Справа № 645/7084/21
Провадження № 1-кс/645/149/22
іменем України
03 лютого 2022 року м. Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора Немишлянської окружної прокуратури м.Харкова - ОСОБА_3
підозрюваного - ОСОБА_4
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції № 2 Харківського районного управління поліції № 2 в Харківській області майор поліції ОСОБА_6 по матеріалам кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.10.2021 за № 12021220460000337 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сарухан, район імені Камо, Вірменія, громадянина України, з вищою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України
встановив:
Слідчий слідчого відділення відділу поліції № 2 Харківського районного управління поліці№ 2 в Харківській області майор поліції ОСОБА_6 звернулася до суду з клопотанням, погодженим з прокурором Немишлянської окружної прокурора м.Харкова ОСОБА_7 по матеріалам кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.10.2021 за № 12021220460000337 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносноОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України, в якому просить суду застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сарухан, район імені Камо, Вірменія, громадянина України, з вищою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України - запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
В обґрунтування клопотання зазначила, що в провадженні слідчого відділення відділу поліції № 2 Харківського районного управління поліції № 2 в Харківській області знаходяться матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.10.2021 за № 12021220460000337, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України. У ході досудового розслідування встановлено, щорозпорядженням заступника голови Печенізької районної державної адміністрації Харківської області від 01.04.2016 № 34-к ОСОБА_4 призначений на посаду державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань сектору державної реєстрації Печенізької районної державної адміністрації Харківської області. Згідно розділу 2 посадової інструкції державного реєстратора, з якою ознайомлений ОСОБА_4 , останній як державний реєстратор, серед іншого, має право проводити державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно відповідно до закону, а саме: встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав, та сторін (сторони) правочину, згідно з яким відбувається державна реєстрація виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та у поданих документах; відповідність даних про наявність (або відсутність) інформації та/або відповідних документів, що свідчать про накладення (зняття) заборони (арешту) або інших обтяжень, що перешкоджають державній реєстрації прав, у тому числі відсутність встановлених законом заборон на відчуження нерухомого майна; наявність факту виконання умов правочину, з яким закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення; приймає рішення про державну реєстрацію прав, відмову в такій реєстрації, її зупинення, про державну реєстрацію обтяжень, про скасування запису, погашення запису та внесення змін до записів у Державному реєстрі прав; відкриває і закриває розділи Державного реєстру прав, вносить до них відповідні записи; відкриває та веде реєстраційні і облікові справи щодо об'єктів нерухомого майна; присвоює реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, що діяла на час вчинення злочину, далі - Закон) державним реєстратором є громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації прав. У відповідності до ст. 8 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (зі змінами та доповненнями), серед іншого державний службовець зобов'язаний дотримуватись Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів, сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки, додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції. Державні службовці виконують також інші обов'язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах. Відповідно до п.п. «В» п. 1 ч. 1 ст. 3 закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII (зі змінами та доповненнями) ОСОБА_4 є суб'єктом, на якого поширюється обмеження та заборони, встановлені зазначеним законом, а саме: забороняється використовувати свої службові повноваження або своє службове становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб (ст. 22 закону України «Про запобігання корупції»). Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 2 Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Згідно з частиною 2 статті 3 Закону, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Пунктами 1 та 2 частини 3 статті 10 Закону передбачено, що державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення. Згідно з пунктом 3 частини 3 статті 10 вказаного Закону (в редакції, яка діяла на момент вчинення правопорушення), державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов'язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником. Пунктом 4 частини 3 статті 10 Закону передбачено, що державний реєстратор під час проведення реєстраційних дій обов'язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень. Відповідно до статті 11 Закону, державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Зі змісту частини 1 статті 18 Закону вбачається, що після отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрації заяви про державну реєстрацію прав в базі даних заяв (п. 1) прийняттю рішення про державну реєстрацію прав (п. 5) передує перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень (п. 4 в редакції, що діяла на момент вчинення правопорушення). Статтею 23 Закону передбачено, що розгляд заяви про державну реєстрацію прав може бути зупинено державним реєстратором у випадках подання документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством, а також у разі неподання заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку, визначеному у пункті 3 частини третьої статті 