Справа № 645/4850/21
Провадження № 2-о/645/6/22
28 січня 2022 року м. Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Бабкової Т.В.,
при секретарі судових засідань - Малій О.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту спільного проживання, заінтересована особа: ОСОБА_2 ,
встановив:
Заявник ОСОБА_1 звернулася до Фрунзенського районного суду м. Харкова із заявою, в якій просить встановити факт того, що вона постійно та до моменту смерті батька, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживала разом з ним за адресою: АДРЕСА_1 .
На обґрунтування заяви зазначалося, що на праві спільної сумісної власності рідній бабусі заявниці ОСОБА_4 та батьку ОСОБА_3 належить квартира АДРЕСА_2 . Назву "АДРЕСА_2" змінено на "АДРЕСА_2" згідно з рішенням 1-ї сесії Харківської міської ради 7 скликання від 20.11.2015 року №12/15. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 . Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді 1/2 частини спірної квартири.Єдиним спадкоємцем першої черги за законом на зазначене майно був її син, батько заявниці, ОСОБА_3 . ОСОБА_3 прийняв спадщину, так як він постійно проживав зі спадкодавицею на момент відкриття спадщини. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько заявниці, ОСОБА_3 .Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді спірної квартири. Спадкоємцями першої черги за законом є заявниця, ОСОБА_1 , та її брат, ОСОБА_2 .У встановлений законом строк заявниця не зверталась до нотаріальної контори для прийняття спадщини після смерті батька, оскільки постійно проживала разом із ним. Так, починаючи з 2019 року заявниця постійно проживала з батьком в належній йому квартирі, до дня його смерті піклувалась за нього. Батько на протязі двох років був прикутий до ліжка, потребував постійної сторонньої допомоги. У батька було хронічне обструктивне захворювання легенів, група Б, лівобічний гідроторокс, пієлонефрит, кардіосклероз, ІБС, та інші захворювання. Зазначені обставини підтверджуються випискою із медичної карти стаціонарного хворого. Заявниця надавала батьку необхідну допомогу, в тому числі медичну, так як за фахом є медичною сестрою.Факт спільного проживання з батьком ОСОБА_3 заявниці необхідно встановити для оформлення спадщини після нього. На теперішній час заявниця звернулась до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, однак нотаріус видав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, заявниці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після ОСОБА_3 у зв'язку з пропуском строку та рекомендовано звернутися до суду.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 06.08.2021 року відкрито окреме провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами окремого провадження.
25.08.2021 року представником заявниці ОСОБА_1 - адвокатом Савченко О.В. подано заяву про витребування доказів.
20.12.2021 року представником заявниці ОСОБА_1 - адвокатом Савченко О.В. подано заяву про долучення доказів.
Представник заявниці ОСОБА_1 - адвокат Савченко О.В. у судове засідання не з'явилася, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без участі сторони заявника, заяву підтримує та просить її задовольнити.
Заінтересована особа, ОСОБА_2 , у судове засідання не з'явився, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без його участі, заявлені вимоги визнає.
У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши докази, встановив, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є донькою ОСОБА_3 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , видане 13.08.1985 року Московським відділом РАЦС м. Харкова, актовий запис № 1083).
Внаслідок укладення шлюбу з ОСОБА_6 заявниця змінила прізвище з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , видане 23.12.2006 року міським відділом реєстрації актів цивільного стану № 2 Харківського обласного управління юстиції, актовий запис № 2016.
Так, на праві спільної сумісної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_3 належить квартира АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 27.07.2005 року, виданого Відділом приватизації житлового фонду Управління комунального майна та приватизації Головного управління економіки та комунального майна Виконавчого комітету Харківської міської ради, р. № 5-05-256877. Вказане підтверджується довідкою від 04.06.2021 року КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради» про наявність або відсутність інформації про зареєстровані права на об'єкт нерухомого майна з перевіркою відомостей з відкритих інформаційних ресурсів.
Назву "АДРЕСА_2" змінено на "АДРЕСА_2" згідно з рішенням 1-ї сесії Харківської міської ради 7 скликання від 20.11.2015 року №12/15.
Відповідно до ч. 1 ст.369 ЦК України, співвласники майна, що знаходиться в спільній сумісній власності, володіють і користуються їм спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Згідно ч.2 ст.372 ЦК України, при розділі майна, яке знаходиться в спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними чи законом.
