09.02.2022
Справа № 642/879/22
Провадження № 1кс/642/548/22
09 лютого 2022 року головуючий суддя Ленінського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Харкові заяву судді ОСОБА_3 про самовідвід,
встановив:
08.02.2022 слідчий суддя ОСОБА_3 подав заяву про самовідвід від розгляду скарги ОСОБА_4 на постанову про закриття кримінального провадження, вказуючи, що зазначена скарга надійшла до суду 04.02.2022 та цього ж дня ним відкрито провадження за скаргою. Однак, після відкриття провадження у справі слідчим суддею встановлено, що зазначена скарга була помилково передана йому для розгляду з протоколом автоматичного визначення слідчого судді за №642/874/22 (1-кс/642/502/22), оскільки, як вбачається з АСДС, зазначена скарга була розподілена 04.02.2022 слідчому судді ОСОБА_5 за №642/879/22 (1-кс/642/505/22) та помилково передана слідчому судді ОСОБА_3 з іншим помилково роздрукованим протоколом розподілу. Враховуючи викладене, просить відвести його від розгляду зазначеної скарги, провадження по якій ним помилково відкрито.
Вивчивши заяву про самовідвід та матеріали скарги, суд приходить до висновку про задоволення заяви про самовідвід з наступних підстав.
Положення ч.3 ст. 35 КПК України передбачають порядок визначенні судді для конкретного провадження.
Відповідно до вимоги ч.1 ст.80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтею 75 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
Статтею 81 КПК України передбачено, що у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.
Згідно із ч. 6 ст. 22 Кримінального процесуального кодексу України суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, тобто фактично законодавець визначив практику Європейського суду з прав людини частиною кримінального процесуального законодавства України.
Для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.
Виходячи із положень ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод і практики Європейського суду з прав людини, які є частиною національного законодавства і джерелом права, що підлягають застосуванню відповідно до ст. 9 Конституції України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини", суд має завжди бути "встановленим законом".
Про те, що термін "суд, встановлений законом", поширюється не лише на правову основу існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, звернуто також увагу Європейським судом з прав людини у справі "Сокуренко і Стригун проти України".
Суд, який розглядає справу, має бути "безстороннім" і "незалежним" за ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Розглядаючи питання безсторонності з двох точок зору, Європейський Суд з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначив, що по-перше, йдеться про суб'єктивний підхід, для того щоб спробувати визначити переконання та особисту поведінку конкретного судді у конкретній обстановці. Зокрема, суд не повинен суб'єктивно виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання; особиста безсторонність судді не ставиться під сумнів, аж доки не буде доведено протилежне. По-друге, слід застосувати об'єктивний підхід, метою якого є пересвідчитися, чи надає суд необхідні гарантії, щоб зняти з цього приводу можливість будь-якого правомірного сумніву; крім того, поняття незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою.
Судом встановлено, що подана слідчим суддею ОСОБА_3 заява про самовідвід містить дані, які унеможливлюють розгляд ним скарги ОСОБА_4 на постанову слідчого від 25.01.2022 про закриття к/п №42015220000000751.
Таким чином, заява про самовідвід підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 75, 80-82, 369-372 КПК України, суд, -
ухвалив:
Заяву судді ОСОБА_3 про самовідвід - задовольнити.
Відвести суддю ОСОБА_3 від розгляду скарги ОСОБА_4 на постанову слідчого від 25.01.2022 про закриття к/п №42015220000000751.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий