Справа № 646/7000/21
№ провадження 1-кп/646/359/2022
09.02.2022 року місто Харків
Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_2
представника потерпілого - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
секретар судового засідання - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судового засідання Червонозаводського районного суду м. Харкова кримінальне провадження, внесене 06 вересня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021221140000610 у відношенні:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Васищеве, Харківського р-ну, Харківської обл., громадянина України, з середньою спеціальну освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітніх дітей - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , працюючого у Харківській філії товариства з обмеженою відповідальністю «ВІНДФУЛ» на посаді автослюсаря, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-12 лютого 2010 року Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 289 КК України до трьох років обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік;
-26 липня 2010 року Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 289, ст. 71 КК України до п'яти років шести місяців позбавлення волі, звільненого 03 лютого 2015 року умовно-достроково на невідбуту частину покарання вісім місяців один день позбавлення волі;
-04 квітня 2017 року Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 289 КК України до п'яти років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком три роки,
за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 289 КК України,
1. Формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні, визнане судом доведеним.
04 вересня 2021 року у нічний час доби, о 22 годині 00 хвилин, у ОСОБА_4 , який перебував на території ТОВ «АГРОЛОГІСТИКА УКРАЇНА», що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Драгомирівська, 31, де він працював на той момент слюсарем з ремонту автомобілів, виник умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, з метою пересування на ньому без крайньої необхідності. Та, продовжуючи реалізацію свого умислу, ОСОБА_4 підійшов до вантажного автомобіля марки «DAF» моделі «XF 95.430», у кузові жовтого кольору, з державним номерним знаком НОМЕР_1 , 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , який належить на праві приватної власності ТОВ «АГРОЛОГІСТИКА УКРАЇНА», вартість якого, згідно висновку товарознавчої експертизи, становить 330 тис. 200 грн. та, усвідомлюючи протиправність своїх дій, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи повторно, умисно, самостійно, шляхом вільного доступу, проник у салон вказаного вантажного автомобілю де, реалізуючи свій злочинний умисел, за допомогою ключа запалювання, який знаходився у замку запалювання, привів у дію двигун внутрішнього згорання автомобілю і виїхав з території ТОВ «АГРОЛОГІСТИКА УКРАЇНА» та продовжив керувати вказаним автомобілем до того, як 05 вересня 2021 року о 08:43 за адресою: м. Харків, вул. Нестерова, на узбіччі проїжджої частини, біля будинку № 3, був зупинений працівниками патрульної поліції України за порушення правил дорожнього руху.
Указаними діями ОСОБА_4 учинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 289 КК України, тобто незаконне заволодіння транспортним засобом, вартість якого у двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, вчинене повторно.
Крім того, ОСОБА_4 , 16 жовтня 2021 року у нічний час доби, приблизно о 03 годині 10 хвилин, більш точного часу в ході судового розгляду встановити не виявилось можливим, перебував поряд із територією ТОВ «АГРОЛОГІСТИКА УКРАЇНА», що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Драгомирівська, 31, де у нього виник злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, з метою пересування на ньому без крайньої необхідності. Далі, продовжуючи реалізацію свого умислу, ОСОБА_4 , діючи умисно, повторно, шляхом вільного доступу, незаконно проник на територію вищезазначеного підприємства, підійшов до вантажного автомобіля марки «DAF» моделі «XF 105.410», у кузові жовтого кольору, з державним номерним знаком НОМЕР_3 , до якого причеплено напівпричіп-цистерну марки «MAGYAR» моделі «SPR3MEB» з державним номерним знаком НОМЕР_4 , які належать на праві приватної власності ТОВ «АГРОЛОГІСТИКА УКРАЇНА», вартість яких, згідно висновку товарознавчої експертизи, становить 967 тис 428 грн. та, усвідомлюючи протиправність своїх дій, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи повторно, умисно, самостійно, шляхом вільного доступу, проник у салон вказаного вантажного автомобілю з причепленим напівпричепом-цистерною, де, реалізуючи свій злочинний умисел, за допомогою ключа запалювання, який знаходився у замку запалювання, привів у дію двигун внутрішнього згорання автомобілю і виїхав з території ТОВ «АГРОЛОГІСТИКА УКРАЇНА» та продовжив керувати вказаним автомобілем з причепленим напівпричепом-цистерною до того, як 16 жовтня 2021 року приблизно о 06:45 за адресою: Харківська область, Харківській район, село Безлюдівка, провулок Овочевий, 27, потрапив у дорожньо-транспортну пригоду.
