Справа № 277/1297/21
Номер рядка звіту 17
іменем України
"04" лютого 2022 р. смт Ємільчине
Ємільчинський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Заполовського В. В.
за участю секретаря с/з Лук'янчук Т. В.
розглянувши, відповідно до вимог ст. 247 ч. 2 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить постановити рішення, яким стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 11.04.2013 року в сумі 41995,20 грн. та судові витрати в розмірі 2270,00 грн.
В обґрунтування позову зазначає, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг № б/н від 11.04.2013 року. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку складає між ним та банком договір про надання банківських послуг.
Відповідно до виявленого бажання, відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку та надано у користування відповідачу кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 35000,00 грн.
Відповідно до умов зазначеного договору позивач свої зобов'язання перед відповідачем виконав в повному обсязі. Останній, в свою чергу, своєчасно не повертає АТ КБ «ПриватБанк» кредитні кошти, своєчасно не сплачує відсотки за його користування та ухиляється від виконання зобов'язань по кредитному договору.
Станом на 30.11.2021 року заборгованість за кредитним договором становить 41995,20 грн., яка складається з наступного:
- 34660,99 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту;
- 7334,21 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
З метою захисту своїх прав позивач змушений звернутись до суду.
30.12.2021 року по справі було відкрито провадження та постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін. Одночасно відповідачу було роз'яснено його право подати відзив на позовну заяву та встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі для його подання. Також відповідача було попереджено про те, що у разі ненадання відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішуватиме справу за наявними матеріалами.
Відповідач отримав копію ухвали про відкриття провадження в справі 12.01.2022 року, однак відзиву на позовну заяву до даного часу не надав.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
З матеріалів справи слідує, що 11.04.2013 року ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку. (а.с. 16).
У зв'язку з цим ним було отримано декілька кредитних карток, остання 23.06.2020 року з терміном дії до 05/24. (а.с. 15).
З довідки АТ КБ "ПриватБанк" про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на відповідача, вбачається, що початковий кредитний ліміт по картці встановлено 11.04.2013 року у розмірі 300 грн., в подальшому він змінювався у сторону збільшення і 05.02.2020 року був встановлений в розмірі 35000,00 грн. (а.с. 14).
Перед укладенням кредитного договору відповідач був вільним в погодженні всіх умов кредитування в банку.
З наданої банком виписки по картковому рахунку клієнта (далі Виписка) слідує, що починаючи з 11.04.2013 року і по 01.11.2021 відповідач активно користувався кредитними коштами: проводив розрахунки в магазинах, знімав в банкоматах готівку, переказував кошти на інші рахунки, оплачував послуги та частково погашав кредитну заборгованість. (а.с. 52-66).
Згідно розрахунків позивача у зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань відповідачем станом на 30.11.2021 заборгованість за договором становить 41995,20 грн., з яких: заборгованість за простроченим тілом кредиту - 34660,99 грн.; заборгованість за простроченими відсотками 7334,21 грн.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Відповідно до Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Аналогічна за змістом норма закріплена у Положенні про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75.
Отже, виписка по картковому рахунку, що міститься в матеріалах справи, є належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка становить 34660,99 грн.
Однією із засад цивільного судочинства є свобода договору (ст.3 ЦК), яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 ЦК України).
Згідно із ч.1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).
Статтями 1049, 1050, 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах, встановлених договором, та сплатити відсотки за користування кредитними коштами. Позичальник, в свою чергу, зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Договір про відкриття кредитної лінії є одним із видів кредитного договору, а кредитна лінія однієї із форм її кредитування, в якій у межах встановленого ліміту здійснюється видача і погашення кредиту кількома частинами (траншами).
Оскільки кредитний договір є двостороннім договором, то й права і обов'язки виникають у кожного контрагента.
Відтак, факт існування кредитних відносин між сторонами підтверджується кредитним договором (який є чинним). Оскільки сторони досягли домовленості згідно з положеннями чинного на момент укладання кредитного договору ЦК України та уклали цей договір, у якому передбачені певні умови, то вони підлягають виконанню.
Дослідженими в судовому засіданні доказами підтверджено встановлення позивачем відповідачу кредитного ліміту, його розміру, отримання кредитної картки з визначеним строком дії, користування кредитними коштами.
Статтями 525-526 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено в судовому засіданні, позивач свої зобов'язання перед відповідачем виконав в повному обсязі, надавши кредит, а останній належним чином не виконав свої зобов'язання за кредитним договором, допустивши заборгованість. Таким чином, невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань порушує право позивача на своєчасне та в повному обсязі отримання грошових коштів, які були надані в кредит.
Оскільки позивачем надано достатні та належні докази на підтвердження істотного порушення відповідачем умов кредитного договору та існування заборгованості по тілу кредиту, а також враховуючи позицію відповідача, який не оспорив правильність проведеного розрахунку, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення 34660,99 грн. заборгованості по тілу кредиту.
Разом з тим, в задоволенні решти вимог слід відмовити з огляду на наступне.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив стягнути також заборгованість за простроченими відсотками і обґрунтовуючи право такої вимоги, в тому числі розмір і порядок їх нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/ як невід'ємні частини спірного договору.
Водночас, надані позивачем Умови та правила банківських послуг відповідачем не підписані, а відтак згідно роз'яснень, що викладені у постанові Верховного Суду від 03.07.2019 по справі № 342/180/17, з огляду на їх мінливий характер, такі Умови та Правила не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, у зв'язку із чим до стягнення підлягають лише фактично отримані кошти.
Виходячи із наведеного, дослідивши поданий Банком розрахунок заборгованості, позивачем безпідставно було нараховано прострочені відсотки.
Пересічний споживач банківських послуг, з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту і Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується всіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил.
Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Обґрунтування наявності обставин повинно здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що відповідає встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом.
Суд зазначає, що до стягнення підлягають лише ті суми коштів, що передбачені умовами кредитного договору, в даному випадку лише тіло кредиту.
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, судові витрати суд стягує з відповідача на користь позивача пропорційно задоволених вимог, згідно вимог ст. 141 ЦПК України. Позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» суд задовольняє на 82,54% із розрахунку 34660,99:41995,20х100%=82,54%
Враховуючи наведене сума судового збору, що має бути стягнута з відповідача на користь позивача становить 1873 грн. 66 коп. (2270,00 х 82,54% =1873 грн. 66 коп.).
З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст. 10, 12, 13, 76, 141, 223, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд
Позов акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, рах. № НОМЕР_2 (для погашення заборгованості та судових витрат) заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 11.04.2013 року в сумі 34660 (тридцять чотири тисячі шістсот шістдесят) грн. 99 коп. та судовий збір в сумі 1873 (одна тисяча вісімсот сімдесят три) грн. 66 коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Ємільчинський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 04.02.2022 року.
Суддя: В. В. Заполовський