України державне мито у розмірі 2562,63 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід відшкодувати відповідачу за рахунок позивача .
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.526 Цивільного кодексу України, , ст.ст. 1, 12,32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства "Кардіо Фарм" (61166, м.Харків, вул..Леніна,25, р/р 260073017881 в АКБ "Золоті Ворота" , МФО 351931, код 33206757, код ЄДРПОУ 33206757) на користь Закритого акціонерного товариства "Інфузія! (04073, м.Київ, Московський проспект 21-А, р/р 26008330112998 в КРФ ВАТ КБ "Хрещатик", МФО 300830, код ЄДРПОУ 31287944) - 176 857 грн. 32 коп. основного боргу, 29 933 грн. 68 коп. пені, 32 480 грн. 50 коп. інфляційних, 8 855 грн. 49 коп. 3% річних, 2 562 грн. 64 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу .
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
В іншій частині провадження у справі припинити.
Суддя Усатий В.О.