Таким чином, частка кожного з співвласників в даній квартирі складала по 1/2 частині.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , видане 15.12.2006 року міським відділом реєстрації актів цивільного стану № 4 Харківського обласного управління юстиції, актовий запис № 18354.
З картки прописки вбачається, що ОСОБА_4 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 07.05.1969 року та знята з реєстрації 23.12.2006 року.
Станом на 14.12.2006 року за вказаною адресою також був зареєстрований ОСОБА_3 , що підтверджується Інформаційною довідкою з Реєстру територіальної громади міста Харкова, сформованою 14.12.2021 року.
Тому єдиним спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 на зазначене майно був ОСОБА_3 , оскільки прийняв спадщину, так як він постійно проживав зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , видане 15.12.2020 року Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), актовий запис № 20339.
З довідки про реєстрацію місця проживання особи, сформованої 16.12.2021 року, вбачається, що заявниця ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідно до ч. 1 ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Частиною 1 ст. 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Згідно з ч. 1 ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті з життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
На підставі наведеного, є обґрунтованими твердження заявниці, що у відповідність до ч.1 ст.1261 ЦК України вона є спадкоємицею у першу чергу після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За змістом норм статей 1268 - 1269 ЦК України, порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Частиною 1 ст. 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно з ч. 2 ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї. У випадку, якщо спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, він має подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини.
Судом приймається до уваги, що відповідно до пп.4.15 п.4 Глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.
Згідно з пп. 4.1 п.4 Глави 10 Розділу ІІ зазначеного вище порядку, при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом нотаріус перевіряє наявність підстав для закликання до спадкування за законом осіб, які подали заяви про видачу свідоцтва.
Згідно з п. 3.21, п. 3.22 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї. У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем може бути: довідка органу реєстрації місця проживання про те, що місце проживання спадкоємця на день смерті спадкодавця було зареєстровано за однією адресою зі спадкодавцем.
Отже, у випадку, якщо спадкоємець фактично постійно проживав із спадкодавцем на момент відкриття спадщини, проте у його паспорті відсутня відмітка про реєстрацію місця проживання разом із спадкодавцем, а також відсутні докази, визначені п. 3.22 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, спадкоємець має право звернутися до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Відповідно до п. 23 Постанови № 7 від 30.05.2007 року «Про судову практику у справах про спадкування» якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Відповідно до п. 23 цієї ж Постанови, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
З відповіді Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори від 18.08.2021 року № 1864/01-16/П вбачається, що відповідно до відомостей зі Спадкового реєстру, спадкова справа щодо майна ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заводилась, із заявами про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори ніхто не звертався. Також повідомляють, що заповіти від імені ОСОБА_3 не посвідчувалися.
Постановою приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Васікової Ю.В. 16.07.2021 року про відмову у вчиненні нотаріальних дій ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на квартиру АДРЕСА_2 , оскільки ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3 на час смерті останнього не проживала, заяву про прийняття спадщини протягом встановленого законом строку не подала, тобто пропустила строк для прийняття спадщини.
Метою звернення заявниці до суду є встановлення факту її постійного проживання, як спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини для подальшого оформлення прав на спадкове майно в нотаріальному порядку на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України.
У своїй ухвалі № 505/2085/14-ц від 14.09.2016 року Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшов висновку - «якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини. Згідно зі ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. З наведених підстав колегія суддів погоджується із висновками апеляційного суду про те, що відсутність реєстрації спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця сама по собі не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини ч. 3 ст. 1268 ЦК України підтверджуються достатністю інших належних і допустимих доказів».
Аналогічні правові висновки містяться в ухвалі Верховного Суду України № 6-7165св09 від 03.11.2010 року, рішенні Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6048327св14 від 11.11.2015 року, ухвалі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6-20158св15 від 21.10.2015 року, Постанові Верховного Суду № 336/709/18-ц від 07.11.2018 року.
В судовому засіданні встановлено, що від встановлення факту постійного проживання заявника зі спадкодавцем на час смерті залежить виникнення та зміна його її майнових та немайнових прав, що повязані з можливістю звернення до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину за законом як спадкоємцем за правом представлення частки спадщини спадкоємця за законом першої черги.
