09 лютого 2022 року м. Чернівці
справа № 727/222/20
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Владичан А. І.
суддів: Височанської Н.К., Лисака І.Н.
розглянувши клопотання ОСОБА_1 про проведення молекулярно-генетичної експертизи по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог - відділ опіки та піклування Чернівецької міської ради, Чернівецький міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області про оспорювання батьківства, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 02 грудня 2021 року та додаткового рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 29 грудня 2021 року (головуючий у 1-й інстанції Слободян Г.М.),-
Разом із апеляційною скаргою ОСОБА_1 подано клопотання про проведення молекулярно-генетичної експертизи, вирішення якого здійснюється з урахуванням думки інших учасників справи.
В обґрунтування клопотання про проведення молекулярно-генетичної експертизи вказує, що ухвалою суду першої інстанції від 16 лютого 2021 року було призначено молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої було доручено експертам Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. Дана експертиза не була проведена не з вини позивача.
Зазначає, що у даній справі слід призначити молекулярно-генетичну експертизу оскільки завданням такої експертизи є установлення батьківства.
Просить призначити молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручити Львівському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України для вирішення питання: чи є ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , біологічним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
При цьому колегія суддів зазначає, що в ухвалі Чернівецького апеляційного суду від 27 січня 2022 року було роз'яснено учасникам справи право надати відзив на
Провадження 22ц/822/208/22
апеляційну скаргу у письмовій формі а також висловити свою думку стосовно заявленого клопотання про призначення молекулярно-генетичної експертизи.
08 лютого 2022 на адресу суду від відповідача ОСОБА_4 надійшло заперечення щодо проведення молекулярно-генетичної експертизи.
Посилається на те, що дане клопотання апелянта є необґрунтованим, безпідставним, оскільки у справі вже була проведена Київським обласним бюро судово-медичної експертизи, судово-генетична експертиза по справі, яка підтвердила, що ймовірність того, що позивач є батьком неповнолітнього сина ОСОБА_5 становить 99,99 %. Оскільки в справі вже є експертний висновок, то призначення ще однієї аналогічної експертизи з такого ж питання не допускається. У відповідності до вимог ст.113 ЦПК України позивачем у вказаному клопотанні не наведено підстав для проведення повторної чи додаткової експертизи, що виключає призначення повторної молекулярно-генетичної експертизи.
Колегія суддів вважає, що клопотання про призначення молекулярно-генетичної експертизи не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції за клопотанням представника позивача ОСОБА_6 , ухвалою від 18 вересня 2020 року було призначено судово-генетичну експертизу.
Згідно висновку експерта Київського обласного бюро судово-медичної експертизи №103-254-2020 від 15.12.2020 року молекулярно-генетичним дослідженням встановлено: вірогідність підтвердження біологічного батьківства ОСОБА_6 відносно ОСОБА_3 складає величину не менше ніж 99,99%.
Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.
Згідно із ч. 1 ст. 105 ЦПК України призначення експертизи є обов'язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи обов'язкове також за клопотанням хоча б однією із сторін, якщо у справі необхідно встановити характер і ступінь ушкодження здоров'я, психічний стан особи, а також вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.
Згідно роз'яснень, які містяться у постанові Верховного Суду від 25 серпня 2020 року по справі N 478/690/18, висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства.
Статтею 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
З досліджених матеріалів справи колегією суддів встановлено, що у даній справі вже є висновок експерта щодо встановлення кровного споріднення між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , та встановлення батьківство останнього з вірогідністю не менше ніж 99,99%.
Враховуючи той факт, що у матеріалах справи присутній висновок експерта, яким надано відповідь на питання аналогічні викладеним в клопотанні поданому до суду апеляційної інстанції, то призначення по справі ще однієї аналогічної експертизи, на вирішення якої апелянт просить поставити ті ж самі питання, які були вирішені попередньою експертизою, є не припустимим.
Відповідно до норм ЦПК України, експертний висновок є одним із видів доказів, який підлягає дослідженню під час розгляду справи по сутті, разом з іншими доказами на підтвердження позову або заперечень проти позову.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що в такому випадку може призначатись тільки додаткова або повторна експертиза у відповідності до вимог статті 113 ЦПК України, однак питання про проведення повторної чи додаткової експертизи апелянтом в поданому клопотанні не ставиться.
Відповідно до ч.2 ст.113 ЦПК України, згідно статті 113 ЦПК України якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).
Як вбачається із наявного в матеріалах справи висновку експерта, експертиза проведена молекулярно-генетичним дослідженням, на поставлені судом питання судовий експерт надав відповідний висновок, який є чітким та однозначним, відповідає вимогам належності, достовірності та допустимості.
При цьому колегія суддів зазначає, що у заявленому клопотанні апелянтом не зазначено підстав для призначення вказаної експертизи, не наведено обґрунтувань для проведення повторної чи додаткової експертизи, тому суд не вбачає підстав для призначення по справі молекулярно-генетичної експертизи під час перегляду справи в апеляційній інстанції.
Підстав для задоволення клопотання про призначення у справі судової молекулярно-генетичної експертизи в суді апеляційної інстанції не вбачається.
Керуючись ст.ст. 103, 105 ЦПК України, апеляційний суд,-
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про проведення молекулярно-генетичної експертизи відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий А.І. Владичан
Судді: Н.К. Височанська
І.Н. Лисак