Справа № 619/5984/21 Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-сс/818/255/22 Доповідач: ОСОБА_2
03 лютого 2022 року м. Харків
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
- головуючого судді ОСОБА_2 ,
- суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
- секретаря ОСОБА_5 ,
- прокурора ОСОБА_6 ,
- захисника ОСОБА_7 ,
- підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали за апеляцією прокурора на ухвалу слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 13.12.2021,-
Цією ухвалою частково задоволено клопотання старшого слідчого СВ ВП №3 ХРУП №3 ГУНП В Харківській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором Дергачівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Застосовано відносно ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_8 наступні обов'язки. а саме: заборонено ОСОБА_8 залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора, суду, слідчого судді в період з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. щодня; зобов'язано ОСОБА_8 , прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду, слідчого судді; зобов'язано ОСОБА_8 повідомляти слідчого, прокурора, суд, слідчого суддю про зміну свого місця проживання.
Встановлено строк ухвали до 09.02.2022 (а. с. 36 - 38).
Як зазначено в оскаржуваній ухвалі, 13.12.2021 до Дергачівського районного суду Харківської області надійшло клопотання старшого слідчого СВ ВП №3 ХРУП №3 ГУНП В Харківській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором Дергачівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_10 за матеріалами досудового розслідування №12021221230000753 від 11.12.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_8 .
В обґрунтування клопотання слідчий вказував, що СВ ВП №3 ХРУП №3 ГУ НП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021221230000753 від 11.12.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
12.12.2021 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Задовольняючи частково клопотання слідчого слідчий суддя послався на те, що виконання ним процесуальних обов'язків і належну поведінку може забезпечити більш м'який запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПК України, ніж тримання під вартою, а саме домашній арешт в певний період доби.
Не погодившись з ухвалою слідчого судді, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 13.12.2021, ухвалити нову, якою задовольнити клопотання.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ухвала слідчого судді є незаконною та такою що підлягає скасуванню внаслідок порушення вимог КПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи прокурора, який просив задовольнити апеляційну скаргу, думку ОСОБА_8 та його захисника, які заперечували проти її задоволення, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку щодо доведеності обґрунтованої підозри ОСОБА_8 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України і з цим погоджується колегія суддів.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до положень ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Між тим, відповідно до позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2011 у справі «Харченко проти України», при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
При цьому, в контексті ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що серйозність обвинувачення або суворість санкції інкримінованого злочину не може бути єдиною підставою для тримання особи під вартою.
Згідно з уставленою практикою Європейського суду з прав людини встановлюється існування презумпції на користь звільнення з-під варти. Доводи «за» і «проти» такого звільнення не повинні бути «загальними й абстрактними» (рішення від 24.07.2003 у справі «Смирнова проти Росії»). В усіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено, і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних заходів (рішення від 23.09.2008 у справі «Вренчев проти Сербії»).
Більш того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 15.11.1996 у справі «Чахла проти Сполученого Королівства», «будь-яке позбавлення волі має здійснюватися не тільки відповідно до основних процесуальних норм національного права, а також відповідати меті ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зі змінами, внесеними Протоколом №11, тобто захищати людину від свавільного позбавлення волі».
Порядок розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу в цілому відповідає вимогам п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Слідчий суддя постановив ухвалу у відповідності з вимогами ч. 4 ст. 194 КПК України.
Відповідно до ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
В ч. 5 ст. 132 КПК України зазначено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Доводи прокурора щодо невідповідності ухвали слідчого судді вимогам КПК України не підтверджуються дослідженими матеріалами кримінального провадження.
Суд, обираючи запобіжний захід, оцінив у сукупності те, що ОСОБА_8 одружений, має стійкі соціальні зв'язки, працює неофіційно та раніше не судимий, а тому вважав за можливе застосувати відносно ОСОБА_8 більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем його проживання для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
За таких обставин, судова колегія приходить до висновку про обґрунтованість застосування до ОСОБА_8 ст. 181 та ч. 5 ст. 194 КПК України слідчим суддею.
Таким чином розглядаючи клопотання слідчого, слідчий суддя, з дотриманням вимог ст. ст. 177, 178, 181, 184, 193, 194 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінив обставини, передбачені ст. ст. 177, 178 КПК України, що враховуються при обранні запобіжного заходу та належним чином мотивував своє рішення.
Всі інші питання: фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності ОСОБА_8 в скоєнні кримінального правопорушення, а також питання належності, допустимості, достовірності доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.
Тому, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про можливість застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, а доводи апеляційної скарги прокурора правильності цього висновку не спростовує.
Підстав для скасування ухвали слідчого судді за доводами апеляційної скарги апеляційний суд не вбачає.
У випадку недотримання ОСОБА_8 умов запобіжного заходу визначеного ухвалою слідчого судді то судова колегія зазначає, що слідчий та прокурор не позбавлені права звернутись з відповідним клопотанням до слідчого судді в порядку визначеному КПК України щодо зміни запобіжного заходу.
Враховуючи вищенаведене, підстав для скасування ухвали слідчого судді за доводами апеляції прокурора апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст. ст. 392, 404, 405, 407, 418, 419, 423 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 13.12.2021 щодо застосування у відношенні підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в межах строків досудового розслідування залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді