Справа № 636/4644/21 Провадження 2/636/353/22
25.01.2022 місто Чугуїв
Чугуївський міський суд Харківської області у складі:
головуючого судді Золотоверхої О. О.
за участю секретаря судового засідання Синицина О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Биченко А. О., до відділу освіти, охорони здоров'я, культури, спорту Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області про стягнення середнього заробітку за затримку виплати заробітної плати при звільненні та моральної шкоди
Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача, у якому просила стягнути з останнього середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 10769,15 грн і моральну шкоду в розмірі 10000 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 12.03.2021 позивач була звільнена з відділу відповідача але на день звільнення відповідач не виплатив позивачу заборгованість з заробітної плати. 30.04.2021 сума заборгованості в повному обсязі була стягнута з відповідача в примусовому порядку на виконання судового наказу. У зв'язку з порушенням позивачем строку виплати заробітної плати позивач має право на стягнення з відповідача середнього заробітку за весь період затримки у виплаті. Окрім цього, унаслідок незаконної бездіяльності відповідача позивачу завдана моральна шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, втраті нормальних життєвих зв'язків, вимушених змінах у житті, здійсненні додаткових зусиль для організації власного життя. На підставі викладеного просила позов задовольнити.
Відповідач подав до суду відзив, у якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог у частині відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що заробітна плата не була виплачена вчасно в зв'язку з проблемами фінансування, а тому відповідач не порушував норми законодавства, а також позивачем не підтверджено належними доказами розмір моральної шкоди.
Представник позивача, який діє на підставі договору про надання правової допомоги, подав до суду заяву, у якій просив розглядати справу без участі його та позивача, вимоги підтримав.
Відповідач у відзиві просив суд розглядати справу без його участі, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди в розмірі 10000 грн просив відмовити.
Суд, розглянувши позовну заяву, повно та всебічно дослідивши надані докази встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Суд установив, що позивач 12.03.2021 звільнена з відділу відповідача у зв'язку зі скороченням чисельності штату працівників відділу, відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України, що підтверджується копією трудової книжки позивача (а.с. 9-10).
Відповідно до фотокопії довідки відповідача № 93 від 9.03.2021 (а.с. 11) заборгованість відповідача перед позивачем з заробітної плати за січень-березень 2021 року становить 18483 грн, яка станом на день звільнення не виплачена в зв'язку з відсутністю кошторисних видатків.
З копії судового наказу від 24 березня 2021 року (а.с. 12) та з копії виписки по надходженням по картці позивача вбачається, що з відповідача на користь позивача стягнуто суму заборгованості з заробітної плати в розмірі 18483,36 грн. Розрахунок проведений 30.04.2021.
Стаття 43 Конституції України гарантує, що кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору (ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці»).
Відповідно до ч. 5 ст. 97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.
Згідно зі ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Відповідно до п. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
З огляду на викладене, ураховуючи, що відповідач фактично розрахувався з позивачем лише 30.04.2021, а не в день звільнення як того вимагає законодавство про працю, позивач має право на стягнення середнього заробітку за весь час затримки.
Згідно з п. 21 пленуму Верховного суду України при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100 (з наступними змінами і доповненнями) (далі - Порядок). Цей нормативний акт не застосовується лише тоді, коли середня заробітна плата визначається для відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, та призначення пенсії.
Відповідно до абз. 3 п. 2, п. 8 Порядку середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Відповідно до фотокопії довідки відповідача № 93 від 9.03.2021 (а.с. 11) середньоденна заробітна плата позивача за січень, лютий 2021 року (останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, у якому звільнена позивач) становить 307,69 грн (12000 / 39 = 307,69). Період затримки розрахунку позивача при звільненні становить 35 днів. Таким чином, розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку позивача при звільненні становить 10769,15 грн (307,69 * 35).
Згідно зі ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Відповідно до п. 2 ч. 2, ч. ч. 1, 3-5 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає , зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів . Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як зазначено в п. п. 9, 13 постанови пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, ураховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
У випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи.
Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.
Судам необхідно враховувати, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП (набрала чинності 13 січня 2000 р.) за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Позивач довела перед судом, що бездіяльністю відповідача їй нанесена моральна шкода, розмір якої суд вважає за необхідне зменшити до 2000 грн. При визначенні розміру моральної шкоди, яка нанесена позивачу затримкою розрахунку при звільненні, суд ураховує характер правопорушення, глибину фізичних і душевних страждань, вимоги розумності і справедливості.
З огляду на викладене позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частинами 1-6 статті 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
На підтвердження розміру судових витрат на надання правової допомоги в розмірі 1500 грн представник позивача надав копію договору про надання правової допомоги, копію додаткової угоди, копію акту приймання-передачі виконаних робіт і копію квитанції про сплату представнику позивача 1500 грн за надану правову допомогу.
Відповідач подав до суду клопотання про зменшення розміру витрати на правову допомогу, у якому просив зменшити розмір витрат на правову допомогу, оскільки справа є малозначною, а ціна позову невеликою, тому розмір судових витрат на оплату правової допомоги є необґрунтованим.
Враховуючи складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, ціну позову суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правову допомогу до 1000 грн.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 8 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Оскільки в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», сума судового збору, установленого за звернення позивача до суду з такою вимогою, підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
Суд розподіляє судові витрати відповідно до статті 141 ЦПК України.
Керуючись ст. 43 Конституції України, ст. ст. 97, 115-117, 233, 237-1 КЗпП України, ст. ст. 12, 76-81, 89, 133, 137, 141, 259, 263-265, 268, 273, 279352, 354, 355, пп. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України
Позовні вимоги ОСОБА_1 до відділу освіти, охорони здоров'я, культури, спорту Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області про стягнення середнього заробітку за затримку виплати заробітної плати при звільненні та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з відділу освіти, охорони здоров'я, культури, спорту Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 10769 (десять тисяч сімсот шістдесят дев'ять) грн 15 коп.
Стягнути з відділу освіти, охорони здоров'я, культури, спорту Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 2000 (дві тисячі) грн.
В задоволенні позовних вимог в іншій частині - відмовити.
Стягнути з відділу освіти, охорони здоров'я, культури, спорту Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області на користь ОСОБА_1 пропорційно розміру задоволених позовних вимог судові витрати, які складаються з витрат із сплати судового збору за вимогою з відшкодування моральної шкоди, у розмірі 180,4 грн, і витрат на юридичну допомогу в розмірі 614,81 грн, а в загальному розмірі становлять 795 (сімсот дев'яносто п'ять) грн 21 коп.
Стягнути з відділу освіти, охорони здоров'я, культури, спорту Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області на користь держави судові витрати, які складаються з витрат із сплати судового збору за вимогою про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано . У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення до Харківського апеляційного суду через Чугуївський міський суд Харківської області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: відділ освіти, охорони здоров'я, культури, спорту Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області, код ЄДРПОУ: 04591400, юридична адреса: Харківська обл., м. Чугуїв, вул. Червономанєжна, буд. 32/1.
Повне рішення суду складене 28.01.2022.
Суддя О. О. Золотоверха