справа № 361/11200/21
провадження № 2-з/361/29/22
27.01.2022
27 січня 2022 року м. Бровари
Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Дутчак І.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, у якій з метою забезпечення її позову, який вона має намір подати до суду у встановлені законом строки, до приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєва Сергія Вікторовича, Державного підприємства “СЕТАМ” (далі - ДП “СЕТАМ”), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсним протоколу проведення електронних торгів, акту проведення електронних торгів, визнання недійсним прилюдних торгів та визнання недійсним свідоцтва про придбання майна з прилюдних електронних торгів та визнання недійсним свідоцтва про придбання майна з прилюдних електронних торгів, просила накласти арешт на: незавершене будівництво - житловий будинок, готовністю 98 %, загальною площею 452,8 м2 та земельну ділянку площею 0,2506 га, кадастровий номер 3221282801:01:001:0009, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,03 га, кадастровий номер 3221282801:01:016:0095, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заяви зазначала, що 28 грудня 2021 року на електронних торгах, організованих ДП “Сетам”, реєстраційний номер лота 502265, на виконання рішення Деснянського районного суду міста Києва від 28 січня 2020 року у справі № 754/14388/19 про стягнення солідарно з неї та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 заборгованості за розпискою від 01 серпня 2018 року в розмірі 116000 доларів США, що станом на 01 жовтня 2019 року за офіційним курсом НБУ еквівалентно 2806906 грн. 98 коп., та судових витрат у розмірі по 2401 грн. 25 коп. із кожного, реалізовано вказане вище, належне їй на праві особистої приватної власності майно за ціною 5333752 грн. 90 коп., переможцем торгів став ОСОБА_2 , про що вона дізналася з веб-сайту ДП “Сетам”. Представник одного із відповідачів повідомив їй що до кінця січня 2022 року ОСОБА_2 має намір реалізувати квартиру.
Відповідно до висновку про вартість майна від 06 травня 2021 року, здійсненого суб'єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю “Експертна служба України”, ринкова вартість вказаного майна становить 7619647 грн., проте дане майно було реалізоване за заниженою ціною, незважаючи на те, що грошей в борг у ОСОБА_3 вона не брала, дії так званих кредиторів оцінюються сьогодні правоохоронними органами.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За змістом ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.
У ч. 2 ст. 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Пленум Верховного Суду України у п. 4 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року “Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” роз'яснив, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Виходячи з правової природи забезпечення позову, під останнім слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача та спрямованих проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, розтратити його, продати, знецінити або вчинити інші дії, що можуть призвести до певних складнощів при виконанні рішення суду у разі задоволення позову.
Згідно із ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірним із заявленими позивачем вимогами.
Виходячи з наведених вище норм законодавства, заява про забезпечення повинна бути належним чином мотивована, а її доводи - підтверджені, тобто особа, яка подала таку заяву, повинна обґрунтувати причини звернення до суду з такою заявою та подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Не може бути задоволена заява про забезпечення позову, якщо заявником не надано доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, які можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Вжиті судом заходи забезпечення позову мають бути співмірним із заявленими позивачем вимогами.
Питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом у кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 183/5864/17-ц викладено правовий висновок та зазначено, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації.
Заявник ОСОБА_1 у заяві про забезпечення позову, який вона має намір подати до суду, про визнання недійсним протоколу проведення електронних торгів, акту проведення електронних торгів, визнання недійсним прилюдних торгів та визнання недійсним свідоцтва про придбання майна з прилюдних електронних торгів та визнання недійсним свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, жодних порушень проведення 28 грудня 2021 року ДП “Сетам” електронних торгів та в чому вони полягали у заяві не зазначила, посилаючись лише на те, що торги щодо реалізації вказаного вище майна відбулися за заниженою ціною.
Заявляючи вимогу про накладення арешту на реалізоване на електронних торгах майно, ОСОБА_1 посилалася на те, що переможець електронних торгів ОСОБА_2 має намір реалізувати квартиру. При цьому будь-яких доказів того, що останнім вчиняються будь-які дії, спрямовані на відчуження придбаного ним нерухомого майна або про намір такого відчуження, не надано. Саме лише посилання заявника в заяві про забезпечення позову на потенційну можливість утруднення виконання майбутнього судового рішення без наведення відповідного обґрунтування та надання доказів не є достатньою правовою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.
Виходячи з наведеного, здійснюючи оцінку обґрунтованості доводів ОСОБА_1 щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, перевіривши матеріали заяви, суд не вбачає наявності обґрунтованих підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову, який заявник має намір подати до суду, може унеможливити ефективний захист та поновлення прав заявника, у разі задоволення позову, тому суд вважає, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 149 - 153, 259, 260 ЦПК України,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду через протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення.
Учасник справи у разі постановлення ухвали за його відсутності має право оскаржити ухвалу в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Дутчак І. М.