Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"16" липня 2007 р. Справа № 40/210-07
вх. № 5104
Суддя господарського суду Хотенець П.В.
при секретарі судового засідання Дуброва Н.О.
за участю представників сторін:
прокурора - Шевцова К.В., посвідчення № 132 від 02.08.2006 року позивача - не з*явився 3-й особи - 1. не з*явився, 2. не з*явився, 3. Чаговець А.А., дов. № 2-3д від 28.12.2006 року відповідача - Дерев*янко Д.В., дов. від 25.12.2006 року, Єфімова К.В., дов. від 06.06.2007 року
розглянувши справу за позовом Харківського міжрайонного природоохоронного прокурора м. Харків в інтересах держави. в особі Старомерчанської селищної ради, с. Старий Мерчик 3-я особа 1. Валківська районна рада, м. Валки, 2. Харківська обласна рада, м. Харків, 3. Дочірня компанія "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз" України в особі газопромислового управління "Харківгазвидобування", м. Харків
до Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз", м. Харків
про стягнення 1049971,00 грн.
Розглядається вимога про стягнення з відповідача 1049 971 грн. на користь Старомерчицької селищної ради - 60% в сумі 629 982,60 грн., на користь Валківської районної ради - 15 % в сумі 157 495,65 грн., на користь Харківської обласної ради - 25% в сумі 262 492,75 грн.
Підставою стягнення у судовому порядку вищезазначеної суми Харківський міжрайонний природоохоронний прокурор визначає, згідно з пунктом 4 “Порядку визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню» (затвердженого постановою КМУ від 17 листопада 1997 року № 1279), несплату Відповідачем втрат сільськогосподарського виробництва у розмірі 1 049 971 грн. в двомісячний термін після затвердження в установленому порядку проекту відведення йому земельних ділянок під облаштування Юліївського нафтогазоконденсатного родовища (надалі Юліївське НГКР).
Прокурором обумовлено, що зобов'язання по відшкодуванню втрат сільськогосподарського виробництва у розмірі 1 049 971 грн. виникло у зв'язку з непроведенням ДП «Харківтрансгаз» АТ «Укргазпром» робіт по землюванню при будівництві Юліївського НГКР, яке було розпочато у зв'язку з тим, що Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 532 від 10 липня 1993 року “Про збільшення обсягів видобутку нафти і газу в 1993-1994 роках і найближчу перспективу» і Обласна державна адміністрація, як виняток, дозволила ДП «Харківтрансгаз» АТ «Укргазпром» розпочати будівництво об'єктів Юліївського НГКР до складання проекту відведення земель (Лист ХОДА № 01-37/587).
14 червня 2007 року Харківським міжрайонним природоохоронним прокурором до суду подано клопотання про залучення у якості позивача Харківського обласного головного управління земельних ресурсів та про залучення у якості третьої особи Облземінспекцію.
Клопотання Харківського міжрайонного природоохоронного прокурора про залучення господарським судом Харківського обласного головного управління земельних ресурсів у якості позивача відповідно до Господарського процесуального кодексу України задоволенню не підлягає.
Господарський процесуальний кодекс України не містить норми права, яка б передбачала можливість залучення до участі у справі № 40/210-07 будь-яку особу у якості позивача.
Відповідно до статті 23 Закону України «Про судоустрій України», суддя місцевого суду здійснює правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом.
Залучення господарським судом Харківське обласне головне управління земельних ресурсів у якості позивача є неможливим, так як таке право у суду Господарським процесуальним кодексом України не передбачено, у зв'язку з чим це клопотання прокурора задоволенню не підлягає.
Залучення Облземінспекції у якості третьої особи, також не підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 27 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін.
Суд, дійшовши висновку, що рішення господарського суду у справі № 40/210-07 ні яким чином не може вплинути на будь-які права та обов'язки Облземінспекції, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для задоволення цього клопотання.
