79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
18.09.07 Справа№ 5/902-28/140А
16 год 05 хв
За позовом: Державного територіально-галузевого об»єднання «Львівська залізниця», м. Львів
до відповідача: Державної податкової інспекції у м. Львові, м. Львів
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Львові від 20.11.2006 року №612301/0/19558/23-0, від 01.02.2007 року №612301/1/1786, а також від 19.04.2007 року №612301/2/7035 в частині донарахування 58848,24 грн та податкового повідомлення-рішення від 19.04.2007 року №6142301/0/7036
Суддя Морозюк А.Я.
Секретар судового засідання
Онишко І.Р.
м. Львів, вул. Личаківська,128,
Зал судового засідання № 302.
Представники сторін:
Від позивача: Завалишин Ю.О. -юрисконсульт
Від відповідача: Палій М.В. -старший державний податковий інспектор, Гладій О.Б. - старший державний податковий інспектор; Козюк А.В. -головний державний податковий ревізор-інспектор
Позов заявлено Державним територіально-галузевим об»єднанням «Львівська залізниця» до Державної податкової інспекції у м. Львові, в якому (з врахуванням Доповнення до позовної заяви від 14.05.2007 року, вх.№ 10060 від 15.05.2007 року, та Уточнення позовних вимог від 10.09.2007 року, вх.№ 19097 від 10.09.2007 року) позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Львові від 20.11.2006 року №612301/0/19558/23-0, від 01.02.2007 року №612301/1/1786, а також від 19.04.2007 року №612301/2/7035 в частині донарахування 58848,24 грн та податкове повідомлення-рішення від 19.04.2007 року №6142301/0/7036.
Представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві(з врахуванням доповнення та уточнення до позовної заяви) та письмових поясненнях по справі, просить позов задоволити, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначає наступне. Тернопільською дирекцією залізничних перевезень було правомірно сформовано податковий кредит в сумі 319 грн на підставі належно оформленої податкової накладної. Сума ПДВ 15409,83 грн по дистанції колії Підзамче по безкоштовно виданих працівникам залізниці та пенсіонерам квитках на проїзд залізничним транспортом була включена до податкових зобов'язань управління залізниці як консолідованого платника податку, податкове зобов'язання по ПДВ в цій сумі було створено фінансово-економічною службою залізниці. Сума ПДВ 39 грн по Чернівецькій дистанції захисних лісонасаджень нарахована неправомірно, так як отримана від працівників компенсація за невиявлену самовільну рубку деревини не є об'єктом оподаткування ПДВ, який визначено в п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість». Штрафні санкції по ПДВ в сумі 389 грн по Локомотивному депо Чернівці нараховані безпідставно, оскільки цей штраф було враховано в зведеній декларації по ПДВ ДГТО «Львівська залізниця». Сума ПДВ 90 грн по Вагонному депо Ковель донарахована безпідставно, оскільки податковий кредит в цій сумі сформовано на підставі податкових накладних, які не мають недоліків оформлення. Податковий кредит по Пасажирському вагонному депо Тернопіль в сумі 7329 грн сформовано правомірно, оскільки факт несплати до бюджету ПДВ постачальниками продавців - постачальників пасажирського вагонного депо Тернопіль не є підставою для зняття з податкового кредиту сум у позивача, який не мав жодних правовідносин з цими постачальниками продавців. Неправомірним є донарахування суми ПДВ по підрозділу Енергозбут в сумі 15786 грн, вказана сума не включена в податкове зобов'язання за грудень 2005 року, оскільки перекривається дебетовим залишком по розрахунках з ПДВ(рахунок 6411), який рахується з червня 2005 року по підрозділу Енергозбут, тобто в податковій декларації Енергозбут було відображено і залізницею сплачено більшу суму ніж фактично нараховано. Таким чином, зазначає позивач, сума неправомірно донарахованого ПДВ по відокремлених підрозділах залізниці складає 38972,83 грн, сума неправомірно донарахованої штрафної санкції становить 19875,41 грн, разом неправомірно донарахована сума податку та штрафних санкцій складає 58848,24 грн.
