Справа № 277/1288/21
іменем України
07 лютого 2022 року смт Ємільчине
Суддя Ємільчинського райсуду Житомирської області Заполовський В. В., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 1 Новоград-Волинського РВП ГУНП в Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, не працює,
за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП
До Ємільчинського районного суду Житомирської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 36120 від 11.11.2021 року, зі змісту якого вбачається, що 11.11.2021 року приблизно о 14 год. 30 хв. ОСОБА_1 перебував в смт Ємільчине по вул. Горького без документів, що посвідчують особу, чим порушив вимоги постанови Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020 року, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Оскільки розгляд протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП не вимагає обов'язкової участі особи, відносно якої йде розгляд, з метою недопущення порушення строків розгляду справи та зловживання процесуальними правами, керуючись ст. 268 КУпАП, вважаю за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних матеріалів.
Дослідивши адміністративний матеріал, приходжу до наступного висновку.
Диспозиція ч. 1 ст. 44-3 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, тобто є бланкетною.
Згідно п. п. 2 п. 3 постанови КМУ № 1236 від 09.12.2020, зі змінами, на території України на період дії карантину забороняється, перебування на вулицях без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус, без посвідчення про взяття на облік бездомної особи, довідки про звернення за захистом в Україні.
Частиною 1 статті 13 Закону України «Про єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу та її спеціальний статус» визначено вичерпний перелік документів, які можуть посвідчити особу та підтвердити її громадянство України або спеціальний статус. При цьому, зазначеним законом не передбачено іншого порядку посвідчення особи, зокрема таким, як зі слів правопорушника.
Отже, протокол про адміністративне правопорушення не містить відомостей на підставі якого документу (назва документа, серія, №, ким і коли виданий) було встановлено особу ОСОБА_1 , що в свою чергу позбавляє суд прийти до висновку, що саме ця особа перебувала на вулиці без документів з яких можливо було б встановити особу.
Також до протоколу не долучено докази, з яких можливо було б дійти висновку, що саме особа, яка зазначена в протоколі, вчинила адміністративне правопорушення.
Разом з цим, крім протоколу про адміністративне правопорушення в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження факту вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 44-3 КУпАП (пояснення свідків, відеозапис тощо).
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оскільки судом прийнято рішення про закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 з нього не підлягає стягненню судовий збір.
Керуючись ст. ст. 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
Провадження в справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, закрити за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Ємільчинський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення.
Суддя:В. В. Заполовський