Також, 14 червня 2007 року до суду надійшло клопотання від відповідача про витребування додаткових доказів.
Розглянувши дане клопотання суд прийшов до висновку про можливість часткового задоволення даного клопотання, а саме:
Прокурор не є особою пов'язаною з виготовленням, погодженням та затвердженням проекту відведення Дочірньому підприємству “Харківтрансгаз» Акціонерного товариства “Укргазпром» земельних ділянок під облаштування Юліївського газоконденсатного родовища, тому даний доказ у неї не може бути витребуваний. Також прокурор не є особою, що пов'язана з наданням Дочірньому підприємству “Харківтрансгаз» Акціонерного товариства “Укргазпром» земельних ділянок під облаштування Юліївського газоконденсатного родовища, тому даний доказ у неї також не може бути витребуваний, тому в цій частині клопотання не підлягає задоволенню.
В іншій частині клопотання було задоволено, так як встановлення судом факту затвердження або незатвердження в установленому порядку Верховною Радою України проекту відведення Дочірньому підприємству “Харківтрансгаз» Акціонерного товариства “Укргазпром» земельних ділянок під облаштування Юліївського газоконденсатного родовища має важливе значення для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи № 40/210-07.
Суд, ухвалою від 14 червня 2007 року у справі № 40/210-07, витребував у Харківського міжрайонного природоохоронного прокурора письмові пояснення стосовно підстав та чітко визначених строків виникнення у ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України», в особі УМГ «Харківтрансгаз» зобов'язання по сплаті втрат сільськогосподарського виробництва у розмірі 1 049 971 грн.
Також, суд ухвалою від 14 червня 2007 року у справі № 40/210-07 витребував у Верховної Ради України докази надання Верховною Радою України ДП “Харківтрансгаз» АТ “Укргазпром» земельних ділянок (у постійне або тимчасове користування) під облаштування Юліївського НГКР та докази затвердження в установленому порядку Верховною Радою України проекту відведення ДП “Харківтрансгаз» АТ “Укргазпром» земельних ділянок під облаштування Юліївського НГКР.
Цією же ухвалою було витребуване у Інституту Землеустрою Української Академії аграрних наук та у Харківського обласного головного управління земельних ресурсів Державного комітету України по земельних ресурсах затверджений в установленому порядку Верховною Радою України проект відведення ДП “Харківтрансгаз» АТ “Укргазпром» земельних ділянок під облаштування Юліївського НГКР або письмові пояснення з причин неможливості надання витребуваного доказу.
Прокурором на виконання ухвали від 14 червня 2007 року у справі № 40/210-07 надано до матеріалів справи письмові пояснення № 11-07 від 09 липня 2007 року.
Харківське обласне головне управління земельних ресурсів листом № 0102-20/1957 від 02 липня 2007 року та ДП «Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» листом № 70/01-1600 від 27 червня 2007 року надали письмові пояснення з причин неможливості надання витребуваних доказів.
Верховна Рада України витребуваних доказів до матеріалів справи не подала, причини неможливості надання витребуваних доказів суду не повідомила.
Прокурор у судовому засіданні оголосив клопотання про відкладення розгляду справи.
Представник третьої особи - Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз" України в особі газопромислового управління "Харківгазвидобування" та відповідача проти клопотання прокурор заперечують.
Суд розглянувши матеріали справи та клопотання прокурора про відкладення розгляду справи, вважає клопотання необгрунтованим і відхиляє його.
Прокурор у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги і просить їх задовольнити у повному обсязі.
Представник позивача у судове засідання не з*явився, про день і час розгляду справи був повідомлений належним чином.
Представник третьої особи - Валківської районної ради у судове засідання не з*явився, про день і час розгляду справи був повідомлений належним чином.
Представник третьої особи - Харківської обласної ради у судове засідання не з*явився, про день і час розгляду справи був повідомлений належним чином.
Представник третьої особи - Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз" України в особі газопромислового управління "Харківгазвидобування" у судовому засіданні наполягає на задоволенні позову.