Представники відповідача проти позову заперечили з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву, просять відмовити у задоволенні позовних вимог, в обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначає наступне. Тернопільською дирекцією залізничних перевезень було отримано від ТОВ «Західенерго»видаткову накладну на отримання лінолеуму та податкову накладну на суму ПДВ 318,64 грн, проведено оплату отриманого товару і відображено суму ПДВ 318,64 грн у складі податкового кредиту травня 2005 року. Однак, за матеріалами документальної перевірки ТОВ «Західенерго»фактів перерахування коштів постачальникам ТОВ «Західенерго»за номенклатуру товарів, які реалізовані Тернопільській дирекції залізничних перевезень, не встановлено. Тому відповідач вважає, що Тернопільській дистанції залізничних перевезень слід виключити із податкового кредиту податкові накладні, виписані ТОВ «Західенерго». Дистанцією колії Підзамче не відображались зобов'язання з операцій по безоплатній видачі квитків, вартість яких передавалась фінансовою службою залізниці, чим занижено податкові зобов'язання з ПДВ на 15409,83 грн. Чернівецькою дистанцією захисних лісонасаджень утримано з працівників компенсацію за невиявлену самовільну рубку деревини, яку не включено до бази оподаткування ПДВ, чим занижено податкові зобов'язання по ПДВ на суму 39 грн. Локомотивне депо Чернівці в березні 2005 року занижено ПДВ в сумі 7779 грн, а в квітні 2005 року завищено ПДВ в сумі 7779 грн, в порушення п.17.2 Закону України № 2181-ІІІ підприємством не нараховано і не сплачено штраф в розмірі 5 % цієї суми (389 грн). Вагонним депо Ковель занижено ПДВ на суму 89,54 грн, зайво включено до податкового кредиту суму 89,54 грн по податкових накладних, оформлених неналежним чином. Пасажирське вагонне депо Тернопіль завищено податковий кредит по ПДВ на суму 7329 грн по операціях з придбання товарів у ПП «Транстехмаш», ТОВ «Інтеграл», ПП «Багро»та ПП «Матрікс», оскільки за матеріалами перевірок ПП «Транстехмаш», ТОВ «Інтеграл», ПП «Багро»та ПП «Матрікс»встановлено, що постачальники даних підприємств звітували про відсутність фінансово-господарської діяльності чи не подавали звітності. ПП «Транстехмаш», ТОВ «Інтеграл», ПП «Багро» та ПП «Матрікс»не перераховували коштів постачальникам за номенклатуру товарів, на які виписано податкові накладні позивачу. Отже, позивачу слід виключити із податкового кредиту податкові накладні, виписані ПП «Транстехмаш», ТОВ «Інтеграл», ПП «Багро»та ПП «Матрікс». Законодавцем чітко передбачено, що однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з ПДВ є сплата цих сум до Державного бюджету України. Ненадходження податку на додану вартість до бюджету є наслідком того, що постачальники продавців ПП «Транстехмаш», ТОВ «Інтеграл», ПП «Багро»та ПП «Матрікс»у відповідному податковому періоді таку суму в податковій декларації з ПДВ в рядку оподатковуване зобов'язання не відображали та, відповідно, податку до бюджету не сплачували. Підрозділом Енергозбут занижено зобов'язання по ПДВ за грудень 2005 року в сумі 15786 грн.
В судовому засіданні було досліджено письмові докази, які наявні в матеріалах справи (акт перевірки, податкові повідомлення-рішення, рішення про результати розгляду первинної та повторної скарг, декларації по ПДВ, податкові накладні, акти приймання матеріалів, рахунки-фактури та інші наявні в матеріалах справи письмові докази).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.
Державною податковою інспекцією у м.Львові проведено виїзну планову документальну перевірку ДТГО «Львівська залізниця»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 року по 31.03.2006 року, за результатами якої було складено Акт від 20.11.2006 року № 140/23-0/01059900(далі-Акт перевірки).
На підставі зазначеного Акту перевірки ДПІ у м.Львові було прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.11.2006 року № 612301/0/19558/23-0, яким ДТГО «Львівська залізниця»визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 44530,00 грн - основного платежу та 25953,50 грн -штрафних (фінансових) санкцій згідно п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», усього 70483,50 грн.
За результатами адміністративного оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення до ДПІ у м.Львові, Рішенням ДПІ у м.Львові від 29.01.07 року № 1437/25-0 про результати розгляду первинної скарги було частково скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Львові від 20.11.2006 року № 612301/0/19558/23-0 в частині застосованої штрафної(фінансової) санкції в сумі 3688,5 грн, а в іншій частині податкове повідомлення-рішення залишено без змін.
