Справа № 286/4010/21
10 лютого 2022 року м. Овруч
Овруцький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Білоусенко І. В.
з секретарем Максимець О. В.,
розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до АТ «Ідея Банк», треті особи: 1.Державний виконавець Овруцького ВДВС у Коростенському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Хмельницький) Ковальчук Марина Євгенівна, 2. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню , -
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до відповідача АТ «Ідея Банк», в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 9106 від 24.09.2021, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» заборгованості у розмірі 183374,85 грн., мотивуючи зокрема тим, що заборгованість є спірною, неправильно нарахована, оспорюваний виконавчий напис вчинений з порушенням встановленого порядку, зокрема вчинений на непосвідченому нотаріально кредитному договорі, а нотаріусом не встановлено дійсності прав вимоги за правочином, оскільки не враховано, що відступлення прав вимоги відповідачу мало місце більш ніж за рік до укладення договору позики та виникнення у позивача грошового зобов'язання.
Відповідач у встановлений судом строк подав відзив і просить справу розглядати за відсутності їх представника, в задоволені позову заперечує.
Позивач подав заяву про розгляд справи у його відсутність, просить позов задоволити.
Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова О.М. в судове засідання не з'явилася про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, причин неявки не повідомила, позицію щодо змісту позовних вимог не висловила.
Третя особа - державний виконавець Овруцького ВДВС у Коростенському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Хмельницький) надала пояснення, просить справу розглядати без участі представника відділу.
Враховуючи, що неявка учасників справи в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, у задоволення клопотання позивача, керуючись нормами ст.223 ЦПК України, суд здійснює розгляд справи за відсутності її учасників.
Відтак, дослідивши та оцінивши докази у справі, суд дійшов наступних висновків.
24.09.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною було вчинено виконавчий напис №9106 про стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором № R01.00602.006764194 від 09.06.2020, укладеним ним з АТ «Ідея Банк», заборгованості у розмірі 183374,85 грн. на користь стягувача АТ «Ідея Банк».
Як вбачається з наявної у матеріалах справи копії договору про надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту № R01.00602.006764194 від 09.06.2020 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , цей договір було укладено у простій письмовій формі та скріплено електронними підписами сторін. За умовами договору позичальник ОСОБА_1 отримав у позикодавця строкову позику в розмірі 150556,38 грн. під 25,07 % строком на 63 місяці.
Постановою державного виконавця Овруцького ВДВС у Коростенському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Хмельницький) Ковальчук Мариною Євгенівною від 24.11.2021 відкрито виконавче провадження № 67651904 з виконання виконавчого напису № 9106, вчиненого 24.09.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною, про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» заборгованості у розмірі 183374,85 грн.
За приписами ст.ст. 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Положеннями ст.18 ЦК України передбачено, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
За результатами аналізу вищенаведених правових норм можна дійти таких висновків.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат». Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Однак, сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017р. №6-887цс17.
Таким чином, у разі вчинення виконавчого напису за відсутності доказів, які б підтверджували факт безспірної заборгованості, такий виконавчий напис має визнаватися таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, визначених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.ч. 5-6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В статті 89 ЦПК України законодавець закріпив, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Стороною відповідача не надано суду належних і допустимих доказів в обґрунтування того, що нотаріусу були подані відомості про безспірність суми заборгованості позивача, що є його обов'язком відповідно до вимог ст.ст.76-81 ЦПК України.
Іншим чином перевірити безспірність заборгованості по наданому товариством нотаріусу договору та розрахунку заборгованості суд позбавлений можливості, такий обов'язок на суд не покладається, оскільки довести безспірність такої заборгованості, з точки зору викладеного вище обґрунтування, має товариство при зверненні до нотаріуса.
Крім того, у спірних правовідносинах очевидним є той факт, що оспорюваний виконавчий напис нотаріуса вчинений ним щодо стягнення заборгованості за нотаріально непосвідченим кредитним договором, і нотаріусом невстановлено дійсності прав вимоги за цим правочином, оскільки не враховано, що відступлення прав вимоги відповідачу мало місце більш ніж за рік до укладення договору позики та виникнення у позивача грошового зобов'язання.
Також у матеріалах справи відсутні докази отримання боржником вимоги про усунення порушень за договором позики. А неотримання боржником вимоги про усунення порушень за договором позики об'єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між ним та відповідачем щодо суми заборгованості, це об'єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.
Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року в справі № 357/12818/17 (провадження № 44380св18).
В свою чергу, про існування зазначеної заборгованості та підстав її нарахування позивач дізнався лише отримавши копію постанови про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису і доказів протилежного відповідачем суду не надано.
Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.
Таким чином, аналізуючи та оцінюючи правовідносини, що склалися; норми права, що їх регулюють; всі докази в їх сукупності; зважаючи на відсутність доказів безспірності заборгованості та дотримання строку виникнення права вимоги; виходячи із відповідності установлених судом вищевказаних обставин одному з основних завдань цивільного судочинства, регламентованому статтею 2 ЦПК України - справедливому розгляду і вирішенню цивільних справ, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі, суд приходить до переконання про наявність правових підстав для задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем сплачено судовий збір в сумі 908 грн. в доход держави, який відповідно до ст.141 ЦПК України слід стягнути з відповідача на його користь.
Тому керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 223, 258, 259, 263-265, 273, 279, 354, п.3 розділу ХІІ Прикінцевих положень, пп.15.5 п.15 п.1 розділу ХІІІ Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов задоволити.
Виконавчий напис № 9106 від 24.09.2021, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» заборгованості у розмірі 183374,85 грн. - визнати таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з АТ «Ідея Банк», що знаходиться за адресою: 79008, м. Львів, вул. Валова, 10, (код ЄДРПОУ 19390819) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 908 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Житомирського апеляційного суду або через Овруцький районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду або якщо суд визнає причини пропуску строку поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: І. В. Білоусенко