Дочірньою компанією "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз" України в особі газопромислового управління "Харківгазвидобування" до матеріалів справи було надано письмові пояснення № 03/01-05/1505 від 14 травня 2007 року, у яких ГПУ «Харківгазвидобування» вважає, що вже з 1997 - 1998 р.р., на виконання розпоряджень Харківської обласної державної адміністрації № 1118 від 11 листопада 1997 року та № 558 від 03 липня 1998 року, відповідач повинен був виконати роботи по землюванню відповідно до проекту землювання і проекту відведення земельних ділянок, та сплатити відповідні кошти на спецрахунок обласного управління земельних ресурсів, однак не виконав своїх зобов'язань.
В процесі реорганізації АТ «Укргазпром» об'єкти Юліївського НГКР в 1999 році були передані відповідно до розподільчого балансу ДК «Укргазвидобування» в особі ГПУ «Харківгазвидобування», але кредиторська заборгованість перед Обласним управлінням земельних ресурсів по вказаним об'єктам Третій особі передана не була.
Оскільки по розподільчому балансу третя особа не отримала від відповідача ані оригіналів, ані копій проекту відведення земельної ділянки для облаштування Юліївського НГКР, ГПУ «Харківгазвидобування» було вимушено повторно замовити виготовлення проекту відведення земельної ділянки в 2000 році.
Також, ГПУ «Харківгазвидобування» разом з письмовими поясненнями надано до матеріалів справи копію Звіту Національного наукового центру «Інституту ґрунтознавства та агрохімії ім.. О.Н. Соколовського» 2004 року, яким, на його думку, підтверджується факт проведення робіт по землюванню на території Юліївського НГКР, які не були оформлені документально.
Представник відповідача у судовому засіданні і у відзиві на позовну заяву проти заявлених позовних вимог заперечує.
Відповідач пояснив, що він у 1994-1997 роках здійснював будівництво Юліївського НГКР.
Обласна державна адміністрація, як виняток, дозволила ДП «Харківтрансгаз» АТ «Укргазпром» розпочати будівництво об'єктів Юліївського НГКР до складання проекту відведення земель. Тому виготовлення для ДП «Харківтрансгаз» АТ «Укргазпром» проекту відведення земель під облаштування Юліївського НГКР було здійснено Харківським НДПІ Землеустрою у травні 1997 року.
Категорія земель, що повинні були надаватися під облаштування Юліївського НГКР підпадають під особливий порядок вилучення, визначений статті 32 Земельного Кодексу України (в редакції від 18 грудня 1990 року N 561-XII, із змінами в від 05 травня 1993 року - надалі Земельний Кодекс України), і допускалася, як виняток, за рішенням Верховної Ради України.
Пунктом 5 Постанови Верховної Ради України № 190/98-ВР від 05 березня 1998 року “Про вилучення і надання земельних ділянок для несільськогосподарських потреб та попереднє погодження місць розташування об'єктів», було попередньо погоджено місце розташування виробничих об'єктів Юліївського НГКР ДП “Харківтрансгаз» АТ “Укргазпром».
У зв'язку з прийняттям Указу Президента України 25 лютого 1998 року № 151 «Про реформування нафтогазового комплексу України» та Постанови КМУ від 25 червня 1998 року № 747 «Про утворення Національної акціонерної компанії »Нафтогаз України», будь-які подальші дії Верховної Ради України по наданню ДП «Харківтрансгаз» АТ «Укргазпром» земель під облаштування Юліївського НГКР були припинені, проект відведення земельних ділянок Верховною Радою України не затверджений.
Юліївське НГКР в результаті реорганізації АТ «Укргазпром» на підставі наказу голови правління АТ «Укргазпром» № 295 від 16 листопада 1998 року, спільного наказу Держнафтогазпрому і НАК «Нафтогаз України» від 06 листопада 1998 року № 68/234, постанови КМУ від 25 травня 1998 року № 747 (зі змінами від 31 травня 1999 року) було передано ДК «Укргазвидобування» від ДП «Харківтрансгаз».