За наслідками розгляду первинної скарги, ДПІ у м.Львові було прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.02.2007 року № 612301/1/1786, яким на підставі Акту перевірки від 20.11.2006 року № 140/23-0/01059900 та Рішення про результати розгляду первинної скарги від 29.01.07 року № 1437/25-0 ДТГО «Львівська залізниця»визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 44530,00 грн - основного платежу та 22265,00 грн -штрафних (фінансових) санкцій, усього 66795 грн.
Позивачем було подано повторну скаргу до ДПА у Львівській області, за результатами розгляду якої Рішенням ДПА у Львівській області від 10.04.2007 року № 6822/10/25-005/369 про результати розгляду повторної скарги було залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Львові від 20.11.2006 року № 612301/0/19558/23-0, скасовано Рішення ДПІ у м.Львові від 29.01.07 року № 1437/25-0 про результати розгляду первинної скарги в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 20.11.2006 року № 612301/0/19558/23-0 в частині 3688,5 грн застосованої штрафної (фінансової) санкції.
За наслідками розгляду повторної скарги, ДПІ у м.Львові було прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.04.2007 року № 612301/2/7035, яким на підставі Акту перевірки від 20.11.2006 року № 140/23-0/01059900 та Рішення про результати розгляду повторної скарги від 10.04.2007 року № 6822/10/25-005/369 ДТГО «Львівська залізниця»визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 44530,00 грн - основного платежу та 22265,00 грн -штрафних (фінансових) санкцій, усього 66795 грн, а також податкове повідомлення-рішення від 19.04.2007 року №6142301/0/7036, яким на підставі Акту перевірки від 20.11.2006 року № 140/23-0/01059900 та Рішення про результати розгляду повторної скарги від 10.04.2007 року № 6822/10/25-005/369 ДТГО «Львівська залізниця»визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 3688,50 грн -штрафних(фінансових) санкцій.
Таким чином, всі вищезазначені податкові повідомлення-рішення є чинними, а сума основного платежу та штрафних(фінансових) санкцій, визначена у податкових повідомленнях-рішеннях від 19.04.2007 року № 612301/2/7035 та від 19.04.2007 року №6142301/0/7036, сумарно відповідає сумі основного платежу та штрафних(фінансових) санкцій, визначених в первинному податковому повідомленні-рішенні від 20.11.2006 року № 612301/0/19558/23-0 (44530,00 грн - основного платежу, 25953,50 грн -штрафних (фінансових) санкцій, усього 70483,50 грн).
Позивач оскаржує податкові повідомлення-рішення частково, вважає неправомірним визначення йому суми податкового зобов'язання по ПДВ в сумі 38972,83 грн -основного платежу та 19875,41 грн - штрафних(фінансових) санкцій, разом 58848,24 грн.
Як вбачається із матеріалів справи, спірні суми ПДВ та штрафних(фінансових) санкцій визначені позивачу по його відокремлених структурних підрозділах, які не мають статусу юридичної особи і входять до складу ДТГО «Львівська залізниця». Так, по Тернопільській дирекції залізничних перевезень донараховано ПДВ 319 грн та застосовано штрафні санкції в сумі 159,50 грн; по Дистанції колії Підзамче донараховано ПДВ 15935 грн та застосовано штрафні санкції 7967,50 грн (зазначені суми по Дистанції колії Підзамче позивач оспорює частково, а саме, оспорює суму основного платежу 15409,83 грн та 7704,92 грн штрафних санкцій); по Чернівецькій дистанції захисних лісонасаджень донараховано ПДВ 39 грн та застосовано штрафні санкції 19,50 грн; по Локомотивному депо Чернівці донарахування основного платежу по ПДВ не було, було тільки застосовано 389 грн штрафних санкцій; по Вагонному депо Ковель донараховано ПДВ 90 грн та застосовано штрафні санкції в сумі 45 грн; по Пасажирському вагонному депо Тернопіль донараховано ПДВ 7329 грн та застосовано штрафні санкції в сумі 3664,50 грн; по підрозділу Енергозбут донараховано ПДВ 15786 грн та застосовано штрафні санкції в сумі 7893 грн.
Відповідно до п.п 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 -ВР від 03.04.1997 року (із змінами та доповненнями), податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Не підлягають включенню до податкового кредиту, згідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 зазначеного Закону, суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Відповідно до п.п.7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Як вбачається із матеріалів справи, Тернопільською дирекцією залізничних перевезень було отримано від ТОВ «Західенерго»видаткову накладну від 25.05.2005 року на отримання лінолеуму на загальну суму 1911,84 грн з податком на додану вартість, а також податкову накладну ТОВ «Західенерго»від 25.05.2005 року № 505/25-01 на суму 1911,84 грн, в тому числі ПДВ 318,64 грн. Тернопільська дирекція залізничних перевезень оплатила даний товар згідно платіжного доручення від 25.05.2005 року в сумі 1911,84 грн. На підставі наведеного Тернопільська дирекція залізничних перевезень відобразила ПДВ в сумі 318,64 грн у складі податкового кредиту з ПДВ за травень 2005 року.
Таким чином, на підтвердження обгрунтованості віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ 318,64 грн позивачем була надана податкова накладна, яка не мала недоліків та порядок заповнення якої відповідав встановленому чинним законодавством. Також матеріалами справи підтверджено факт здіснення позивачем оплати за поставлений товар на користь ТОВ «Західенерго». З огляду на вищенаведене, висновок податкового органу про завищення податкового кредиту по ПДВ в сумі 318,64 грн є безпідставним, а визначення суми податкового зобов'язання по ПДВ в сумі 318,64 грн та застосування штрафних санкцій в сумі 159,50 грн здійснено відповідачем неправомірно.
Посилання відповідача на невстановлення фактів перерахування коштів ТОВ «Західенерго»своїм постачальникам за номенклатуру товарів, які реалізовані Тернопільській дирекції залізничних перевезень, є безпідставним. Дані факти не стосуються діяльності Тернопільської дирекції залізничних перевезень. Відповідно до п.1.3 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку -це особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України. В даному випадку позивач (в особі Тернопільської дирекції залізничних перевезень) є покупцем товару (послуг), а ТОВ «Західенерго» є платником податку, а відтак саме на нього Законом покладено обов'язок з утримання та внесення до бюджету податку, і він (ТОВ «Західенерго») несе відповідальність за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону( п.10.2 ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість»). Покупець не може нести відповідальність за можливі неправомірні дії продавця чи його постачальників. Згідно закріпленого в Конституції України принципу індивідуалізації відповідальності (ст.61), будь-яка особа не може нести відповідальність за дії третіх осіб.
Податковий орган зазначає, що дистанцією колії Підзамче не відображались податкові зобов'язання з операцій по безоплатній видачі квитків для потреб працюючих і непрацюючих осіб підрозділу, вартість яких передавалась фінансовою службою залізниці, чим занижено податкові зобов'язання з ПДВ на 15409,83 грн за період з січня 2005 року по березень 2006 року.
Однак, зазначений висновок податкового органу не відповідає дійсності і спростовується документами, долученими до матеріалів справи із письмовим клопотанням позивача від 28.08.2007 року(вх.№ 18219 від 28.08.2007 року). Згідно аналітичного запису по бухгалтерських операціях за період з 01.01.2005 року по 31.12.2005 року по дистанції колії Підзамче, та за період з 01.01.2006 року по 31.03.2006 року по дистанції колії Підзамче, вартість безкоштовно наданих квитків в період з 01.01.2005 року по 31.12.2005 року склала 64347,09 грн, за період з 01.01.2006 року по 31.03.2006 року склала 28108 грн, що разом складає 95456 грн, в т.ч ПДВ 15 409,83 грн. Як вбачається із аналітичного запису по фінансово-економічній службі залізниці (Дебет рах.7195 22-дохід за безкоштовний проїзд, Кредит рах.6411 податкове зобов'язання НФБ(фінансово-економічної служби залізниці)), сума ПДВ по безкоштовних квитках всіх підрозділів залізниці(в тому числі і дистанції колії Підзамче) була включена до податкових зобов'язань позивача по ПДВ фінансово-економічною службою залізниці.
Таким чином, висновок податкового органу про заниження суми податкових зобов'язань по ПДВ на суму 15409,83 грн є безпідставним, а визначення суми податкового зобов'язання по ПДВ в сумі 15409,83 грн та застосування штрафних санкцій в сумі 7704,92 грн здійснено відповідачем неправомірно.
