Справа № 473/382/22
Номер провадження 1-м/473/2/2022
Іменем України
"10" лютого 2022 р. м. Вознесенськ
Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Вознесенську клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Бузьке Вознесенського району Миколаївської області, має середньо спеціальну освіту, неодруженого, має на утриманні одну неповнолтню дитину, непрацюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , засуджений вироком Санкт-Петербургського міського суду від 17 листопада 2017 року за вчинення злочину, передбаченого п.п. «а,ж» ч. 2 ст. 105 КК Російської Федерації, -
встановив:
До Вознесенського міськрайонний суд Миколаївської області з Міністерства юстиції України надійшло клопотання про приведення вироку суду Російської Федерації щодо ОСОБА_4 у відповідність із законодавством України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що 22 грудня 2021 року наказом Міністерства юстиції України № 4629/5 прийнято рішення про прийняття в Україну засудженого вироком російського суду громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до статей 2,3 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року, до статей 605, 606, 609-611 Кримінального процесуального кодексу України, пунктів 6-9, 12-14 Розділу ХІІ Інструкції про порядок здійснення міжнародного співробітництва з питань взаємної правової допомоги, видачі правопорушників (екстрадиції), передачі (прийняття) засуджених осіб, виконання вироків та інших питань міжнародного судового співробітництва у кримінальному провадженні під час судового провадження, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 19.08.2019 року № 2599/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.08.2019 року за № 956/33927, та на підставі запиту Міністерства юстиції Російської Федерації від 29.09.2021 року за № 06-114644/21.
ОСОБА_4 засуджено вироком Санкт-Петербургського міського суду від 17 листопада 2017 року за вчинення злочину, передбаченого п.п. «а,ж» ч. 2 ст. 105 КК Російської Федерації, що також є караними діяннями відповідно Кримінального кодексу України.
Останнє відоме місце проживання ОСОБА_4 в Україні є: АДРЕСА_1 , а тому відповідно до ч.1 ст.610 КПК України клопотання подано до суду першої інстанції за останнім відомим місцем проживання ОСОБА_4 ..
ОСОБА_4 відбуває покарання в ФКУ «Виправна колонія № 12 УФСВП Росії по Вологодській області». Кінець відбуття строку покарання - 05 травня 2031 року.
При визначенні строку покарання, який підлягатиме відбуванню у разі передачі ОСОБА_4 в Україну, заявник просить суд враховувати вимоги частини першої статті 10 та частини першої статті 11 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року щодо максимального врахування покарання, визначеного вироком російського суду, з метою створення належних підстав для реалізації засудженим ОСОБА_4 права бути переданим в Україну як державу свого громадянства для подальшого відбування покарання.
Посилаючись на ст. 9-11 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року та ст. 610 КПК України заявник просить визначити правову кваліфікацію діяння, у вчиненні якого ОСОБА_4 визнано винним. Визначити строк позбавлення волі, що підлягає відбуванню засудженим ОСОБА_4 згідно з КК України.
В судове засідання представник Міністерства юстиції України не з'явився, у клопотанні представник Міністерства юстиції України просить розглянути клопотання за його відсутності.
Прокурор в судовому засіданні просив задовольнити клопотання, зазначивши, що воно є обґрунтованим та відповідає вимогам закону.
Заслухавши думку прокурора, дослідивши письмові докази, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1ст. 610 КПК України клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України згідно частини третьої статті 609 цього Кодексу розглядає суд першої інстанції за останнім відомим місцем проживання засудженої особи в Україні або за місцем знаходження Міністерства юстиції України протягом одного місяця з моменту його надходження.
Останнє відоме місце проживання в Україні є: АДРЕСА_1 , а тому відповідно до ч.1 ст.610 КПК України клопотання подано до суду першої інстанції за останнім відомим місцем проживання ОСОБА_4 .
Судом встановлено, що ОСОБА_4 засуджено вироком Санкт-Петербургського міського суду від 17 листопада 2017 року за вчинення злочину, передбаченого п.п. «а,ж» ч. 2 ст. 105 КК Російської Федерації до покарання у виді 15 років позбавлення волі у виправній колонії суворого режиму, на підставі ч.6 ст. 53 КК Російської Федерації без обмеження волі.
Ухвалою Верховного суду Російської Федерації від 21 березня 2018 року вирок Санкт-Петербургського міського суду від 17 листопада 2017 року відносно ОСОБА_4 залишено без змін.
Вирок Санкт-Петербургського міського суду від 17 листопада 2017 року відносно ОСОБА_4 набрав законної сили 21 березня 2018 року.
ОСОБА_4 відбуває покарання в ФКУ «Виправна колонія № 12 УФСВП Росії по Вологодській області». Кінець відбуття строку покарання - 05 травня 2031 року.