Заборгованість у розмірі 1 049 971 грн. по сплаті втрат сільськогосподарського виробництва згідно з розподільчим балансом станом на 01 січня 1999 року від ДП «Харківтрансгаз» не передавалась ДК «Укргазвидобування», тому що на момент передачі Юліївського НГКР ДК «Укргазвидобування» за розподільчим балансом зобов'язання у розмірі 1 049 971 грн. по сплаті втрат сільськогосподарського виробництва у ДП «Харківтрансгаз» ще не виникло.
Зобов'язання у розмірі 1 049 971 грн. по сплаті втрат сільськогосподарського виробництва вперше визначено в «Акті комісії про визначення втрат сільськогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню» від 25 грудня 2001 року, який погоджений Харківським обласним управлінням земельних ресурсів 11.05.2002 року та затверджений Обласною Державною адміністрацією 15 травня 2002 року, але особою зобов'язаною за даним Актом відшкодувати втрати сільськогосподарського виробництва у розмірі 1 049 971 грн. визначено ГПУ «Харківгазвидобування».
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора, представника третьої особи - Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз" України в особі газопромислового управління "Харківгазвидобування" та відповідача, судом встановлено наступне.
ДП «Харківтрансгаз» АТ «Укргазпром» у 1994-1997 роках здійснював будівництво Юліївського нафтогазоконденсатого родовища.
У зв'язку з тим, що КМУ прийнято постанову № 532 від 10 липня 1993 року “Про збільшення обсягів видобутку нафти і газу в 1993-1994 роках і найближчу перспективу», Обласна державна адміністрація, як виняток, дозволила ДП «Харківтрансгаз» АТ «Укргазпром» розпочати будівництво об'єктів Юліївського газоконденсатого родовища до складання проекту відведення земель (Лист ХОДА № 01-37/587).
Актом державної приймальної комісії про приймання до експлуатації закінченого будівництвом об'єкту Юліївського НГКР Харківської області від 20 грудня 1997 року об'єкт будівництва було введено в експлуатацію.
На підставі отриманих від Інституту Землеустрою документів судом встановлено факт виготовлення проекту відводу ДП «Харківтрансгаз» АТ «Укргазпром» земель під облаштування першої та другої черги Юліївського НГКР, що підтверджується нарядом-замовленням № 22 від 05 лютого 1997 року.
Факт видачі вищезазначеного проекту замовнику та Харківському обласному управлінню земельних ресурсів підтверджується накладною № 159 від 30 травня 1997 року.
Порядок надання земельних ділянок у користування визначено статтею 19 Земельного Кодексу України.
Відповідно до статті 19 Земельного Кодексу України, надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні, іншому громадянину, підприємству, установі, організації провадиться лише після вилучення (викупу) цієї ділянки в порядку, передбаченому статтями 31 і 32 Земельного Кодексу України.
Відповідно до статті 31 Земельного Кодексу України, вилучення (викуп) земельних ділянок з метою передачі їх у власність або надання у користування громадянам, підприємствам, установам і організаціям провадиться за згодою власників землі і землекористувачів на підставі рішення Верховної Ради України, місцевих Рад народних депутатів.
Згідно статті 19 Земельного Кодексу України, Верховна Рада України надає земельні ділянки у разі, коли для вилучення цих земель установлено особливий порядок (стаття 32).
Категорія земель, що повинні були надаватися під облаштування Юліївського НГКР підпадають під особливий порядок вилучення, визначений статті 32 Земельного Кодексу України.
Надання земельних ділянок згідно статті 19 Земельного Кодексу України здійснюється за проектами відведення цих ділянок.
