Справа № 626/2129/21
Провадження № 1-кп/626/42/2022
09 лютого 2022 року м. Красноград
Красноградський районний суд Харківської області
у складі: головуючого -судді Р ОСОБА_1 ,
за участю прокурора ОСОБА_2
обвинуваченого ОСОБА_3
секретаря ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання по кримінальному провадженні № 12016220350000934 від 23.12.2016 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Станичне Нововодолазького району Харківської області, громадянин України, що проживає в АДРЕСА_1 , раніше не судимий, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України,-
В провадженні Красноградського районного суду Харківської області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 186 КК України. Під час досудового розслідування у відношенні обвинуваченого ОСОБА_3 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. В судовому засіданні ухвалою Красноградського районного суду Харківської області від 14.12.2021 обвинуваченому продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, а саме до 11.02.2022 р.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України на суд покладається обов'язок незалежно від наявності клопотань сторони обвинувачення або і захисту розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з того моменту, як до суду надійшов обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, або з того дня, коли до обвинуваченого судом був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
До суду 09.02.2022 від прокурора ОСОБА_2 надійшло клопотання про продовження ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України не відпали і не змінилися, а строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 закінчується 11.02.2022 р.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити, оскільки ризики, визначені в попередній ухвалі суду, а саме: ризик того, що обвинувачений продовжить переховуватися від органів досудового розслідування та суду або вчиняти дії спрямовані на ухилення від суду, приймаючи до уваги його тривале перебування у розшуку, а також можливість незаконно впливати на потерпілого, свідків не відпали та не змінились.
Обвинувачений заперечував щодо задоволення клопотання, просив застосувати до нього менш суворий запобіжний захід.
Суд, заслухавши думку учасників процесу, приходить до наступного висновку.
Відповідно до положень ст. 199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою суд враховує зокрема обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшились або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років.
Згідно ст. 178 КПК України, судом при вирішенні клопотання враховуються, дані про особу обвинуваченого, його репутація, відомості щодо наявності у обвинуваченого міцних соціальних зв'язків за місцем мешкання, вік та стан його здоров'я, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Взяття під варту відповідно до підпункту "с" пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має задовольняти вимогу пропорційності, що викладено у рішенні ЄСПЛ від 18.03.2008 р. у справі "Ладент проти Польщі" (Ladent v. Poland), а тому тримання обвинуваченого під вартою є необхідним для забезпечення їх присутності в суді, та інші, менш суворі заходи, не є достатніми для досягнення цієї цілі.
Застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого виправдано наявністю конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п.79 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Харченко проти України" від 10.02.2011), а альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинуваченого.
Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 закінчується 11.02.2022 р., однак судовий розгляд не розпочатий, і потребує тривалого часу, оскільки обвинувачений, потерпілі, свідки ще не допитані, речові докази не досліджувались.
Таким чином, при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою вирішальним є вирішення питання про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
У рішенні по справі "W проти Швейцарії" від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилятись від слідства.
Таким чином, беручи до уваги вищенаведене, при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу ОСОБА_3 , суд враховує та оцінює особу ОСОБА_3 , який обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, його тривале перебування у розшуку, суд приходить до висновку, що застосування до обвинуваченого одного із більш м'яких запобіжних заходів буде недостатнім для запобігання ризикам, передбачених статтею 177 КПК України, та виконання покладених на нього обов'язків.
За таких обставин клопотання прокурора є обгрунтованим, а тому відносно обвинуваченого ОСОБА_3 необхідно продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою, що не суперечитиме вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Керуючись ст.ст. 177,178,183,194-197,201,331,392 КПК України, -
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченому за ч.3 ст.186 КК України на строк, що не перевищує 60 днів, а саме до 09 квітня 2022 року в Державній установі "Харківський слідчий ізолятор".
Копію ухвали вручити прокурору, захиснику, обвинуваченому та направити в ДУ "Харківський слідчий ізолятор".
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_5