Указаними діями ОСОБА_4 учинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 289 КК України, тобто незаконне заволодіння транспортним засобом, вартість якого у двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, вчинене повторно, з проникненням у сховище.
2. Підстави доведеності винуватості поза розумним сумнівом.
2.1. Позиція сторони захисту та сторони обвинувачення.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 289 КК України, визнав повністю, у вчиненому щиро покаявся, підтвердивши обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення інкримінованих йому органом досудового розслідування злочинів, викладені в обвинувальному акті, які відповідають дійсності, обвинувачений їх у повному обсязі підтверджує та пояснив про обставини, викладені в обвинувальному акті.
Прокурор у судовому засіданні зазначив, що під час судового розгляду достеменно встановлено, що інкриміновані протиправні діяння вчинені обвинуваченим, тому просив суд визнати ОСОБА_4 винуватим та призначити покарання за ч. 3 ст. 289 КК України у виді позбавлення волі на строк вісім років з конфіскацією майна, посилаючись на особливу тяжкість вчинених злочинів, наявність судимостей за незаконне заволодіння транспортним засобом, залишивши запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло цілодобово.
У судовому засіданні представника потерпілого ОСОБА_3 просила суд призначити ОСОБА_4 найсуворіше покарання, оскільки останній є небезпечним для суспільства та не мав наміру повертати транспортні засоби.
У судовому засіданні захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 просила суд призначити підзахисному покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком на п'ять років, звільнивши від його відбування з випробуванням з іспитовим строком, тобто надавши ОСОБА_4 можливість доказати виправлення без ізоляції від суспільства. На обґрунтування своєї позиції захисник зазначила, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, проте щиро покаявся, злочини вчиняв із хуліганських мотивів, не переслідуючи матеріальної вигоди. Вважає, що має місце віктимна поведінка потерпілого, який сприяв вчиненню злочинів. Також захисник під час призначення підзахисному покарання просила суд врахувати, що останній має на утриманні трьох малолітніх дітей, вагітну дружину та матір пенсійного віку, отже є єдиним годувальником у сім'ї, злочинами не завдано потерпілому шкоди, оскільки транспортні засоби повернуті та передані на відповідальне зберігання.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника, попросив вибачення у потерпілої та просив суд призначити йому покарання, не пов'язане із позбавленням волі, зазначивши, що бажає виховувати дітей та мешкати разом із сім'єю. Також обвинувачений просив суд змінити спосіб виконання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло цілодобово на домашній арешт із забороною залишати житло у певний період доби.
2.2. Підстави, за яких суд не досліджує докази сторони обвинувачення та захисту, а також уважає доведеною винуватість поза розумним сумнівом.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 у повному обсязі визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування злочинів при обставинах, викладених у обвинувальному акті. Тож, беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений ОСОБА_4 , правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їхньої позиції. При цьому, суд роз'яснив обвинуваченому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку.
Вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Суд також пересвідчився в добровільності позиції обвинуваченого та не знайшов підстав вважати, що останній себе оговорює або в інший спосіб викривлює визнані ним у судовому засіданні обставини, чи визнає їх під примусом.
Це узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Ураховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого та представника потерпілої, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого та висновки судових експертиз, дійшов висновку щодо доведеності винуватості ОСОБА_4 поза розумним сумнівом у вчиненні інкримінованих злочинів, передбачених ч. 3 ст. 289 КК України, тобто незаконному заволодінні транспортним засобом, вартість якого у двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, вчиненому повторно, та незаконному заволодінні транспортним засобом, вартість якого у двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, вчиненому повторно, з проникненням у сховище.
3. Обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
У судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні інкримінованих злочинів визнав повністю, у вчиненому кається, засудив свою протиправну поведінку. Крім того, протягом усього строку досудового розслідування також визнавав свою винуватість. У зв'язку з чим, на думку суду, обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 66 КК України, є щире каяття.