10 цього Закону, інформації про зареєстровані до 1 січня 2013 року речові права на відповідне нерухоме майно, якщо наявність такої інформації є необхідною для державної реєстрації прав (ч. 1). При цьому, державний реєстратор у строк, встановлений для державної реєстрації прав, приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та невідкладно повідомляє про це заявника та у разі невиконання заявником зазначених у рішенні вимог у строк, встановлений у частині третій цієї статті, державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав (ч. 2 та ч. 5 ст. 23 Закону). Статтею 24 Закону передбачено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо, серед іншого, подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом (п. 3), наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями (п. 5), після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав (п.8). Згідно з вимогами статті 27 Закону, державна реєстрація права власності та інших речових прав, серед іншого, проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів; свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката; свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката; рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди; заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно; інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно. Згідно з ч. 1 ст. 31-1 Закону, реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться виключно на підставі рішень, отриманих у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень, без подання відповідної заяви заявником. Відповідно до пункту 1 частини 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності» № 1666-VІІІ від 06.10.2016, до запровадження інформаційної взаємодії між Державним реєстром речових прав на нерухоме майно та Єдиним державним реєстром судових рішень, передбаченої Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а також у разі проведення реєстраційних дій на підставі рішень судів, що набрали законної сили, до запровадження відповідної інформаційної взаємодії реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться за зверненням заявника. Державний реєстратор прав на нерухоме майно з метою встановлення набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на підставі поданого рішення суду обов'язково використовує відомості Єдиного державного реєстру судових рішень за допомогою офіційного веб-порталу судової влади України щодо наявності такого рішення у відповідному реєстрі в електронній формі, відповідності його за документарною інформацією та реквізитами. У разі відсутності рішення суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень державний реєстратор прав на нерухоме майно запитує копію такого рішення суду, засвідчену в установленому порядку, від відповідного суду. Направлення запиту до суду про отримання копії рішення суду є підставою для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; Відповідно до пункту 12 «Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127 (в редакції, що діяла на момент вчинення злочину, далі - Порядок), розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на це саме майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав. Під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор обов'язково використовує відомості Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, які є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, а також відомості з інших інформаційних систем, доступ до яких передбачено відповідно до законодавства, у тому числі відомості з Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - Єдиний реєстр документів). Згідно з пунктом 40 Порядку, державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” та цим Порядком. Таким чином, в силу вищевказаних нормативно-правових актів державний реєстратор здійснює свою професійну діяльність у сфері надання публічних послуг, а саме проведення державної реєстрації, яка спрямована на захист та забезпечення умов для реалізації інтересів фізичних та юридичних осіб, породжує настання наслідків правового характеру, форма і порядок надання яких визначено державою. У порушення вищевикладених вимог Закону та Порядку ОСОБА_4 , працюючи державним реєстратором юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань сектору державної реєстрації Печенізької районної державної адміністрації Харківської області, тобто особою, яка здійснює професійну діяльність, пов'язану із наданням публічних послуг, будучи обізнаним із законодавством України у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, зловживаючи своїми повноваженнями з метою отримання неправомірної вигоди ОСОБА_8 , неправомірно прийняв рішення про реєстрацію за останнім права власності на об'єкти нерухомого майна - нежитлові приміщення №І, 1-10, 11а, 15-18; № ІІ в літ. «Б-5», загальною площею 213,7 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , що перебували у комунальній власності Харківської територіальної громади в особі Харківської міської ради, чим останній спричинено тяжкі наслідки у вигляді заподіяння майнової шкоди в особливо великих розмірах на загальну суму 1 186 390 (один мільйон сто вісімдесят шість тисяч триста дев'яносто ) гривень за наступних обставин. Так, 27.02.2017 об 11:01, державний реєстратор юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань сектору державної реєстрації Печенізької районної державної адміністрації Харківської області ОСОБА_4 , знаходячись за місцем своєї роботи за адресою: АДРЕСА_3 , (раніше - АДРЕСА_4 ) під час здійснення професійної діяльності, пов'язаної із наданням публічних послуг та державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно, в порушення вимог ст. ст. 10, 18, 23, 24, 31-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пункту 1 частини 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності» № 1666-VІІІ від 06.10.2016, п. п. 12, 40 Порядку державної реєстрації прав на не рухоме майно та їх обтяжень, а також пункту 2.22 розділу 