Податковий орган зазначає, що Чернівецькою дистанцією захисних лісонасаджень утримано з працівників компенсацію за невиявлену самовільну рубку деревини, яку не включено до бази оподаткування ПДВ, чим занижено податкові зобов'язання по ПДВ на суму 39 грн за травень, вересень 2005 року.
Однак, такий висновок податкового органу суд вважає помилковим. Утримана з працівників Чернівецької дистанції захисних лісонасаджень таксова вартість деревини являється компенсацією, стягнутою з відповідальних працівників за невиявлену ними самовільну рубку деревини, здійснену невстановленими особами. За своєю суттю дана компенсація є відшкодуванням вартості дерев, що були самовільно зрубані і вибули з володіння позивача, і не підпадає під ознаки операції з поставки товарів(робіт,послуг), яка є об'єктом оподаткування згідно із п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість».
Таким чином, висновок податкового органу про заниження суми податкових зобов'язань по ПДВ на суму 39 грн є безпідставним, а визначення суми податкового зобов'язання по ПДВ в сумі 39 грн та застосування штрафних санкцій в сумі 19,50 грн здійснено відповідачем неправомірно.
Податковий орган зазначає, що Локомотивним депо Чернівці в березні 2005 року занижено ПДВ в сумі 7779 грн, а в квітні 2005 року завищено ПДВ в сумі 7779 грн. Проте, в порушення п.17.2 Закону України № 2181-ІІІ підприємством не нараховано і не сплачено штраф в розмірі 5 % цієї суми (389 грн).
Даний висновок податкового органу суд вважає обґрунтованим, виходячи із наступного. Відповідно до п.17.2 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку. Однак, в декларації по ПДВ за квітень 2005 року ДТГО «Львівська залізниця»(рядок 26.1) загальна сума помилки має від'ємне значення.
Таким чином, застосування податковим органом суми штрафу 389 грн (5% від 7779 грн) здійснено податковим органом правомірно.
Податковий орган зазначає, що Вагонним депо Ковель занижено ПДВ на суму 90 грн, зайво включено до податкового кредиту суму 90 грн по податкових накладних, оформлених неналежним чином. Однак, як вбачається із наявних у матеріалах справи податкових накладних № 00839 від 21.04.2005 року на суму 480,05 грн, в т.ч.ПДВ 80,01 грн, та № 00916 від 17.05.2005 року на суму 57,15 грн, в т.ч. ПДВ 9,53 грн, виписаних ТзОВ «Агро-Союз-Луцьк», в них наявні всі необхідні реквізити, передбачені п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Судом не встановлено обставин, з якими законодавець пов'язує недійсність податкових накладних, податковим органом не доведено правомірність свого рішення в цій частині в порядку ч.2 ст.71 КАС України.
Таким чином, висновок податкового органу про заниження суми податкових зобов'язань по ПДВ на суму 90 грн є безпідставним, а визначення суми податкового зобов'язання по ПДВ в сумі 90 грн та застосування штрафних санкцій в сумі 45 грн здійснено відповідачем неправомірно.
Податковий орган зазначає про завищення пасажирським вагонним депо Тернопіль за період з березня по вересень 2005 року податкового кредиту по ПДВ в сумі 7329 грн. Так, пасажирським вагонним депо Тернопіль було отримано накладні та податкові накладні від ПП «Транстехмаш», ТОВ «Інтеграл», ПП «Багро»та ПП «Матрікс», та здійснено оплату по цих податкових накладних. Однак, постачальники даних підприємств звітували про відсутність фінансово-господарської діяльності чи не подавали звітності, ПП «Транстехмаш», ТОВ «Інтеграл», ПП «Багро»та ПП «Матрікс»не перераховували коштів постачальникам за номенклатуру товарів, на які виписано податкові накладні позивачу. Отже, податковий орган вважає, що позивачу слід виключити із податкового кредиту податкові накладні, виписані ПП «Транстехмаш», ТОВ «Інтеграл», ПП «Багро»та ПП «Матрікс».