Розробку проектів відведення земельних ділянок, перенесення їх меж у натурі (на місцевість) і виготовлення документів, що посвідчують право користування землею, здійснюють державні та інші землевпорядні організації.
Проект відведення земельної ділянки погоджується з власником землі або землекористувачем.
По проекту, за яким надання земель провадиться Верховною Радою України, Обласна рада подає проектні матеріали і свій висновок до Кабінету Міністрів України, який розглядає ці матеріали і вносить у місячний строк свої пропозиції до Верховної Ради України.
Судом встановлено, що Постанова Верховної Ради України про надання ДП «Харківтрансгаз» АТ «Укргазпром» земель під облаштування Юліївського НГКР на момент реорганізації АТ «Укргазпром» прийнята не була.
Відповідно до частини 1 статті 34 Земельного кодексу України, попереднє погодження місць розташування об'єктів на землях, що вилучаються за рішенням Верховної Ради України провадиться Верховною Радою України.
Пунктом 5 Постанови Верховної Ради України № 190/98-ВР від 05 березня 1998 року “Про вилучення і надання земельних ділянок для несільськогосподарських потреб та попереднє погодження місць розташування об'єктів», попередньо погоджено місце розташування виробничих об'єктів Юліївського НГКР ДП “Харківтрансгаз» АТ “Укргазпром» на землях сільськогосподарського підприємства “Восток» (47, 21 га. земель, у тому числі 40, 26 га. ріллі), селянського (фермерського) господарства Кириченка О.А. (0, 45 га ріллі), земель запасу Старомерчицької селищної ради (2, 36 га. земель, у тому числі 2, 20 га. ріллі) Валківського району Харківської області.
Відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва передбачено статтею 90 Земельного кодексу України.
Згідно з вищезазначеною статтею, втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, заподіяні вилученням сільськогосподарських і лісових угідь для використання їх у цілях, не пов'язаних із веденням сільського і лісового господарства, обмеженням прав власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, або погіршенням якості земель у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ і організацій, підлягають відшкодуванню Уряду Республіки Крим, обласним, Київській і Севастопольській міським Радам народних депутатів. Ці втрати компенсуються поряд з відшкодуванням збитків відповідно до статті 88 Земельного Кодексу України.
Статтею 91 Земельного кодексу України законодавець визначив розміри і порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, що підлягають відшкодуванню.
Згідно з вищезазначеною статтею, втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва відшкодовуються підприємствами, установами та організаціями, яким відводяться сільськогосподарські і лісові угіддя, що вилучаються для потреб, не пов'язаних із веденням сільського та лісового господарства, а також підприємствами, установами і організаціями, навколо об'єктів яких встановлюються охоронні, санітарні та захисні зони з виключенням із обороту сільськогосподарських і лісових угідь або переведенням їх до менш цінних угідь.
Розміри і порядок визначення втрат, що підлягають відшкодуванню, а також випадки звільнення підприємств, установ і організацій від їх відшкодування встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 року № 1279 затверджено “Порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню».
Згідно пункту 4 вищезазначеного Порядку, відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, спричинених вилученням сільськогосподарських і лісових угідь для цілей, не пов'язаних із веденням сільського і лісового господарства, провадиться юридичними і фізичними особами в двомісячний термін після затвердження в установленому порядку проекту відведення їм земельних ділянок, а у випадках поетапного освоєння відведених угідь для добування корисних копалин відкритим способом - у міру їх фактичного надання.
Тобто необхідною та достатньою умовою виникнення заборгованості по відшкодуванню втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва є: наявність затвердженого в установленому порядку проекту відведення земельних ділянок;·сплив двомісячного строку після затвердження в установленому порядку проекту відведення особі земельних ділянок.
Відповідно до пункту 3 статті 102 Земельного кодексу України, проекти відведення земельних ділянок у власність або користування затверджуються Радами народних депутатів, які надають і вилучають земельні ділянки.