2 Посадової інструкції державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань сектору державної реєстрації Печенізької районної державної адміністрації Харківської області, діючи умисно з метою отримання ОСОБА_8 неправомірної вигоди у вигляді набуття права власності на нерухоме майно, зловжив своїми повноваженнями, і без наявності правових підстав прийняв рішення (з відкриттям розділу вперше) та здійснив у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за допомогою власного захищеного носія ключової інформації (ключа) реєстрацію за ОСОБА_8 права власності на нерухоме майно - нежитлові приміщення №І, 1-10, 11а,15-18; № ІІ в літ. «Б-5», загальною площею 213,7 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , використовуючи для цього копію нечинного (внаслідок скасування постановою Вищого господарського суду України від 17.11.2009) рішення господарського суду Харківської області № 53/36-09 від 12.03.2009, доданого ОСОБА_8 до відповідної заяви, а в частині приміщення № 11а за вищевказаною адресою - взагалі за відсутності будь-якого документа, на підставі якого виникло право власності на це приміщення (рішення № 34043685 від 27.02.2017, реєстраційний номер об'єкта нерухомого № 1183318863101) Внаслідок злочинних умисних дій державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань сектору державної реєстрації Печенізької районної державної адміністрації Харківської області ОСОБА_4 , законному власнику вищевказаного майна - Харківській територіальній громаді в особі Харківської міської ради завдано майнової шкоди в особливо великих розмірах, тобто у розмірі, що на момент вчинення кримінального правопорушення перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян у шістсот і більше разів, а саме на загальну суму, згідно висновку судової будівельно-оціночної експертизи № СЕ-19/121-22/455-ОБ від 24.01.2022, 1 186 390 (один мільйон сто вісімдесят шість тисяч триста дев'яносто ) гривень. Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України, тобто у зловживанні своїми повноваженнями державним реєстратором з метою отримання неправомірної вигоди, якщо це спричинило тяжкі наслідки громадським інтересам. Підозрюваний ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачене покарання в вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна або без такої. Вивченням особистості підозрюваного встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Сарухан, район імені Камо, Вірменія, громадянин України, з вищою освітою, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , не судимий, стосовно якого 12.03.2021 до суду направлено обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020220490001043 за ч. 3 ст. 365-2 КК України. 01.02.2022 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.365-2 КК України. Підозра ОСОБА_4 у вчиненні вищевказаного злочину обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами: висновком судової оціночно-будівельної експертизи № СЕ-19/121-22/455-ОБ від 24.01.2022; протоколами проведення тимчасових доступів до документів, які перебували у володінні Державного підприємства «Національні інформаційні системи», у володінні КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», у володінні приватних нотаріусів ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ; протоколом огляду вищевказаних нежитлових приміщень; протоколом допиту свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 та інших; речовими доказами. Відповідно до вимог ст. 177 КПК України маються наступні ризики: - підозрюваний ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків у цьому провадженні, які надали свідчення, що в повному обсязі підтверджують вину підозрюваного, а також експерта, яким проведено судову експертизу, а тому у разі не обрання даної міри запобіжного заходу підозрюваний може мати можливість незаконно вплинути на останніх з метою зміни їх свідчень, наданих на стадії досудового розслідування. - підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за яке законом, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна або без такої , а тому маються достатні підстави вважати, що підозрюваний буде переховуватися від органів досудового розслідування, тим самим намагаючись уникнути кримінальної відповідальності за вчинений ним злочин, при цьому наявність даних факторів в сукупності може сприяти вчиненню нових злочинів. підозрюваний ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на даний час досудове розслідування не завершено, заплановано проведення ряду слідчих (розшукових) дій, з метою встановлення місцезнаходження оригіналів документів, що мають доказове значення в даному кримінальному провадженні, в тому числі документів реєстраційної справи щодо реєстрації ОСОБА_4 права приватної власності на об'єкт нерухомого майна, загальною площею 213,7 кв.м., а саме на нежитлові приміщення №№І, 1-10, 11а, 15-18; № ІІ в літ. «Б-5», розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , за ОСОБА_8 , оскільки місцезнаходження даних речових доказів по теперішній час не встановлено. - підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, що підтверджується фактом притягнення останнього до кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 365-2 КК України, що віднесений до категорії тяжких злочинів, а також фактом того, що згідно довідки про судимість обвинувальний акт за вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 365-2 КК України, 12.03.2021 направлений до суду, що в сукупності свідчить про суспільну небезпечність підозрюваного та відсутність переконань, направлених на дотримання законів України, що супроводжується їх ігноруванням з боку останнього. У зв'язку із тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна або без такої , може переховуватись від органу досудового розслідування та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
У судовому засіданні прокурор підтримала клопотання у повному обсязі, надала суду пояснення, аналогічні викладеним у клопотанні.
Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні просили у задоволенні клопотання відмовити, вважаючи його необґрунтованим та безпідставним.
Суд, заслухавши учасників кримінального провадження, вивчивши надані матеріали, приходить до висновку про задоволення клопотання, виходячи з наступного.
В провадженні слідчого відділення відділу поліції № 2 Харківського районного управління поліції № 2 в Харківській області знаходяться матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.10.2021 за № 12021220460000337, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України.
01.02.2022 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.365-2 КК України.
Підозра ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами: висновком судової оціночно-будівельної експертизи № СЕ-19/121-22/455-ОБ від 24.01.2022; протоколами проведення тимчасових доступів до документів, які перебували у володінні Державного підприємства «Національні інформаційні системи», у володінні КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», у володінні приватних нотаріусів ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ; протоколом огляду вищевказаних нежитлових приміщень; протоколом допиту свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 та інших; речовими доказами.
Беручи до уваги те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчинення тяжкого правопорушення, , за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна або без такої, суд приходить до висновку про наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків у цьому провадженні, які надали свідчення, що в повному обсязі підтверджують вину підозрюваного, а також експерта, яким проведено судову експертизу, а тому у разі не обрання даної міри запобіжного заходу підозрюваний може мати можливість незаконно вплинути на останніх з метою зміни їх свідчень, наданих на стадії досудового розслідування.
- підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за яке законом, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна або без такої , а тому маються достатні підстави вважати, що підозрюваний буде переховуватися від органів досудового розслідування, тим самим намагаючись уникнути кримінальної відповідальності за вчинений ним злочин, при цьому наявність даних факторів в сукупності може сприяти вчиненню нових злочинів.
- підозрюваний ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на даний час досудове розслідування не завершено, заплановано проведення ряду слідчих (розшукових) дій, з метою встановлення місцезнаходження оригіналів документів, що мають доказове значення в даному кримінальному провадженні, в тому числі документів реєстраційної справи щодо реєстрації ОСОБА_4 права приватної власності на об'єкт нерухомого майна, загальною площею 213,7 кв.м., а саме на нежитлові приміщення №№І, 1-10, 11а, 15-18; № ІІ в літ. «Б-5», розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , за ОСОБА_8 , оскільки місцезнаходження даних речових доказів по теперішній час не встановлено.
- підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, що підтверджується фактом притягнення останнього до кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 365-2 КК України, що віднесений до категорії тяжких злочинів, а також фактом того, що згідно довідки про судимість обвинувальний акт за вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 365-2 КК України, 12.03.2021 направлений до суду, що в сукупності свідчить про суспільну небезпечність підозрюваного та відсутність переконань, направлених на дотримання законів України, що супроводжується їх ігноруванням з боку останнього.
Відповідно до ст. 178 КПК України при обранні запобіжного заходу крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя в тому числі враховує:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного;
4)міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) репутацію підозрюваного;
6) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
7) наявність судимостей у підозрюваного;
8) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення.
Згідно статті 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу. Згідно статті 194 КПК України слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками по справі з приводу обставин даного кримінального провадження.
З огляду на те, що інші більш м'які запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть не забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків і його належну поведінку, інші дані про особу підозрюваного, передбачені ст.178 КПК України, в сукупності з усіма обставинами, суд вважає, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання підозрюваному підлягає задоволенню, застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу є достатнім для запобігання ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, та роз'ясненням наслідків їх невиконання.
Керуючись ст.ст. 177-179, 193, 194, 196, 206, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,-
постановив:
Клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції № 2 Харківського районного управління поліції № 2 в Харківській області майор поліції ОСОБА_6 по матеріалам кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.10.2021 за № 12021220460000337 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України - задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сарухан, район імені Камо, Вірменія, громадянина України, з вищою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України - запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Повідомити ОСОБА_4 , що він зобов'язаний:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання, яким є адреса: АДРЕСА_1 .
- утримуватися від спілкування зі свідками по справі з приводу обставин даного кримінального провадження.
Роз'яснити, що в разі невиконання ОСОБА_4 вказаних обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і накладене грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання на час досудового розслідування покласти на слідчого, а на час перебування справи в провадженні суду - на прокурора.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали проголошено 09 лютого 2022 року
Слідчий суддя ОСОБА_1