Відповідно до ч.1 ст.1221ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Судом встановлено, що станом на 13.12.2020 року ОСОБА_3 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Інформаційною довідкою з Реєстру територіальної громади міста Харкова, сформованою 30.07.2021 року.
З огляду на те, що в складі спадщини наявне нерухоме майно, в силу вимог ч. 1 ст. 1299 ЦК України спадкоємці зобов'язані зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна, для цього заявниці необхідно отримати свідоцтво про право на спадщину. Так як такі документи у заявниці відсутні, то вона звернулася до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини, маючи за мету оформлення та видачу нотаріусом свідоцтва про право на спадщину.
З положень ч. 2 ст. 1120 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, із якого вона оголошується померлою.
Доводи заявниці про постійне проживання на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , узгоджуються із показами свідків та були визнані в суді заінтересованою особою - ОСОБА_2 , який є рідним братом заявниці та сином померлого ОСОБА_3 .
Так, в судовому засіданні ОСОБА_2 пояснив суду, що на протязі півтори років до часу смерті батька його сестра ОСОБА_1 вирішили оселитися із батьком, щоб надавати йому сторонню допомогу та піклуватися ним, тому що батько погано пересувався та пересувався лише в межах квартири, а після лікарні взагалі не залишав ліжка та користувався памперсами. Для цього у ОСОБА_1 були відповідні навички медичної сестри, а режим її роботи із встановленим графіком чергування надавав змогу це робити. Інколи на прохання сестри ОСОБА_2 залишався в квартирі батька із молодшою дитиною заявниці, яка проживала разом із матір'ю. Про смерть батька, яка сталася вночі, в присутності заявниці, ОСОБА_2 дізнався з її дзвінка.
Допитана в якості свідка сусідка заявниці ОСОБА_9 пояснила суду, що їй відомо, що наприкінці травня - початку червня 2019 року батько ОСОБА_1 захворів та вона вирішила оселитися із ним, щоб надавати допомогу. Свідок відвідувала її за новим місцем проживання, підтверджує, що ОСОБА_1 там ночувала, готувала їжу, прала. Разом із ОСОБА_1 перебувала її молодша дитина, з якою під час відсутності ОСОБА_1 залишалися інші родичі. Батько ОСОБА_1 хворів більш року, був лежачім хворим, із ліжка не вставав, за межі квартири не виходив.
Свідок ОСОБА_10 пояснила суду, що є подругою заявниці, а тому була обізнана про те, що близько півтора року ОСОБА_1 вимушена була жити із батьком, була вимушена це зробити, коли той захворів та був лежачім хворим, взагалі не міг себе обслуговувати. Під час відвідування ОСОБА_1 свідок бачила, що та разом із молодшою дитиною оселилася в одній із кімнат, в іншій на ліжку перебував хворий батько. ОСОБА_1 готувала їжу, прала. Смерть батька настала вдома, в присутності ОСОБА_1 .
Свідок ОСОБА_11 пояснила суду, що є двоюрідною сестрою ОСОБА_1 , а томе обізнана із обставинами життя заявниці та її родини, крім того вона мешкає в одному будинку, де розташовується квартира батька ОСОБА_1 . Свідок пояснила, що після припинення сімейних відносин із матір'ю заявниці ОСОБА_3 оселився в квартирі батьків, а після їхньої смерті став мешкати один. В зв'язку з хворобою батька ОСОБА_1 вимушена була оселитися разом із ним. Свідок неодноразово відвідувала її на цим місцем проживання та підтверджує, що вона та її молодша дитина оселилися в одній кімнаті, батько розташовувався на ліжку в іншій кімнаті, ОСОБА_1 готувала їжу, прала, надавала всілякий догляд та обслуговувала батька до часу його смерті.
За таких обставин, аналізуючи зібрані по справі докази, суд вважає, що наявні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 13, 19, 76-81, 89, 258-259, 263-265, 293-294, 315 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом із спадкодавцем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини, тобто ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_5 , зареєстроване у встановленому порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_3 .
Заінтересована особа - ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_6 , зареєстроване у встановленому порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_3 .
Повне судове рішення складено 09.02.2022 року.
Суддя Т.В. Бабкова