Даною нормою чітко визначено особу, яка повинна була затверджувати проект відведення земельної ділянки у користування ДП «Харківтрансгаз» АТ «Укргазпром» - це Верховна Рада України.
Тобто, відповідно до пункту 4 вищезазначеного Порядку та пункту 3 статті 102 Земельного кодексу України, затверджений в установленому порядку проект відведення земельних ділянок під облаштування Юліївського НГКР - це проект відведення земельних ділянок затверджений Верховною Радою України.
Судом на момент розгляду даної справи встановлено факт існування виготовленого проекту відводу ДП «Харківтрансгаз» АТ «Укргазпром» земель під облаштування Юліївського НГКР та факт попереднього погодження Верховною Радою України (пункт 5 Постанови № 190/98-ВР від 05 березня 1998 року) місця розташування виробничих об'єктів Юліївського НГКР ДП “Харківтрансгаз» АТ “Укргазпром».
У зв'язку з прийняттям Указу Президента України 25 лютого 1998 року № 151 «Про реформування нафтогазового комплексу України» та Постанови КМУ від 25 червня 1998 року № 747 «Про утворення Національної акціонерної компанії »Нафтогаз України» будь-які подальші дії Верховної Ради України по наданню ДП «Харківтрансгаз» АТ «Укргазпром» земель під облаштування Юліївського НГКР були припинені, проект відведення земельних ділянок не затверджено.
Прокурором у позовній заяві зазначено, що заборгованість у розмірі 1 049 971 грн. по сплаті втрат сільськогосподарського виробництва згідно із розподільчим балансом станом на 01 січня 999 року не передавалась ДК «Укргазвидобування».
Судом встановлено, що дана заборгованість не могла передаватися, так як на момент передачі Юліївського НГКР ДК «Укргазвидобування» за розподільчим балансом зобов'язання у розмірі 1 049 971 грн. по сплаті втрат сільськогосподарського виробництва з вищезазначених підстав ще не виникло.
Підприємство, щоб мати законну підставу передати за розподільчим балансом іншому підприємству дебіторську або кредиторську заборгованість (актив або пасив), повинно мати цю заборгованість у себе на балансі, тобто відображену у бухгалтерському обліку.
Згідно з «Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого Міністерством фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704), будь-які зміни в бухгалтерському обліку підприємства можливе лише на підставі складених відповідно до законодавства первинних документів.
Первинним документом, складання якого призвело б до внесення кредиторської заборгованості у розмірі 1 049 971 грн. по сплаті втрат сільськогосподарського виробництва до балансу ДП «Харківтрансгаз» АТ «Укргазпром» є відповідний Акт про визначення втрат сільськогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню.
Як вбачається з матеріалів справи, зобов'язання у розмірі 1 049 971 грн. по сплаті втрат сільськогосподарського виробництва вперше визначено «Актом комісії про визначення втрат сільськогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню» від 25 грудня 2001 року, який погоджений Харківським обласним управлінням земельних ресурсів 11 травня 2002 року та затверджений Обласною Державною адміністрацією 15 травня 2002 року.
Цей первинний документ було складено 25 грудня 2001 року, тобто вже після передачі Юліївського НГКР ДК «Укргазвидобування» за розподільчим балансом станом на 01 січня 1999 року. А зобов'язаною особою за цим Актом визначено третю особу - ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» в особі ГПУ «Харківгазвидобування».
На підставі вищезазначеного суд зазначає, що Прокурор помилково вважає, що у Відповідача є заборгованість у розмірі 1 049 971 грн. по сплаті втрат сільськогосподарського виробництва.
Жодна із сторін та учасників розгляду даної справи не надали до матеріалів справи затверджений в установленому порядку Верховною Радою України проект відведення ДП “Харківтрансгаз» АТ “Укргазпром» земельних ділянок під облаштування Юліївського НГКР.