Із даним висновком податкового органу суд не погоджується виходячи із наступного. На підтвердження обгрунтованості віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ 7329 грн позивачем були надані податкові накладні, які не мали недоліків та порядок заповнення яких відповідав встановленому чинним законодавством. Також матеріалами справи підтверджено факт здіснення позивачем оплати за поставлений товар на користь ПП «Транстехмаш», ТОВ «Інтеграл», ПП «Багро»та ПП «Матрікс». Наведені обставини в силу приписів п.п 7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»дають всі підстави для включення сум ПДВ до складу податкового кредиту.
Посилання відповідача на невстановлення фактів перерахування коштів ПП «Транстехмаш», ТОВ «Інтеграл», ПП «Багро»та ПП «Матрікс»своїм постачальникам за номенклатуру товарів, які реалізовано пасажирському вагонному депо Тернопіль, є безпідставним. Дані факти не стосуються діяльності пасажирського вагонного депо Тернопіль. Відповідно до п.1.3 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку -це особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України. В даному випадку позивач (в особі пасажирського вагонного депо Тернопіль) є покупцем товару (послуг), а ПП «Транстехмаш», ТОВ «Інтеграл», ПП «Багро»та ПП «Матрікс»- платниками податку, а відтак саме на них Законом покладено обов'язок з утримання та внесення до бюджету податку, і вони несуть відповідальність за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону( п.10.2 ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість»). Покупець не може нести відповідальність за можливі неправомірні дії продавця чи його постачальників. Згідно закріпленого в Конституції України принципу індивідуалізації відповідальності (ст.61), будь-яка особа не може нести відповідальність за дії третіх осіб. Факт несплати до бюджету ПДВ постачальниками продавців - постачальників пасажирського вагонного депо Тернопіль, не є підставою для зняття з податкового кредиту сум у позивача, який не мав жодних правовідносин з цими постачальниками продавців.
Окрім цього слід зазначити, що згідно наявних у матеріалах справи первинних документів(актів приймання матеріалів, лімітно-забірних карток, видаткових накладних) усі товарно-матеріальні цінності, що придбані в ПП «Транстехмаш», ТОВ «Інтеграл», ПП «Багро»та ПП «Матрікс», отримані, оприбутковані через комору та по лімітно-забірним картам відпущені майстрам пасажирського вагонного депо Тернопіль на ремонт вагонів в тій кількості, в якій були отримані від постачальників і оприбутковані коморою депо. Наведеним підтверджується реальність операції по придбанню товарів.
З огляду на вищенаведене, висновок податкового органу про завищення податкового кредиту по ПДВ в сумі 7329 грн є безпідставним, а визначення суми податкового зобов'язання по ПДВ в сумі 7329 грн та застосування штрафних санкцій в сумі 3644,50 грн здійснено відповідачем неправомірно.
Податковий орган зазначає, що Підрозділом Енергозбут занижено зобов'язання по ПДВ за грудень 2005 року в сумі 15786 грн.
Як вбачається із матеріалів справи(зокрема, долучених до справи матеріалів із письмовим клопотанням позивача від 28.08.2007 року(вх.№ 18219 від 28.08.2007 року)), згідно даних головної книги підрозділу Енергозбут по рахунку 681 «Розрахунки за авансами» станом на 01.12.2005 року сума авансів підрозділу Енергозбут склала 467039,76 грн, на кінець місяця 561753,67 грн, тобто різниця за грудень місяць становить 94713,91 грн, в тому числі ПДВ 15785,65 грн, що також відображено в довідці підрозділу Енергозбут про суми одержаних авансів за липень, жовтень, листопад, грудень 2005 року. Однак, різниця авансів за попередні місяці липень,жовтень, листопад 2005 році мала від'ємне значення, і по рахунку 6411 -ПДВ станом на 01.12.2005 року рахувався дебетовий залишок, що перевищував суму ПДВ до сплати за грудень 2005 року. З наведеного вбачається, що сума ПДВ 15785,65 грн була включена до податкових зобов'язань за попередні періоди, тобто підрозділом Енергозбут було відображено і залізницею сплачено більшу суму ніж фактично нараховано.
Таким чином, донарахування податковим органом позивачу суми ПДВ 15786 грн та застосування штрафних санкцій в сумі 7893 грн здійснено відповідачем неправомірно.
Враховуючи все наведене вище, суд приходить до висновку, що сума неправомірно донарахованого ПДВ складає 38972,83 грн -основного платежу та 19486,41 грн - штрафних(фінансових) санкцій, разом 58459,24 грн.
Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Львові від 20.11.2006 року №612301/0/19558/23-0 (яким було визначено суму ПДВ в розмірі 44530,00 грн - основного платежу та 25953,50 грн -штрафних (фінансових) санкцій, усього 70483,50 грн) підлягає визнанню протиправним та скасуванню в частині визначення суми податкового зобов'язання по ПДВ в розмірі 38972,83 грн -основного платежу та 19486,41 грн - штрафних(фінансових) санкцій.
Податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Львові від 01.02.2007 року № 612301/1/1786 (яким було визначено суму ПДВ в розмірі 44530,00 грн - основного платежу та 22265,00 грн -штрафних (фінансових) санкцій, усього 66795 грн) підлягає визнанню протиправним та скасуванню в частині визначення суми податкового зобов'язання по ПДВ в розмірі 38972,83 грн -основного платежу та 15797,91 грн - штрафних(фінансових) санкцій. Оскільки сума штрафних(фінансових) санкцій по цьому податковому повідомленню-рішенню є меншою від суми штрафних(фінансових) санкцій, визначених в податковому повідомленні-рішенні від 20.11.2006 року №612301/0/19558/23-0, на 3688,50 грн, тому із врахуванням розміру заявлених позовних вимог сума неправомірно нарахованих штрафних санкцій по податковому повідомленню-рішенню від 01.02.2007 року № 612301/1/1786 складає 15797,91 грн (19486,41 грн мінус 3688,50 грн).
Податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Львові від 19.04.2007 року № 612301/2/7035(яким було визначено суму ПДВ в розмірі 44530,00 грн - основного платежу та 22265,00 грн -штрафних (фінансових) санкцій, усього 66795 грн) підлягає визнанню протиправним та скасуванню в частині визначення суми податкового зобов'язання по ПДВ в розмірі 38972,83 грн -основного платежу та 15797,91 грн - штрафних(фінансових) санкцій (мотивація щодо розміру штрафних санкцій 15797,91 грн, які підлягають скасуванню, аналогічна до наведеної в попередньому абзаці).
Податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Львові від 19.04.2007 року №6142301/0/7036(яким було визначено суму штрафних(фінансових) санкцій розмірі 3688,50 грн) підлягає визнанню протиправним та скасуванню повністю.
В задоволенні іншої частини позову суд відмовляє.
Судові витрати в сумі 3 грн 40 коп судового збору розподіляються наступним чином.
Враховуючи, що позивачем у позовній заяві об'єднано 4 позовні вимоги немайнового характеру, з яких 3 задоволено частково, а 1 повністю, суд в порядку ч.3 ст.94 КАС України присуджує позивачу з державного бюджету судовий збір в сумі 2 грн 13 коп (відповідно до тієї частини вимог, по якій задоволено позовні вимоги). Інша частина судового збору в сумі 1 грн 27 коп покладається на позивача.
На підставі вищенаведеного, керуючись п. 2-1, п.3, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень та ст.ст. 69-71,86,87,94,98,158,160,162,163,167 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV (із змінами та доповненнями), господарський суд -
1. Адміністративний позов задоволити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Львові від 20.11.2006 року №612301/0/19558/23-0 в частині визначення суми податкового зобов'язання по ПДВ в розмірі 38972,83 грн -основного платежу та 19486,41 грн - штрафних(фінансових) санкцій.
3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Львові від 01.02.2007 року № 612301/1/1786 в частині визначення суми податкового зобов'язання по ПДВ в розмірі 38972,83 грн -основного платежу та 15797,91 грн - штрафних(фінансових) санкцій.
4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Львові від 19.04.2007 року № 612301/2/7035 в частині визначення суми податкового зобов'язання по ПДВ в розмірі 38972,83 грн -основного платежу та 15797,91 грн - штрафних(фінансових) санкцій.
5. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Львові від 19.04.2007 року №6142301/0/7036, яким визначено суму податкового зобов'язання по ПДВ у розмірі 3688,50 грн - штрафних(фінансових) санкцій.
6. В задоволенні іншої частини адміністративного позову відмовити.
7. Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного територіально-галузевого об»єднання «Львівська залізниця» (79000, м.Львів, вул. Гоголя, 1, ідентифікаційний код 01059900) 2 грн 13 коп - судового збору.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Морозюк А.Я.