Справа № 643/181/18
Провадження № 1-кп/643/116/22
07 лютого 2022 року Московський районний суд м.Харкова в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові в приміщенні суду кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився в м. Харкові, українця, громадянина України, не одруженого, не зареєстрований, мешкав за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального провадження, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,
В провадженні Московського районного суду м. Харкова знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 12.02.2020 року обвинуваченого було оголошено у розшук, судове провадження зупинено.
Прокурор просить закрити кримінальне провадження, у зв'язку з закінченням строків давності притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності.
Розглянувши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Аналогічне положення містить ч. 1 ст. 285 КПК України, відповідно до якої особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Частиною 3 ст. 288 КПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; 2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; 3) п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини; 4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину; 5) п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину. Перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п'ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років. Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.
В ухвалах Верховного Суду від 14.09.2020 по справі № 93/1843/16-к, від 20.08.2020 по справі № 661/4717/15-к, від 24.02.2020 по справі № 466/5490/17, суд касаційної інстанції висловив наступні висновки щодо застосування норм права під час оцінки доводів касаційних скарг відносно того, що суди першої інстанції під час закриття кримінального провадження у зв'язку із спливом строків давності послались лише на обвинувачення, пред'явлене органом досудового розслідування, проте не навели висновків, що таке діяння дійсно мало місце, містить склад злочину та обвинувачений винний у його вчиненні.
Верховним Судом у вказаних вище ухвалах зазначено, що враховуючи положення ч. 4 ст. 286 КПК України, суд першої інстанції зобов'язаний невідкладно розглянути клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із спливом строків давності, не з'ясовуючи при цьому обставини, установлені під час кримінального провадження, та не перевіряючи їх доказами у порядку статей 347 - 363 КПК України.
Враховуючи наведені вище висновки щодо застосування норм права, суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для дослідження зібраних у кримінальному провадженні доказів, встановлення наявності або відсутності події і складу кримінальних правопорушень та винуватості ОСОБА_4 у їх вчиненні.
Як встановлено судом, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , мало місце 26.11.2004 року, тобто з часу вчинення кримінального правопорушення минуло більше 15-ти років.
Згідно висновків щодо застосування норм права Верховного Суду, висловлених в постанові від 05.04.2021 у справі № 328/1109/19, ухилення особи від досудового розслідування або суду має своїм наслідком зупинення перебігу давності; перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання; у разі ухилення особи від досудового розслідування або суду і наступного її з'явлення із зізнанням чи затримання - встановлені ч. 1 ст. 49 КК (у редакції Закону № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року) диференційовані строки давності до уваги не беруться; щодо такої особи застосовуються визначені ч. 2 ст. 49 КК (у редакції Закону № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року) загальні строки давності - п'ять років у разі вчинення нею кримінального проступку і п'ятнадцять років - у разі вчинення нею злочину будь-якого ступеня тяжкості.
За таких обставин, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності.
Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 96-1 КК України, ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.284-286,288,369-372,392-393 КПК України, -
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015220470004751 від 30.09.2015 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України - закрити на підставі ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності, звільнивши ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Речові докази, передані на відповідальне зберігання потерпілому - вважати повернутими законному володільцю. До речових доказів, переданих на зберігання до камери зберігання речових доказів Московського РВ ХМУ УМВСУ в Х/о ( квитанція № 1212 від 14.12.2004 року ) застосувати спеціальну конфіскацію в дохід держави.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що ухвала суду не набрала законної сили.
Суддя