Саме існування проекту відведення ДП “Харківтрансгаз» АТ “Укргазпром» земельних ділянок під облаштування Юліївського НГКР відповідачем не оспорюється та підтверджується наявним в матеріалах справи доказами.
Але відповідачем оспорюється факт затвердження в установленому порядку Верховною Радою України вищезазначеного проекту, яке унеможливлює виникнення зобов'язання у розмірі 1 049 971 грн. по сплаті втрат сільськогосподарського виробництва.
Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до вищезазначеної норми процесуального права, до обов'язку прокурора (як заявника позовних вимог) входило довести суду існування факту затвердження в установленому порядку Верховною Радою України проекту відведення ДП “Харківтрансгаз» АТ “Укргазпром» земельних ділянок під облаштування Юліївського НГКР. Саме ця подія була б підставою для виникнення у ДП “Харківтрансгаз» АТ “Укргазпром» зобов'язання у розмірі 1 049 971 грн. по сплаті втрат сільськогосподарського виробництва, яке протягом двохмісячного строку підлягало сплаті відповідно до пункту 4 “Порядку визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню» (затвердженого постановою КМУ від 17 листопада 1997 року № 1279).
Витребування судом додаткових доказів, які б підтверджували факт затвердження в установленому порядку Верховною Радою України проекту відведення ДП “Харківтрансгаз» АТ “Укргазпром» земельних ділянок під облаштування Юліївського НГКР не призвело до будь-яких результатів, тому суд згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України, вимушений розглядати справу за наявними в ній матеріалами.
Посилання прокурора на Постанову КМУ від 12 грудня 2002 року № 1873 «Про вилучення і надання земельних ділянок для суспільних та інших потреб, погодження місць розташування об'єктів та зміну цільового призначення земель», затверджений Проект Відведення земельної ділянки ГПУ «Харківгазвидобування» для облаштування Юліївського НГКР з земель землекористувачів Валківського району Харківської області 2002 року інвентарний № 1-10245 та «Акт комісії про визначення втрат сільськогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню» від 25 грудня 2001 року, як на підставу виникнення у відповідача зобов'язання у розмірі 1 049 971 грн. по сплаті втрат сільськогосподарського виробництва є хибним.
Постановою КМУ від 12 грудня 2002 року № 1873 «Про вилучення і надання земельних ділянок для суспільних та інших потреб, погодження місць розташування об'єктів та зміну цільового призначення земель» ДК «Укргазвидобування» для ГПУ «Харківгазвидобування» надано у постійне користування відповідні земельні ділянки для облаштування Юліївського НГКР.
Проект Відведення земельної ділянки ГПУ «Харківгазвидобування» для облаштування Юліївського НГКР з земель землекористувачів Валківського району Харківської області 2002 року інвентарний № 1-10245 є проектною документацією третьої особи, а не відповідача.
«Актом комісії про визначення втрат сільськогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню» від 25 грудня 2001 року, який погоджений Харківським обласним управлінням земельних ресурсів 11 травня 2002 року та затверджений Обласною Державною адміністрацією 15 травня 2002 року, чітко визначено особу, яка зобов'язана сплатити втрати сільськогосподарського виробництва у розмірі 1 049 971 грн. - ГПУ «Харківгазвидобування».
Тому вищезазначені посилання прокурора є неправомірними та судом до уваги не приймаються.
Також є хибним посилання прокурора на статті 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», як на підставу обов'язкового виконання відповідачем розпоряджень Харківської обласної державної адміністрації № 1118 від 11 листопада 1997 року та № 558 від 03 липня 1998 року.
Даний закон України було прийнято 09 квітня 1999 року за № 586-ХІ і опубліковано у Голосі України, 1999, 05, № 84 (12.05.99), тому до прийнятих Харківською обласною державною адміністрацією розпоряджень № 1118 від 11 листопада 1997 року та № 558 від 03 липня 1998 року немає ніякого відношення.