Обставиною, яка відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає рецидив злочинів.
4. Мотиви призначення покарання.
Суд, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, ураховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості у суспільства.
Згідно з приписами ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості злочину.
Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинений злочин, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових злочинів як самим засудженим, так і іншими особами.
Зокрема, індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.
Отже, обираючи вид та строк покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорій особливо тяжких злочинів, кількість епізодів злочинної діяльності, їх вид, суспільну небезпечність та наслідки. Також, суд бере до уваги відомості про особу обвинуваченого, який неодноразово раніше судимий за незаконне заволодіння транспортним засобом, у тому числі відбував покарання у місцях позбавлення волі, проте на шлях виправлення не став та знов продовжив злочинну діяльність, має на утриманні трьох малолітніх дітей, вагітну дружину та батьків, офіційно працевлаштований, задовільно характеризується за місцем мешкання.
У судовому засіданні при дослідженні особистості обвинуваченого відповідно до положень ст. 50 КК України, підстав для призначення покарання в порядку, передбаченому ст.ст. 69, 69-1 КК України, судом не встановлено.
З урахуванням викладених вище обставин у кримінальному провадженні, характеру вчинених злочинів, їхніх наслідків, особи обвинуваченого, приймаючи до уваги ступінь тяжкості вчинених злочинів, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, поведінку обвинуваченого після вчинення інкримінованих йому злочинів, суд вважає, що, відповідно до вимог ст. 50 КК України, виправлення ОСОБА_4 не можливе без ізоляції від суспільства.
Отже, з метою запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі у межах, установлених санкцією статті Особливої частини КК України, за якою він обвинувачується і яка передбачає відповідальність за вчинені злочини.
При цьому, суд вважає можливим не призначати ОСОБА_4 додаткове покарання у виді конфіскації майна, оскільки основне покарання у виді позбавлення волі, передбачене санкцією статті, за якою обвинувачується останній, є достатнім для його виправлення в умовах ізоляції від суспільства.
Таке покарання, на переконання суду, відповідає положенням ст.ст. 65-67 КК України та буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень та відповідатиме особистості обвинуваченого, а також сприятиме його виправленню, тобто відповідає меті покарання.
При цьому, призначення ОСОБА_4 саме такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.
Суд наголошує, що призначення покарання є дискрецією лише суду, та здійснюється лише на підставі внутрішнього переконання судді, і оцінки особистості обвинуваченого, з метою досягнення саме мети визначеної ст. 50 КК України, тобто не лише покарати за вчинення правопорушення, а здійснити виправлення особистості, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
5. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
5.1. Підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому, залишення його без розгляду.
Цивільний позов у рамках даного кримінального провадження не заявлений.
5.2. Вирішення питання щодо обраного запобіжного заходу.
У даному кримінальному провадженні обвинуваченому обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 10 лютого 2022 року включно, який суд вважає необхідним продовжити до набрання вироком законної сили, змінивши спосіб його виконання - заборонивши залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 у період часу з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв.
5.3. Процесуальні витрати.
Процесуальні витрати, а саме: витрати, понесені на залучення експерта при проведенні судової транспортно-товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-21/23427-АВ від 27 жовтня 2021 року у розмірі 1 372,96 грн., судової транспортно-товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-21/20051-АВ від 16 вересня 2021 року у розмірі 1 372,96 грн., відповідно до положень ч. 2 ст. 124 КПК України, слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.
5.3. Речові докази.
Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
5.4. Заходи забезпечення кримінального провадження.
У зв'язку з відсутністю підстав застосування спеціальної конфіскації, накладений в межах кримінального провадження ухвалами слідчих суддів Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09 вересня 2021 року та 26 жовтня 2021 року, арешт майна, відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 7, 100, 124, 349, 368-370, 373, 374, 376, 394, 395 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 289 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років без конфіскації майна.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту його фактичного затримання, зарахувавши у строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення з 16 жовтня 2021 року по 18 жовтня 2021 року.
