Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"12" липня 2007 р. 11:15 Справа № АС-41/185-07
вх. № 5620/1-41
Суддя господарського суду Харківської області Мінаєва О.М.
за участю секретаря судового засідання Данилко В.О.
представників сторін :
позивача - Горелкова В.М. дов.
відповідача - Гулідов О.Ф. керівник.
по справі за позовом Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів м.Х-в
до ПФ "Агросервіс", м. Х-в
про стягнення 2415,00 грн.
Позивач, Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Харків, звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача, ПФ "Агросервіс", м. Харків, адміністративно - господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2006 р. в сумі 2415,00 грн.
Представник відповідача в судовому засіданні доповів, що заборгованість сплачена в повному обсязі. Сплата зазначеної суми підтверджується платіжним дорученням № №46 від 11.07.2007р. на суму 2415,00 грн., який відповідач додає до матеріалів справи.
Вислухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, суд встановив, що статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон) встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.
Статтею 18 Закону встановлено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі статтею 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України
Згідно наданих суду документів, звіту підприємства відповідача, середньооблікова чисельність штатних працівників в 2006 році на підприємстві відповідача становить 10 осіб, згідно ст. 19 Закону кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2006 році визначена - 1 місце. Фактично на підприємстві відповідача не працювали інваліди.
З аналізу положень Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" витікає, що підприємства самостійно займаються працевлаштуванням інвалідів в порядку ст.18 Закону, при цьому ст.18 Закону встановлено, що підприємства повинні надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів.
Наказом Державного комітету статистики № 420 від 19.12.2005 р., затверджена форма статистичної звітності № 3-ПН "Звіт про наявність вакансій", яка подається підприємствами, установами та організаціями щомісячно на адресу державної служби зайнятості.
Оскільки відповідач сплатив фінансові санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2006 році, надав належним чином засвідчені копії платіжних доручень № 46 від 11.07.2007р. на суму 2415,00 грн., яке свідчить про сплату штрафних санкцій, чим фактично визнав позов.
Виходячи з вищевикладеного, позовні вимоги про стягнення санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2006 р. в сумі 2415,00 грн. не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 18, 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеностіінвалідів в Україні", ст.ст. 7, 9, 17, 79, 94, 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України , суд
В позові відмовити.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції повністю або частково.
На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.
Апеляційна скарга може бути подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанови набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлений 17.07.2007 р.
Суддя Мінаєва О.М.