Також суд вважає помилковим посилання прокурора на розпорядження Харківської обласної державної адміністрації № 1118 від 11 листопада 1997 року та № 558 від 03 липня 1998 року як на ще одну підставу виникнення у відповідача зобов'язання у розмірі 1 049 971 грн. по сплаті втрат сільськогосподарського виробництва, а саме.
Відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва передбачено статтею 90 Земельного кодексу України.
Статтею 91 Земельного кодексу України законодавець визначив розміри і порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, що підлягають відшкодуванню.
Розміри і порядок визначення втрат, що підлягають відшкодуванню, а також випадки звільнення підприємств, установ і організацій від їх відшкодування встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 року № 1279 затверджено “Порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню».
Тобто, законодавець чітко визначив особу, до компетенції якої відноситься встановлення розміру і порядку визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, це Кабінет Міністрів України.
Посилання прокурора на «Основні положення по відновленню земель, порушених при розробці родовищ корисних копалин, проведенні геологорозвідувальних робіт, будівельних та інших робіт», затверджених Державним комітетом СРСР по науці та техніці, Державним комітетом СРСР з питань будівництва, Міністерством сільського господарства СРСР, Державним комітетом СРСР лісного господарства 30 червня 1971 року № 183-п, судом не приймаються як такі, що не стосуються розгляду справи, з наступних причин.
Предметом даного господарського спору не є зобов'язання відповідача провести роботи по землюванню, де б необхідно було встановлювати особу, яка повинна була здійснити роботи по землюванню, встановлювати факт проведення або не проведення цих робіт, факт оформлення або не оформлення належним чином проведених робіт, визначення умов приведення земельних ділянок до стану придатного для подальшого використання органами, які надавали земельні ділянки у користування, встановлення факту розроблення проекту відновлення (рекультивації) порушених земель (пункт 5 вищезазначених «Основних положень ..»).
Стосовно вимог прокурора про стягнення з відповідача на користь Валківської районної ради - суми у розмірі 157 492, 65 грн. (15 % від загальної заявленої суми), на користь Харківської обласної ради - суми у розмірі 262 492, 75 грн. (25 % від загальної заявленої суми) суд встановив наступне.
Як вбачається з позовної заяви, Харківський міжрайонний природоохоронний прокурор заявив позов лише в інтересах держави в особі Старомерчицької селищної ради.
Будь-яких позовів в інтересах держави в особі Валківської районної ради та Харківської обласної ради прокурором заявлено не було. Валківська районна рада та Харківська обласна рада прокурором у його позовній заяві визначені лише як треті особи, які не заявляють самостійних вимог.
Відповідно до статті 23 Закону України «Про судоустрій України», суддя місцевого суду здійснює правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом.
Господарський процесуальний кодекс України не містить норми права, яка б передбачала можливість суду задовольняти позовні вимоги на користь третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги (в даному випадку стягнення з відповідача на користь третьої особи Валківської районної ради - суми у розмірі 157 492, 65 грн. (15 % від загальної заявленої суми), на користь третьої особи Харківської обласної ради - суми у розмірі 262 492, 75 грн. (25 % від загальної заявленої суми).
Всебічно, повно і об'єктивно розглянувши в судовому процесі всі обставин справи в їх сукупності суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог прокурора.
Згідно статті 47 Господарського процесуального кодексу України витрати по державному миту на відповідача не покладаються.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 6, 8, 19, 41, 42, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 33, 43, 47-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -
У задоволенні клопотання Харківського міжрайонного природоохоронного прокурора про залучення у якості позивача Харківського обласного головного управління земельних ресурсів відмовити.
У задоволенні клопотання Харківського міжрайонного природоохоронного прокурора про залучення про залучення у якості третьої особи Облземінспекцію відмовити.
У задоволенні клопотання прокурора про відкладення розгляду справи відмовити.
У задоволенні позовних вимог відмовити.
Суддя Хотенець П.В.
Секретар судового засідання Дуброва Н.О.