Під час відбування покарання на території Російської Федерації засуджений ОСОБА_4 написав заяву, у якій просить передати його для подальшого відбування покарання в Україні.
В матеріалах клопотання наявний медичний висновок про працездатність щодо ОСОБА_4 , згідно якої останій визнаний здоровим.
Також в матеріалах справи міститься характеристика на ОСОБА_4 , відповідно до якої засуджений характеризується позитивно.
В матеріалах справи наявна копія паспорта громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Бузьке Вознесенського району Миколаївської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, на розгляд суду були надані всі необхідні документи згідно зі ст. 6 Конвенції про передачу засуджених від 21.03.1983 р. та ч. 2 ст. 610 КПК України.
У відповідності до положень Кримінального кодексу Російської Федерації, дії ОСОБА_4 кваліфіковано Санкт-Петербургським міським судом за п.п. «а,ж» ч. 2 ст. 105 КК Російської Федерації.
Таким чином, у відповідності до Кримінального кодексу України дії ОСОБА_4 слід кваліфікувати за п.п. 1, 12 ч. 2 ст. 115 КК України як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті двом особам, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
За вчинення злочину, передбаченого п.п.1,12 ч. 2 ст. 115 КК України визначене покарання у виді позбавлення волі від десяти до п'ятнадцяти років або довічного позбавлення волі.
Згідно ч.3 ст.610 КПК України під час розгляду клопотання Міністерства юстиції України суд визначає статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність за злочин, вчинений засудженим громадянином України, і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку суду іноземної держави.
При визначенні строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання, крім таких випадків:
1) якщо законом України про кримінальну відповідальність за кримінальне правопорушення максимальний строк позбавлення волі є меншим, ніж призначений вироком суду іноземної держави, суд визначає максимальний строк позбавлення волі, передбачений кримінальним законом України;
2) якщо строк покарання, призначений вироком суду іноземної держави, є меншим, ніж мінімальний строк, передбачений санкцією статті Кримінального кодексу України за відповідне кримінальне правопорушення, суд дотримується строку, визначеного вироком суду іноземної держави.
Частиною 1 статті 9 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року визначено, що компетентні власті держави виконання вироку визнають вирок і таким чином замінюють міру покарання, призначену в державі визначення вироку, мірою покарання, передбаченою законодавством держави виконання вироку за такий самий злочин, згідно з положеннями статті 11.
Статтею 11 Конвенції про передачу засуджених осіб встановлено, що при заміні вироку мають враховуватися зроблені щодо фактів висновки, які ясно викладені або припускаються в рішенні, ухваленому державою винесення вироку, а також не може посилюватися кримінальне покарання засудженої особи.
Таким чином, за вироком Санкт-Петербургського міського суду від 17 листопада 2017 року, слід вважати ОСОБА_4 засудженим за п. 1, 12 ч. 2 ст. 115 КК України до 15 років позбавлення волі.
Строк відбування покарання рахувати з 17 листопада 2017 року.
Зарахувати устрок відбування покарання, строк попереднього ув'язнення, а саме з 05.05.2016 по день набрання вироком законної сили, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції 2015 року) із розрахунку, що одному дню попереднього ув'язнення відповідає два дні позбавлення волі.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 9 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року, ст.ст.369-372,602,610 КПК України, суд,-
Клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України - задовольнити.
Привести у відповідність із законодавством України вирок Санкт-Петербургського міського суду від 17 листопада 2017 року, яким громадянина України ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого п.п. «а,ж» ч. 2 ст. 105 КК Російської Федерації та призначено покарання у виді 15 років позбавлення волі у виправній колонії суворого режиму, на підставі ч.6 ст. 53 КК Російської Федерації без обмеження волі.
За вироком Санкт-Петербургського міського суду від 17 листопада 2017 року, слід вважати ОСОБА_4 засудженим за п.п. 1, 12 ч. 2 ст. 115 КК України до 15 років позбавлення волі.
Строк відбування покарання рахувати з 17 листопада 2017 року.
Зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_4 , строк попереднього ув'язнення, а саме з 05.05.2016 по день набрання вироком законної сили - 21.03.2018 року, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції 2015 року) із розрахунку, що відповідає одному дню попереднього ув'язнення - два дні позбавлення волі.
Ухвала може бути оскаржена органом, що подав клопотання, особою, щодо якої вирішено питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України та прокурором до Миколаївського апеляційного суду через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області протягом семи днів.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копії ухвали направити до Міністерства юстиції України для повідомлення Міністерству юстиції Російської Федерації та організації прийняття засудженого в Україну.
Суддя