До набрання вироком законної сили продовжити ОСОБА_4 обраний ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 10 грудня 2021 року запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 у період часу з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09 вересня 2021 року на транспортний засіб - вантажний автомобіль «DAF» моделі «XF 95.430», державний номерний знак НОМЕР_1 , жовтого кольору та ключ запалювання від транспортного засобу - вантажного автомобілю «DAF» моделі «XF 95.430», державний номерний знак НОМЕР_1 , жовтого кольору, що належать юридичній особі - ТОВ «АГРОЛОГІСТИКА УКРАЇНА», код ЄДРПОУ 38879328.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 26 жовтня 2021 року на вантажний автомобіль «DAF» модель «XF 105.410», державний номерний знак НОМЕР_3 , жовтого кольору, напівпричіп-цистерну марки «MAGYAR» модель «SPR3MEB», державний номерний знак НОМЕР_4 , ключ від замка запалювання даного автомобіля, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 та свідоцтво про реєстрацію напівпричепа-цистерни серії НОМЕР_6 .
Речові докази: транспортний засіб - вантажний автомобіль «DAF» моделі «XF 95.430», державний номерний знак НОМЕР_1 , жовтого кольору та ключ запалювання від транспортного засобу - вантажного автомобілю «DAF» моделі «XF 95.430», державний номерний знак НОМЕР_1 , жовтого кольору, передані ОСОБА_10 за зберігальною розпискою від 16 жовтня 2021 року, після набрання вироком законної сили повернути ОСОБА_10 .
Речові докази: транспортний засіб - вантажний автомобіль «DAF» моделі «XF 105.410», державний номерний знак НОМЕР_3 , жовтого кольору, напівпричіп-цистерну, марки «MAGYAR» моделі «SPR3MEB», державний номерний знак НОМЕР_4 , ключі запалювання від даного автомобіля, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_5 та свідоцтво про реєстрацію напівпричепа-цистерни № НОМЕР_6 , передані ОСОБА_10 за зберігальною розпискою від 16 жовтня 2021 року, після набрання вироком законної сили вважати повернутими ОСОБА_10 .
Речові докази: ксерокопію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу - автомобіля «DAF» моделі «XF 105.410», жовтого кольору, державний номерний знак НОМЕР_3 , залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Речові докази: ксерокопію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу - спеціалізованого напівпричепу, марки «MAGYAR» моделі «SPR3MEB», білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_4 , залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Речові докази: DVD-R диск ТМ «Verbatim» срібного кольору з написом маркером чорного кольору «угон» з камер відеоспостереження з території ТОВ «АГРОЛОГІСТИКА УКРАЇНА» залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Речові докази: DVD-R диск ТМ «Axent» срібно-червоного кольору з написом маркером чорного кольору «камера с машины (патрульные)» з камери відеореєстратора автомобіля патрульної поліції за 05 вересня 2021 рокузалишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Речові докази: DVD-R диск ТМ «Axent» срібно-червоного кольору з написом маркером чорного кольору «камери ТОВ «АГРОЛОГ…» відео Тітаря»залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Речові докази: документ - моніторинг руху транспортного засобу -вантажного автомобіля марки «DAF» моделі «XF 95.430», у кузові жовтого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , за період часу з 04 вересня 2021 року по 05 вересня 2021 року (включно) залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Речові докази: документ - моніторинг руху транспортного засобу -вантажного автомобіля марки «DAF» моделі «FT XF 105.410», жовтого кольору, державний номерний знак НОМЕР_3 , за період часу 16 жовтня 2021 року з 4:00 по 20:51 (включно) залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Речові докази: ксерокопію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу - автомобіля «DAF» моделі «XF 95.430», жовтого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Речові докази: ксерокопію договору оренди транспортного засобу - спеціалізованого напівпричепу, марки «MAGYAR» моделі «SPR3MEB», білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_4 , залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Процесуальні витрати за проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-21/23427-АВ від 27 жовтня 2021 року у розмірі 1 372,96 грн., судової транспортно-товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-21/20051-АВ від 16 вересня 2021 року у розмірі 1 372,96 грн. стягнути з ОСОБА_4 на користь держави.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Червонозаводський районний суд міста Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.
Суддя - ОСОБА_1